Підтримка можливостей України та старт для передачі винищувачів іншими країнами НАТО: важливість перших МіГ-29 від Польщі та Словаччини пояснили експерти

Польща та Словаччина спільно передадуть Україні 33 винищувачі радянської моделі МіГ-29, анонсували в польському міністерстві оборони. Таким чином вони стануть першими державами НАТО, які нададуть нам військові літаки з початку повномасштабного вторгнення РФ.

Це стане не лише оперативною допомогою української армії на полі бою, а й може дати старт для передачі державами НАТО більш просунутих винищувачів, зокрема американських F-16 та французьких Mirage.

Коли Україна отримає перші МіГи

Найближчим часом Польща передасть Україні перші чотири винищувачі МіГ-29, а протягом року — інші, підтвердив президент країни Анджей Дуда. Ці літаки, за словами польського лідера, перебували на озброєнні протиповітряної оборони.

“Найближчими днями ми передаємо Україні чотири літаки в повністю робочому стані. Інші літаки обслуговують і готують. Можна впевнено сказати, що зараз ми буквально доставляємо ці МіГи в Україну. Ми маємо ще десяток таких МіГів. Це ті МіГи, які ми отримали на початку 90-х від армії НДР. І це останні роки їх експлуатації відповідно до їхніх технічних можливостей”, — заявив Анджей Дуда.

Він також уточнив, що Польща замінить радянські МіГ-29 на літаки FA-50 з Південної Кореї, перші поставки яких очікуються наприкінці року, а також американськими F-35.

Після Польщі про можливість передачі Україні МиГов заявила Словаччина — вона готова віддати 13 літаків цього типу. Домовленість про їх надання нашій державі вже закріпили в міжурядовій угоді, яку підписав в.о. міністра оборони Словаччини Ярослав Надь.

“Документ відповідає словацькому праву, загальним принципам міжнародного права, а також зобов’язанням Словаччини, які містяться в інших міжнародних документах”, — наголосила прессекретарка словацького Міноборони Мартіна Какащикова.

Огляд думок експертів

Чому МіГ-29 можуть бути лише тимчасовим закриттям потреби України у західній авіації та яку модель насправді потребують наші Повітряні сили в ефірі телеканалу FREEДOM проаналізували:

• речник командування Повітряних сил України Юрій Ігнат;
• військовий експерт Валерій Рябих;
• авіаційний експерт, науковий співробітник музею НАУ Валерій Романенко;
• польський історик та політолог, заступник директора Центру діалогу ім. Юліуша Мерошевського Лукаш Адамський;
• військовий оглядач Денис Попович.

Юрій Ігнат: Глобально МіГ-29 — це радянський літак зі старим обладнанням, але він може підтримати наші можливості

— На сьогодні у нас є чотири основні бойові типи літака — штурмовики та бомбардувальники Су-25, Су-24, а також винищувачі МіГ-29 та Су-27.

МіГ-29 — найпоширеніший тип у нас на озброєнні. І те, що Польща та Словаччина допоможуть нам у підтримці наших можливостей саме цією моделлю — хороші новини.

Проте, розраховувати на те, що вони змінять хід війни, не доводиться. По-перше, ці типи є у нас на озброєнні. А ті одиниці, які є у Польщі та Словаччині, можливо, пройшли деяку модернізацію. Маю на увазі GPS, нові системи зв’язку, а також опцію розпізнавання “свій-чужий”.

Але глобально МіГ-29 залишається радянським літаком з його старими РЛС, ракетними озброєннями, тощо. Нам потрібна західна техніка, потрібні ефективні модернізовані винищувачі четвертого покоління [як у Росії]. Наприклад, F-16 пройшов декілька етапів глибокої модернізації і має величезний спектр високоточного озброєння — ракет “повітря-повітря”, “повітря-земля”, а також бомб.

Наразі літаки МіГ-29 модернізовані ракетами HARM. Це навіть не модернізація, а лише адаптація тих американських ракет, які щодня відпрацьовують за російським ППО. Вони летять практично самостійно, відриваючись від літака. Ці ракети спочатку запрограмовані залітати у певний район, шукати РЛС противника, тобто ППО, та знищувати його.

Тобто льотчик жодним чином не впливає на політ ракети. Йому треба підняти її та випустити. А якби цю ракету запускали з F-16, то результат застосування цього озброєння був би в 3-4 рази ефективнішим.

Загалом добре, що нам допомагають і Словаччина, і Польща, бо ми не можемо нескінченно обслуговувати техніку, яка виходить з ладу… Це і двигуни, і вузли, і агрегати, і інше бортове обладнання.

