Умов для звільнення Криму безліч: шанси на деокупацію півострова оцінили експерти

Військова агресія Росії проти України розпочалася в Криму — там вона й закінчиться. Це розхожа теза, яку можна почути від українських політиків, чиновників, правозахисників і нерідко військових.

“Все почалося в Криму у 2014 році, і на цьому все закінчиться”, — сказав начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов в інтерв’ю західним ЗМІ.

За його словами, ЗСУ мають зробити все, щоб до літа деокупувати півострів.

Військові експерти зазначають, що зараз такі плани виглядають значно реалістичнішими, адже з боку західних партнерів більше немає явних побоювань про те, що звільнений Крим розлютить Росію і та завдасть світу ще більшої шкоди.

Усі дев’ять років окупації в Криму від російських репресій страждають люди, які не згодні з режимом Москви, яка посилає воювати кримчан проти співгромадян. Тож які ж шанси деокупації півострова вже цього року і що для цього потрібно? Про це в ефірі телеканалу FREEДОМ говоримо з чиновниками та військовими аналітиками.

Рефат Чубаров, голова Меджлісу кримськотатарського народу

— Чи зможемо звільнити Крим військовим шляхом, залежить від того, яким буде подальший хід у російсько-українській війні: яку ми отримаємо зброю, як її буде багато, де і наскільки ефективно вона буде застосовуватися. У недавніх військових пакетах від західних партнерів є дуже багато ефективних видів зброї, яких раніше у нас не було. Хтось каже, що це можуть бути дуже точні ракети дальністю 150 км. І тому одержання нових видів зброї робитиме дуже вразливим Крим.

За умови отримання далекобійних артилерійських систем, а також сучасних танків у ЗСУ набагато збільшуються можливості для деокупації Криму. Щодо сухопутного коридору — з Криму до Маріуполя і потім до Ростов-на Дону — ця траса є одним із чинників, за допомогою якого Росія посилює своє перебування на півострові. Щоби українські військові підрозділи увійшли до Криму, треба перерізати сухопутну дорогу через Чонгар у бік Маріуполя.

Але є ще два інші фактори. Перший чинник — Чорноморський флот РФ. Досяжність військових кораблів ракетами, артилерійськими системами ЗСУ теж робить Крим дуже вразливим. Другий фактор — міст через Керченську протоку. Якщо ЗСУ вдасться знести їх, звільнення Криму стає вже неминучим та успішним.

Росіяни шукають людей для будівництва укріплень на острові. Розцінки за таку роботу вказуються від 2 тис. рублів на день, причому обіцяють годувати безкоштовно. Російські окупанти продовжують зміцнювати Крим, і водночас посилено проводиться агітація місцевого населення з метою залучення до приватних військових компаній. Але, як зазначають наші співгромадяни, охочих практично немає.

Очікується з кінця січня дуже широкий заклик місцевих мешканців до російської армії. Щоб попередити якісь виступи і невдоволення людей, російські окупанти намагаються більше наразити їх на страх. 24 січня відбулися масові обшуки у будинках кримських татар, шестеро з яких було затримано, і вже над ними відбувся суд. Цих людей звинувачують нібито у приналежності до міжнародних терористичних організацій. Федеральна служба безпеки РФ поспішала вже оголосити, що всі затримані люди отримували вказівки з Києва з боку українських спецслужб.

Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень

— Шанси на перемогу та деокупацію частини українських територій ми маємо. Я думаю, що ЗСУ має дуже хороші шанси звільнити окуповану частину південних областей, просунутися на сході і створити як мінімум умови для заходу до Криму. Як максимум, звичайно, провести військово-дипломатичну та військово-політичну операцію зі звільнення півострова. Але що стосується повної перемоги, яка включала б весь перелік, то це може розтягнутися за часом.

Якби ми змогли завдавати ефективних ударів по військових об’єктах в окупованому Криму системами ATACMS (англ. Army TACtical Missile System, буквально Армійський тактичний ракетний комплекс, — ред.) і рядом інших далекобійних знарядь, це стримувало б Південне угруповання військ РФ , відрізало б їх від поставок із Криму, де вони собі організували військову базу Адже острів це вже не курортна туристична зона, а російський військовий об’єкт.

