Втрати в живій силі, снарядний голод чи блеф: чи виведе Пригожин “вагнерівців” із Бахмута — розбір експертів

Засновник приватної військової компанії (ПВК) “Вагнер” російський бізнесмен Євген Пригожин заявив, що його найманці вийдуть із Бахмута 10 травня.

Причиною виходу бойовиків із Бахмута глава ПВК назвав великі втрати серед “вагнерівців” і відсутність боєприпасів.

Заява Пригожина

У листі до Міністерства оборони Російської Федерації Пригожин написав, що під час виходу з Бахмута ПВК “Вагнер” передасть захоплені позиції регулярній російській армії, а самі “вагнерівці” перейдуть у тилові табори.

“Офіційно звертаюся до начальника Генерального штабу, міністра оборони, верховного головнокомандувача і народу Росії. Заявляю від імені бійців ПВК “Вагнер”, від імені командування ПВК “Вагнер”, що 10 травня ми змушені передати позиції в населеному пункті Бахмут підрозділам міністерства оборони і вивести залишки ПВК “Вагнер” у тилові табори, щоб зализати рани. Я виводжу підрозділи ПВК “Вагнер”, тому що за відсутності боєприпасів вони приречені на безглузду загибель”, — заявив Пригожин.

Глава ПВК зазначив, що наступальні ресурси у найманців нібито закінчилися ще у квітні, а через “снарядний голод” втрати серед “вагнерівців” “зростають у геометричній прогресії”.

Незадовго до цього Пригожин опублікував відео, де показав ряди трупів бойовиків ПВК “Вагнер”, які, за його словами, загинули 4 травня. Після цього він обрушився з критикою на керівництво Міноборони РФ.

Зокрема, Пригожин емоційно обматюкав міністра оборони Росії Сергія Шойгу і начальника Генштабу ЗС РФ Валерія Герасимова, звинувативши їх у відсутності боєприпасів і смертях “вагнерівців”. Він сказав, що нестача ракет і снарядів становить 70%.

“Є елементарні підрахунки: якщо ви даєте норму боєприпасів — їх (загиблих бойовиків “Вагнер”, — ред.) у п’ять разів менше. Врахуйте це”, — заявив Пригожин у відео.

У Кремлі вже бачили заяву Пригожина про намір вивести бойовиків 10 травня. Прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що не може коментувати заяву Пригожина через те, що це нібито стосується так званої “спеціальної військової операції” (так у РФ називають війну Росії проти України).

Наприкінці квітня Пригожин уже заявляв про швидкий вихід бойовиків “ПВК “Вагнер” із Бахмута. В американському Інституті вивчення війни (The Institute For The Study Of War, ISW) пишуть, що погроза Пригожина вийти з Бахмута була пов’язана з його побоюваннями щодо можливого контрнаступу Збройних сил України (ЗСУ) на цьому напрямку.

Пригожин і тоді стверджував, що у його підрозділів істотна нестача боєприпасів, і що ПВК “Вагнер” щодня потрібно 80 тисяч снарядів на день, інформує ISW. 

У Головному управління розвідки (ГУР) Міноборони України заявили, що Пригожин не збирається виводити своїх найманців із Бахмута. Представник ГУР Андрій Черняк повідомив, що українська розвідка не фіксує жодних відведень військ зараз на цьому напрямку.

Черняк також зазначив, що у “вагнерівців” справді є певні проблеми із забезпеченням боєприпасами.

“Ці заяви зроблені ним на тлі того, що він не може виконати чергову обіцянку — захопити Бахмут до 9 травня. Тому він зараз намагається зробити когось винним у цьому, адже він зараз розуміє, що вже не може стримати своє слово”, — сказав Андрій Черняк.

