Українські снайпери тримають позиції у Бахмуті: розмова з бійцями (ВІДЕО)

Понад 100 тисяч військовослужбовців втратила російська армія у Бахмуті. Близько 20 тисяч загинули та ще 80 тисяч було поранено, такі цифри озвучив координатор Білого дому Джон Кірбі. Сьогодні місто-фортеця стримує армію РФ від просування до Краматорська та Слов’янська, передає FREEДОМ.

Петро — професійний снайпер. Саме від його чіткого зору та холоднокровності часто залежать життя російських окупантів. До повномасштабного вторгнення армії РФ на територію України, чоловік дев’ять років пропрацював у сфері журналістики на одному з регіональних телеканалів.

“Якогось значного для мене перелому у свідомості, в прийнятті реальності насправді не було. Все відбувалося дуже плавно, коли приходить розуміння того, що на твою країну напали й таке відбувається в 21 столітті, коли ми всі звикли вирішувати, скажімо так, цивілізовано, а відбувається такий акт жорстокої агресії, тобою керує обурення, що цього не повинно бути й ти маєш зробити все, щоб це припинити”, — каже Петро.

У руках Петра українська напівавтоматична гвинтівка, боєць каже, вона відповідає стандартам НАТО, а от радянський зразок СГД, розроблений минулого століття, давно вже морально застарів. “Зброяр З-10” ефективно показує себе з відривом від 500 до 800 метрів. Сьогодні армія України має певну технічну перевагу над противником, запевняє армієць, але перемога може бути нешвидкою.

“Повномасштабна війна — це тривалий процес. Така річ як швидка перемога, і взагалі говорити та сіяти інформаційне зерно про те, що перемога буде дуже швидкою, це дуже небезпечно. Тому що люди розслабляються, а в нас тут не спринтерський забіг, а забіг на те, хто витриваліший. Наше завдання просто виснажити ворога, але при цьому не виснажитися самим”, — каже Петро.

Сьогодні підрозділ Петра несе службу у Бахмуті. Через оптичний приціл чоловікові добре видно, на що російські окупанти перетворили місто-фортецю.

“Противник не нехтує знищенням громадянської інфраструктури, будівель, де жили чи ще мешкають громадянські люди. Просто так місто росіянами знищується повністю”, — сказав Петро.

Володимир — командир підрозділу снайперів. Каже, битва за Бахмут іде з літа минулого року, а з грудня розпочалися спроби оточити населений пункт. Бажання росіян дорого їм обходяться.

“Бахмут — це, напевно, одна з найнебезпечніших ділянок, тому туди в’їзд для громадянських людей заборонено. Крім розрухи, постійних обстрілів та смерті, нічого більше там не побачите. Що ж до наших крайніх завдань, те як й у більшості наших військ і сил оборони, це завдання стримування просування противника по всіх ділянках. Це і безпосередньо сама міська забудова Бахмута, і навколишні території та околиці міста”, — говорить військовий.

Олексій до повномасштабного вторгнення пропрацював сім років художнім керівником та директором Львівського академічного театру, а сьогодні водій відділення снайперів.

“24 лютого, коли це почалося, пішов у військкомат. Тому що коли це був 2014 рік, не було такого масового усвідомлення, на жаль. І коли 24 числа розпочалася агресія Росії проти нас, то відповідно мене це у хорошому сенсі підірвало. Я побіг у 80-ку, бо вона у Львові була поруч, і тим паче я служив колись. Дуже пишаюся тим, що служу у 80-ці”, — каже Олексій.

Попри невгамовні бойові дії в підвалах Бахмута досі залишаються мирні люди, які не бажають евакуюватися. Людей у місті близько півтори тисячі осіб. 30 квітня командувач Східного угрупування військ генерал-полковник Олександр Сирський побував на Бахмутському напрямку і зазначив, що на окремих ділянках міста-фортеці українські військові пішли в контратаку, внаслідок чого російські окупанти залишили деякі позиції.

Читайте також: Втрати в живій силі, “снарядний голод” чи блеф: чи виведе Пригожин “вагнерівців” із Бахмута — розбір експертів