Читайте також: Поновлення прав кримчан після деокупації: серйозну проблему назвав колишній віцепрем’єр АР Крим (ВІДЕО)

Євген Дикий, військовий аналітик, колишній командир взводу батальйону “Айдар”

— Якщо у березні чи квітні російські війська підуть на Київ, то у червні ми заходимо до Криму. Проблема в тому, що їхній “великий весняний наступ” на Київ далеко не гарантований. І набагато гірший для нас альтернативний сценарій, за якого вони тверезо оцінять свої можливості та зрозуміють, що вже наступали. І замість “великого наступу” на Київ чи навіть хоча б не великого, а наступу на Харків вони направлять сотні тисяч мобілізованих на нинішній фронт, змусять їх там окопатися, організувати там три- чи чотирилінійну оборону. І вони там просто глухо сидітимуть у цій обороні, нікуди не сіпатимуться.

У такому разі нам буде важче звільняти свої території, бо проривати багатошарову оборону ворога набагато складніше, ніж зустріти знову їхній окупаційний контингент, будучи підготовленими на теренах, які ми добре контролюємо.

Ескендер Барієв, голова Кримськотатарського Ресурсного Центру

— Говорити про те, що тільки мобілізація налякала людей в Криму, як на мене, не так. Адже з 2013 року на півострові продовжуються системні репресії, обшуки та арешти. На сьогоднішній день 157 осіб перебувають у місцях несвободи, з них 113 — це представники кримськотатарського народу.

Але ситуація посилилася через мобілізацію. Причини почалися, як у липні росіяни почали створювати у Криму мобілізаційні комісії лише на рівні так званої “республіки РФ” і муніципальні. Напередодні цієї мобілізації вже було виписано 60 тисяч повісток, а у планах вони мали мобілізувати 20 тисяч осіб. Далі, восени, розпочався незаконний осінній заклик. Ну і, звичайно, говорити про те, що мобілізація припинилася, ми не можемо — вона триває до сьогодні.

Молоді люди чи чоловіки призовного віку виїжджають із Криму для того, щоб не опинитися в лавах Збройних сил РФ, бо це один із шляхів, щоб не служити та не воювати проти власного народу, тобто проти України. Люди почали виїжджати до Туреччини, Узбекистану, Грузії, Казахстану — через Росію.

У Криму окупаційна влада проводить рейди. Білогірський чи Азовський райони — це одні з регіонів, де кримські татари становлять до 30% від загального населення. Деякі рейди проводять у вигляді перепису населення. Причому можуть зламати ворота. Починають опитувати людей, цікавляться скільки дорослих людей проживає, яка техніка є, що є в будинку. Далі починають з’ясовувати інформацію про сусідів. Ще один вид рейду — це пошук людей, які ухиляються від служби у Збройних силах РФ.

Вже складено цілі списки кримських татар, яких розшукують. Ми про це намагаємось попереджати людей. Якщо є такий список у Білогірську, він нам став доступним, то такі списки можуть бути і в інших регіонах. Принаймні у Сімферопольському і Бахчисарайському районах, де також компактно проживають кримські татари.

Ми фіксуємо тих людей, які беруть участь у мобілізаційних, призовних комісіях. Це працівники і муніципалітетів, і військкоматів, і лікарі, які дають висновок про придатність або непридатність для служби Збройних сил РФ. Ми знаємо, як лікарі зазвичай це роблять. Це і директори шкіл, вчителі, які розносять повістки. Це й депутати місцевих рад. Ми попереджаємо, що вони беруть участь у злочинах проти людяності і що цей злочин не має строку давності, вони нестимуть покарання перед українським народом. І, відповідно, ми закликаємо їх або ухилятися від такої роботи, або ігнорувати її.

Читайте також: Кримські татари тікають від путінської “мобілізації” до Казахстану — подробиці (ВІДЕО)