Читайте також: ПВК “Вагнер” втратила у війні проти України близько 50 тис. осіб — вона скоро зникне, — Ягун

Думки експертів

Із чим пов’язана заява про виведення найманців ПВК “Вагнер” із Бахмута? Чи залишать насправді “вагнерівці” Бахмут? Чи зможуть ЗСУ після виведення бойовиків звільнити місто? Відповіді на ці та інші запитання в ефірі телеканалу FREEДОМ шукали:

• Сергій Череватий, речник Східного угруповання військ ЗСУ;
• Ігор Романенко, генерал-лейтенант у відставці, заступник начальника Генштабу ЗСУ (2006-2010 рр.), засновник благодійного фонду “Закриємо небо України”;
• Іван Ступак, експерт Українського інституту майбутнього, консультант комітету Верховної Ради України з питань нацбезпеки;
• Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив”;
• Іван Тимочко, голова Ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ;
• Дмитро Єловський, російський політичний коментатор, ведучий Ходорковский.Live;
• Андрій Піонтковський, російський політичний діяч, публіцист.

СЕРГІЙ ЧЕРЕВАТИЙ: Зараз для ПВК “Вагнер” є два слова на букву С — Смерть і Сирський

— Заяву Пригожина треба розцінювати як абсолютне досягнення сил оборони України. Їхній героїзм, мужність — це правильний розрахунок наших штабів і командувачів.

Понад місяць тому я в ефірі сказав, що якщо збережеться така сама динаміка щодо втрат у ПВК “Вагнер” — це 100 і більше осіб тільки вбитими за добу і десь стільки ж, може, трохи більше пораненими — і припиниться потік із в’язниць Росії, то “Вагнер” буде знищено, і Бахмут стане їхнім останнім рубежем.

Тоді Пригожин випустив одну зі своїх епатажних заяв, що це не відповідає дійсності. Але минув місяць, і він все більше і більше робить таких заяв, наприклад, “снарядний голод”. Який “снарядний голод” — 520 обстрілів за добу. Нам би такий “снарядний голод”.

Тобто шукає будь-які причини, щоб виправдати свої невдачі, і неможливість взяти Бахмут. Ми ж не знаємо, які він узяв на себе зобов’язання, можливо, всю Донецьку область.

І замість того, щоб чесно визнати, що Сили оборони України, Збройні сили України, Нацгвардія, прикордонники, хто діяв у цьому напрямку, розбили “Вагнер”, Пригожин придумує якісь причини.

Він там задирається з Шойгу, з Герасимовим. Так, можливо, якась кількість боєприпасів зменшилася, але вона дуже велика в них на цей момент. Тому це причина, щоб піти з поля бою, щоб знайти якісь виправдання своїм, не виконаним бойовим завданням.

Зараз для “Вагнера” є два слова на букву С, вони синоніми: смерть і Сирський (Олександр Сирський, командувач Сухопутних військ ЗСУ, — ред.). Вони знають це.

Коли він планував цю операцію, багато було думок. Коли пояснювали, чому це робиться, як використовується місце, чому важливо тримати Бахмут, щоб вони не пішли далі в Костянтинівку, Слов’янськ, Краматорськ. Ви ж бачите, на що вони перетворили це місто. Це ж, по суті, руїни.

І те ж саме було б із відносно мирними нашими містами Донецької області, які до цього розвивалися, працювали, і зараз утримуються в більш-менш нормальному стані. Тому ворогу не вдалося прорвати нашу оборону, а нашим силам оборони вдалося завдати йому колосальних втрат.

ПВК “Вагнер” втратила десятки тисяч людей, уже навіть американські військові аналітики говорять про десятки тисяч. Вони стільки втратили й навіть до кінця не змогли взяти районний центр Бахмут. І “Вагнер” був головною атакувальною силою.

А якщо це виверт, то дуже тупий, тому що ми їх бачимо, постійно працює розвідка, працюють візуальні засоби спостереження. У сучасній війні такий номер не проходить. Тому, найімовірніше, причини в тому, що в них колосальні втрати.

ІГОРЬ РОМАНЕНКО: “Вагнерівці” не збираються виходити з Бахмута

— Бахмут — місце сакральне для Путіна, про це Пригожин знає і хоче тут проявити і показати себе.

Здійснюється нарощування можливостей з боку “вагнерівців” за рахунок того, що вони знімають свої сили з інших ділянок фронту і намагаються посилити позиції, тому що інших можливостей немає. З боєприпасами всі ці заяви на рівні того, що було раніше. Вербувати ув’язнених Пригожину можливості не дають, тому знімають з інших ділянок.