Ці літаки можуть стати як у стрій, так і частиною ремонтного комплекту, який нам потрібний. З літака можна зняти двигун чи будь-яку запчастину та поставити на інший літак. Все це взяти більше нема де, оскільки ми не виготовляємо ці унікальні запчастини. Тому для нас це хороша підмога для підтримки наших можливостей.

На додаток до слів Анджея Дуди хочу сказати, що ми теж хотіли б замінити радянські літаки… На таких же МіГ-29 наші льотчики сьогодні виконують різні завдання. Зокрема, це патрулювання території України, знищення [російських] крилатих ракет та дронів-камікадзе, прикриття ударних груп наших бомбардувальників та штурмовиків на напрямках, де працює наша авіація…

Але ефективність застосування цієї техніки 1970-1980-х років є дуже невисокою. Тому льотчики вичавлюють з них, а також із Су-27 все можливе, що дозволяє обстановка. Я з ними постійно спілкуюсь.

Зрозуміло, що західні літаки могли б легко впоратися і з крилатими ракетами, і з камікадзе-дронами. А моделі у нас на озброєнні можуть знищити ціль, тільки якщо вона опинилася перед очима.

Валерій Рябих: Повітряні сили України потребують універсальних літаків, які можуть вести бойові дії за чотирма основними напрямками

— Справа в тому, що якраз заява президента Дуди про постачання літаків Україні дає старт для подальшого нарощування зусиль нашими партнерами в цьому напрямку. Буквально одразу після неї з’явилося повідомлення про те, що Словаччина також передає 13 МіГ-29.

Це свідчить про те, що буде зібрано всі винищувачі радянського зразка, які можуть поповнити наші Повітряні сили, причому поповнити якісно.

Частина польських винищувачів пройшла модернізацію та адаптацію до використання різних систем за стандартами НАТО. Таку ж модернізацію пройшли й словацькі винищувачі. Зокрема, ці літаки отримали нові радарні системи, системи “свій-чужий”, системи управління озброєнням. Таким чином, ці МіГи більш ефективні, ніж радянські аналоги.

І я не виключаю, що ці машини можуть бути адаптовані і до використання різних озброєнь за стандартами НАТО. Тому що прецедент є: навіть без удосконалень, зроблених в країнах НАТО, українські бойові літаки були успішно адаптовані до використання тих самих американських ракет HARM.

Зокрема, в американській пресі ми могли спостерігати повідомлення про те, що розглядається питання можливості адаптації для застосування на винищувачах типу МіГ-29 легендарних ракет класу “повітря-повітря” AIM-120 AMRAAM.

Це дозволить суттєво наростити можливості цього літака для протистояння повітряним об’єктам противника, зокрема, бойовій авіації, і навіть успішно знищувати на тих відстанях, де російські винищувачі поки що не можуть виявляти ті системи, які їм протистоять. Тому це дуже хороший сигнал.

Більш того, для того, щоб опанувати ці системи, не потрібно багато часу. Причому, якщо проаналізувати заяви офіційних осіб Польщі та інших країн НАТО, проводяться тренування українських льотчиків. Думаю, що вони вже ознайомилися з удосконаленнями [літаків] і мали практику польотів.

Тому зараз йдеться саме про можливість використання цих літаків найближчим часом.

[Щодо передачі Україні інших типів винищувачів]: наприклад, культовий A-10 Thunderbolt створювався для війни з СРСР в умовах повномасштабного конфлікту. Вони показали досить високу ефективність, зокрема, під час проведення операції “Буря в пустелі”, де записали на свій рахунок 900 танків, 1200 артилерійських систем та понад 2000 інших броньованих колісних машин. Ці літаки продемонстрували високу льотну готовність десь на рівні 90%.

Подібна ефективність була досягнута лише тому, що тоді американці зуміли досягти переваги у небі. Це було зроблено за рахунок інших типів авіації, насамперед, винищувальної — тих самих F-16. Потрібно сказати, що при застосуванні цих літаків у протистоянні з РФ, звичайно, подібних ідеальних умов не буде.

Одночасно ми бачимо ефективне використання Збройними силами України інших радянських літаків — штурмовиків типу Су-25… Загалом наші Повітряні сили заявляли, що у разі переходу на новий тип літака треба вести мову про універсальну модель, яка забезпечила б можливість вирішення всіх завдань і могла б вести бойові дії за чотирма основними напрямками: як перехоплювач, як винищувач, як бомбардувальник і як літак з підтримки військ на полі бою.

[Найуніверсальнішим в даному випадку] був би F-16 або будь-який інший літак четвертого плюс покоління.

