Реформи України у сфері відновлюваної енергетики: досягнення та оцінка ЄС (ВІДЕО)

Незважаючи на масштабне вторгнення Росії, Україна прагне розбудовувати сучасну, енергоефективну, конкурентоспроможну європейську країну з кліматично нейтральною, декарбонізованою економікою, заявив голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України Валерій Безус, інформує FREEДОМ.

Перша в Україні мала поршнева електростанція була введена в експлуатацію 7 лютого в Ірпені. Її потужність 1 Мегават, що замінює собою роботу 10 генераторів, і може забезпечити електроенергією центральну міську котельню, яка опалює 70% будинків у місті.

“Підключення цієї станції нам дасть змогу взагалі не використовувати генератори, а от той вільний один мегават розподілить ДТЕК уже на наших мешканців”, — зазначив міський голова Ірпеня Олександр Маркушин.

Надана Австрією електростанція — одна з перших, які необхідні Україні в умовах широкомасштабного вторгнення Росії. Вона компактна, її важко виявити і легше відновити після атаки, каже інженер проєкту.

“Простими словами — це газо-поршневий двигун. Природний газ подається в двигун внутрішнього згоряння, там він спалюється завдяки тому, що двигун працює, потім він приводить у дію генератор для вироблення електроенергії”, — пояснив головний інженер проєкту електростанції Євген Шиян.

У Міністерстві енергетики та охорони навколишнього середовища України зазначили, що ця нішева технологія допоможе впоратися з дефіцитом електроенергії, але Україна продовжує вивчати й інші джерела енергії.

“Це така нішева технологія, яка генерує електроенергію і тепло, це дуже правильно і енергоефективно. Однак я робив би ставку не тільки на цю нішеву технологію, а й на інші зелені технології, які допоможуть децентралізувати нашу енергетику і не залежати від викопного палива, такого як газ, а більше покладатися на енергію природи — сонячна генерація, теплові насоси, акумуляторні технології”, — вважає заступник міністра енергетики та охорони навколишнього середовища України Олексій Рябчин.

За даними Української вітроенергетичної асоціації, 2022 року було встановлено 76,5 МВт нових вітроенергетичних потужностей замість 1 ГВт запланованих. Причина — постійні обстріли Миколаївської та Одеської областей, а також тимчасова окупація частини Херсонської та Запорізької областей.

У 2023 році інвестори планують завершити розпочаті проєкти, проте досі не ухвалено закон, який продовжив би терміни введення в експлуатацію вітроенергетичних станцій за “зеленим” тарифом. Фахівці написали звернення до Офісу президента України і вже отримали відповідь.

“З огляду на важливість порушеного питання Кабінету міністрів України запропоновано забезпечити належний супровід зазначеного законопроєкту в парламенті задля прискорення його розгляду та ухвалення Верховною Радою України”, — йдеться в документі.

Прогрес України в переході на “зелену” енергетику відзначили й оцінили в Євросоюзі. Так, під час проведення 24 саміту Україна — ЄС у Києві, було підписано Меморандум про стратегічне партнерство у сферах біометану, водню та інших синтетичних газів, між українським урядом та Європейською комісією.

Як повідомив голова Агентства держенергоефективності Валерій Безус, незважаючи на всі виклики, Україна прискорює кроки з інтеграції в ЄС.

“Для команди Держенергоефективності важливим і мотивуючим є те, що саме в секторі енергоефективності та розвитку відновлюваної енергетики досягнуто значного прогресу в імплементації взятих Україною євроінтеграційних зобов’язань. Реформи в цих сферах отримали одну з найвищих оцінок Європейської Комісії. Рівень за розділом “Енергетика” було визначено як “хороший рівень підготовки”: тверда четвірка за п’ятибальною шкалою оцінювання”, — резюмував Безус.

Україна і Європа об’єднані спільними цілями, серед яких — підвищення рівня енергетичної безпеки, подолання залежності від російського викопного палива і створення умов для конкурентоспроможної економіки.

Один зі спільних проєктів України та ЄС стартував 30 січня — у відділеннях “Укрпошти” всі охочі можуть обміняти п’ять ламп розжарювання на стільки ж енергозберігаючих LED-ламп. З моменту початку роботи цієї програми українці поміняли 5 млн старих ламп на нові.

Президентка Єврокомісії Урсула Фон дер Ляєн побувала на Головпоштамті в Києві та зустрілася з людьми, які прийшли обміняти лампочки. Як стало відомо, найактивніше до цієї програми долучилися жителі трьох міст — Києва, Львова та Дніпра. До кінця лютого скористатися послугою зможуть і жителі віддалених сіл, завдяки пересувним пунктам “Укрпошти”.

Читайте також: Екстрені відключення світла — до кінця опалювального сезону, відновлення енергосистеми — не раніше літа: як Україна проходить найскладнішу зиму в своїй історії