“Вагнерівці” в дні, що залишилися до 9 травня — до дати, яку їм поставив Путін, — використають усі можливості, що в них залишаються, щоб захопити Бахмут.

У заявах Пригожина, загалом, більше пропагандистського і театрального, що для нього властиво. Він намагається працювати на свій російський електорат.

Пригожину треба знайти своє місце, щоб як мінімум не загинути у всій цій боротьбі. І питання тут не тільки на фронті, де в нього певні позиції, а в боротьбі за перспективу після того, як усе це закінчиться. Він хоче відстояти своє місце і не загинути в цій боротьбі.

Усе це завдяки тому, що непохитно виконують свої завдання і тримаються наші воїни Сил оборони України на західних вулицях цього міста. І головне, утримуються дороги й на півночі Хромого, на півдні — село Іванівське. Запеклі бої в Бахмуті тривають.

ІВАН СТУПАК: Якщо “вагнерівці” підуть із Бахмута, ЗСУ швидко повернуть собі більшу частину позицій

— На жаль, доведеться визнати, що саме завдяки “вагнерівцям” російська окупаційна армія має просування, зокрема, на Бахмутському напрямку. Завдяки величезній кількості зусиль, живої сили, яку втратили “вагнерівці”, вони змогли просунутися. Тобто вони просуваються ціною величезних втрат.

Російська регулярна армія такі втрати собі дозволити не може, а приватна військова компанія може, тому що вони не вважаються загальними втратами, і не проходять у списках загиблих. Максимум що їм належить — це маленький жетон, чек, медаль, вінок і все, більше нічого. Від слова зовсім.

ПВК “Вагнер” просувається далі також завдяки неймовірній дисципліні, це теж треба відзначити. Жорстокість, кривава жорстокість, кувалда Пригожина. Тут же розстріл за відмову виконання наказу, розстріл за залишення позицій.

Російська армія не може дати таку дисципліну. Там “рівняйся — струнко — відставити”. Тобто класичні військові прийоми. “Вагнерівці” пішли далі. І ось завдяки дисципліні вони роблять результат.

Я більше ніж упевнений, що коли вони вийдуть — якщо все-таки це не блеф — якщо їх випустять із театру воєнних дій, то протягом 7-10 днів українські військові зможуть собі повернути значну частину втрачених у попередні місяці позицій. Я не кажу за все місто відразу, але кількість відвойованих позицій буде значною.

Російське командування, у разі виходу ПВК “Вагнер” із Бахмута — знову ж таки, якщо це станеться, — зобов’язане буде закрити дірку на цьому фронті за рахунок інших регулярних формувань або регулярних частин, які перебувають або в тилу Російської Федерації, або десь на південному напрямку.

Це може бути зроблено на шкоду іншим оборонним позиціям. Тобто у російської армії, цілком можливо, тут буде така велика розтяжка. Що робити, яким чином, за рахунок чого, за рахунок кого закривати? Там, по-моєму, сотні кілометрів, навіть 120 кілометрів.

ОЛЕКСАНДР КОВАЛЕНКО: Якщо Пригожин виведе своїх головорізів із Бахмута, його в Росії заарештують

— Безглузді версії у Пригожина не тільки щодо нестачі боєприпасів. Місяця два тому він заявляв, що там ледь не 10 мільйонів американців готові вступити до ПВК “Вагнер”. Ну, настільки їм “подобається” ця ПВК. Ну і де ці 10 мільйонів? Просто цікаво дізнатися.

Дійсно, зараз близько 4 тисяч “вагнерівців” перебуває в районі Бахмута, тоді як буквально на початку 2023 року ця кількість становила близько 24 тисяч осіб. Ось приблизно такий потенціал був.

На сьогодні ми можемо говорити про те, що ПВК “Вагнер” у районі Бахмута повноцінно утилізують.

І крім цього, у Пригожина є ще одне завдання, яке він виконує, крім штурму і спроби захопити Бахмут. Він ще виконує завдання інформаційного кілера Шойгу і Герасимова. Тому будь-які свої невдачі, будь-які свої провали він одразу ж проектує на Міністерство оборони РФ і Генеральний штаб РФ. Таким чином, він ніби вбиває двох зайців одразу.