Валерій Романенко: Україні потрібна комбінація з двох типів винищувачів — легкого та важкого

— Єдина галузь, де росіяни мають перевагу над нами, це авіація. Вона, по-перше, більш численна. По-друге, у них літаки переважно покоління 4++, тобто мінімум двічі модифіковані чи новостворені.

А ми маємо літаки випуску приблизно 1985-1991 років. Ми проводили деяку модернізацію цих літаків. Але через те, що вони випускалися в Росії, у нас було дуже погано з постачанням запасних частин озброєння — росіяни не йшли нам назустріч, і ми практично не отримували запасних частин.

Тому проводити модернізацію нам було дуже складно, включаючи навіть основні елементи винищувача, наприклад, систему управління озброєнням. Вона є виключно важливою для застосування літака. При цьому вона має закриту архітектуру, і ми аж ніяк не могли робити там якісь модернізації.

[З заявленою кількістю МіГів] фактично йде поповнення наших втрат, не більше. Тобто ми мали літаки виробництва до 1991 року, і ми отримаємо літаки виробництва до 1991 року.

Звучала інформація, що ці літаки мають найсучасніше озброєння НАТО — це не зовсім так. Всі МіГи залишилися з радянським озброєнням з причин, які я вже пояснив: закрита архітектура системи управління озброєнням не дозволяє впровадити туди нові керовані системи.

Загалом Україні необхідний єдиний тип бойового літака, як це заведено в країнах НАТО. Це може бути і F-16, і F-18, і F-15… F-16 — гарний багатоцільовий літак, але це легкий винищувач. А нам бажано все-таки отримати комбінацію з легких і важких винищувачів, тому що росіяни переважно мають важкі винищувачі для завоювання переваги в повітрі.

Щодо заяви спікера Повітряних сил про те, що нам потрібно 200 літаків: така кількість нам потрібна загалом, це не означає, що вони потрібні нам до літа. Але підготувати таку кількість льотчиків нереально, спершу потрібна хоча б одна бригада — 24 літаки. А з двомісними навчально-бойовими літаками та певним запасом — це десь 30 літаків.

Це була б реальна допомога. Тоді ми змогли б прикрити наші війська з повітря, організувавши їм мінімальну підтримку.

Лукаш Адамський: Польські еліти — опозиція та уряд — роблять абсолютно все, щоб Україна цю війну виграла, в тому числі й поставлять МіГи

— [Щодо передачі Польщею МіГів Україні]: хочу зазначити, що Польща пропонувала ще в березні минулого року постачання своїх МіГів, але за однієї умови — що це не буде за рахунок безпеки самої Польщі. Тобто, західні союзники Польщі якось компенсують їй передачу цих МіГів.

[Це] буде в рамках коаліції та за умови, що польська протиповітряна оборона не страждатиме від того, що Польща отримає якісь інші літаки.

Інші країни теж будуть передавати [літаки] — ми всі тримаємо кулаки за успішний контрнаступ ЗСУ, тому намагаємося допомогти в цьому якнайбільше. Ми розуміємо, що це певною мірою і наша війна.

Можлива поразка чи примус України до якихось територіальних поступок — такий варіант мені не видається особливо ймовірним, але й повністю виключати його теж не можна. Якщо такий негативний варіант буде реалізовано, це стане сильним ударом по польській безпеці. І світ загалом стане набагато менш безпечним.

Польські еліти — опозиція та уряд — роблять абсолютно все, щоб Україна цю війну виграла. І тому ми поставляємо озброєння та МіГи.

Наразі виявилося, що Польща замовила F-35, а також має перспективи досить швидко отримати інші літаки. А частину цих МіГів, які є у Польщі, треба вже зараз передати Україні, бо війна має свою динаміку.

З іншого боку, Росія виявилася набагато менш підготовленою до цієї війни і слабшою, ніж ми думали рік тому. Таким чином, зараз вже не відчувається пряма загроза безпеці самій Польщі у вигляді якогось російського удару чи нападу. Тому Польща і передає ці МІГи.

Денис Попович: Передача перших МІГів — це додаткові можливості та очевидний поштовх іншим партнерам

— У нашому становищі зараз чим більше, тим краще. Тобто чотири МіГ-29 зайвими зовсім не будуть. Це в усьому добре — і додаткові засоби, і великі можливості для прикриття наших військ, панування в повітрі на певних ділянках фронту…

Зрозуміло, що чотири літаки великих можливостей не дадуть. Але на тих ділянках фронту, де вони будуть застосовуватись, буде дуже велика користь. Плюс це очевидний поштовх іншим партнерам.