Але якщо говорити про виведення 10 травня підрозділів “Вагнер” із Бахмута, то він такі заяви вже робив. Він говорив і раніше, що буде відводити свої підрозділи, але цього так і не зробив. Чому? Тому що, коли підрозділ залишає позицію самовільно — це дезертирство, а в гіршому випадку за це можуть ще звинуватити у зраді Батьківщини.

У Росії офіційно ПВК “Вагнер” немає взагалі. Скажу навіть так: ПВК “Вагнер” заборонена. Згідно з російським законодавством, у Росії не може існувати приватних військових компаній.

І Пригожин прекрасно розуміє, якщо він почне відводити своїх головорізів із Бахмута, то його спробують заарештувати. І я навіть не думаю, що спробують — спроба арешту буде зроблена зі 100%-ю впевненістю. А яка реакція на спробу арешту? Ну, звичайно, може виникнути якась уже локальна внутрішня війна на тимчасово окупованих територіях між ПВК “Вагнер” і російськими регулярними військами.

Пригожин, звичайно ж, дуже токсичний інформаційний кілер, але він не самогубець. Тому якщо в нього немає на сьогодні якоїсь певної впевненості в тому, що його дії будуть безкарними, то він не діятиме настільки радикально.

Але якщо ця впевненість є, то він може навіть самовільно дійсно вивести свої тисячі “вагнерівців” із зони бойових дій демонстративно. Але це буде досить-таки серйозний удар, звичайно ж, по РФ.

ІВАН ТИМОЧКО: ПВК “Вагнер” може в майбутньому стати особистою гвардією Путіна

— Пригожин — це людина ГРУ, Головного розвідувального управління Росії. Абсолютно контрольована. У базі є вся інформація про нього. Цей факт уже доведено.

Ідеологічно або ж політично дуже важливо було для росіян захопити Бахмут до 9 травня. Оскільки його не буде захоплено, актуальність політичного піару на тлі Бахмута якраз потрібна.

З’являється сувора реальність. Воювали за нього, і “Вагнер” дуже сильно прорідив свої ряди. Крім того, з’явилася величезна кількість ПВК у державних компаній Росії, зокрема, нафтогазових. Наприклад, “Факел”, “Вимпел” “Роснефти”, “Газпрому”, якими вичавлюють “вагнерівців” з метою зберегти своє обличчя.

Пригожин буде грати таку різну гру. Але я вважаю, що найважливіший фактор — це те, що Пригожин не може жодного слова сказати точно від себе, тому що він контрольований. І його крок вправо, крок вліво — це його політична і фізична смерть.

Але дивимося трохи далі, ніж 9 травня. У 2024 році президентські вибори в Росії. І якщо подивитися за російськими пабліками зараз, то йде політичне накачування Пригожина. І так чи інакше з’являється інформація між рядків про те, що його можна розглядати як одного з кандидатів у президенти Росії.

Звичайний свій “рубаха-хлопець”, який диктує свої умови. Він показує те, що він нібито з народом, і він виступає як антипод Путіну. Адже він нібито на фронті, він не будує бутафорських укріплень. Він насправді воює реально.

І Путіну він зараз дуже зручний, тому що, попри все, він має стійку аудиторію, але вона не є критично великою, яка могла б скласти конкуренцію Путіну на президентських виборах у 2024 році. І, крім того, місце Жириновського або ж спікера агресивного закрите, воно зникло. І Путін грає з ним у довгу перспективу.

Щодо конфлікту Міноборони РФ із Пригожиним, то він є, але з’явився дуже цікавий момент. Ексзаступник міністра оборони РФ такий собі генерал-полковник Мезенцев, якого звільнили за неадекватність і за провали, зокрема в операціях на Вугледарському напрямку, став зараз заступником Пригожина з бойової підготовки у ПВК “Вагнер”.

Зараз військовими бюрократами починають насичувати ПВК “Вагнер”, і завдання цієї приватної військової компанії буде не стільки конкурувати з Міноборони РФ, скільки в майбутньому стати такою путінською гвардією.

Кадиров не показав себе, а ми знаємо, що Кадиров ненадійний, він більше брав данину з Путіна, ніж вірою і правдою йому служив. ПВК — це будуть такі архаровці Путіна, які прибиратимуть неугодних. Тому що для них питання моралі, честі апріорі не існує.

Станом на зараз ставка буде саме на ПВК “Вагнер”. Виходячи з бойового досвіду, виходячи з того, що заради грошей вони готові на будь-які дії, як вони роблять це зараз у Бахмуті, це дуже знадобиться.

Зараз Пригожин отримує величезний медійний супровід. Тобто він отримав карт-бланш від Путіна на свої дії.

ДМИТРІЙ ЄЛОВСЬКИЙ: Пригожин повністю залежить від Путіна і Міноборони РФ

— Мені здається, це дійсно емоційний шантаж, і Пригожину вірити не можна ніколи, ніде і взагалі ніяк. Зовсім. Він шантажує. Він бреше, він бреше.

Це людина, яка залежить від Путіна і від Міноборони на 100%. Це називається ПВК “Вагнер”. Ну, звичайно, приватного нічого немає. Це просто один із підрозділів Міноборони, який просто трохи гірше управляється, ніж регулярні основні війська.

Пригожин, звісно, усіх явно дратує. Він дратує всіх, і він залежить безпосередньо від волі Путіна. Якщо Путін скаже, що Пригожина бути не повинно, його тут же ліквідують. Але поки він із якихось причин потрібен, найімовірніше, Путіну.

Ми знаємо, що Путін — це такий пацан із 1990-х, який любить вибудовувати бізнес за конкретними бандитськими поняттями. І він вибудовує всередині конкуренцію, яка насправді є, напевно, найжорсткішою, найжорстокішою і найкривавішою.

Ми бачимо зараз зіткнення Герасимова, Шойгу і Пригожина, в яких Пригожин чи то тролить, чи то шантажує військове керівництво Росії. Ясно, що він отримає боєприпаси, що з Бахмута нікуди не піде, і що він продовжить там воювати. І продовжить знімати відеоролики, продовжить лаяти і Шойгу, і Герасимова, і іже з ними.

АНДРІЙ ПІОНТКОВСЬКИЙ: Пригожин уже націлився на постпутінську Росію

— У своєму зверненні Пригожин обматюкав трьох персон: начальника Генерального штабу, міністра оборони й Верховного головнокомандувача. По суті, він підняв рівень ескалації, а у будь-якій армії світу — це військовий заколот, самовільне залишення позицій. 

Той самий конфлікт був у гітлерівській Німеччині між генералами та штурмовиками. Це неминучий конфлікт. Путін же його сам розпалював.

У своєму зверненні Пригожин нагадав, як він узагалі з’явився в Росії. Він сказав, що 18 березня 2022 року, після того, як “спеціальна військова операція” практично провалилася, “нас покликали рятувати батьківщину, і ми в повному складі в бойовій екіпіровці прибули з Африки”. Це ще один такий дуже важливий штришок у його програмі на майбутнє.

Пригожин веде вже свою пропаганду в постпутінській поствоєнній Росії. Поразка неминуча. Він це розуміє, і крок за кроком вибудовує свою залізобетонну політичну лінію.

У своїх промовах натякає, що “спецоперацію” було задумано неправильно, вона провалилася. Нас покликали рятувати, ми рятували, героїчно билися. Я майже взяв Бахмут, але зрадники в Генеральному штабі, зрадники в Міністерстві оборони” — і вже поставив кому, після якої можна вписувати: “зрадник головнокомандувач встромив нам ножа в спину. Ми програли. Ну що поробиш. Тепер нумо розстрілювати зрадників”. І весь час вказує на Рубльовку.

Він уперше фактично вперше звернув свій вогонь на Путіна, приписавши його до трійки адресатів. Ми далекі від того, щоб симпатизувати цьому військовому злочинцю, Пригожин — такий самий злочинець, як Шойгу, як Герасимов, як Путін. Але боротьба цих павуків у банку дуже цікава, вона допомагає нам розуміти розвиток конфлікту і будувати свою стратегію.

Читайте також: Гучні заяви Пригожина проти Міноборони РФ — його зброя, він готує ґрунт на випадок поразки, — Попович