День пам’яті вбитих у полоні РФ: історії українських героїв, які стояли до останнього (ВІДЕО)

В Україні 28 липня вже другий рік є Днем пам’яті захисників і захисниць, учасників добровольчих формувань та цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули в російському полоні. У ніч з 28 на 29 липня 2022 року російські війська обстріляли Волноваську виправну колонію поблизу селища Оленівка, де утримували українських військових. Щонайменше 53 людини загинули, понад 130 отримали поранення різного ступеня тяжкості. Історії людей, які загинули у статусі військовополонених — у матеріалі журналістів FREEДОМ.

23 грудня 2022 року група, в якій був чоловік Олени, перебувала під Бахмутом. З того дня Олександр Дубовик вважався зниклим безвісти. Про те, що він загинув, розповіли побратими. І навіть показали відео, випадково зафіксоване українським дроном. Її чоловік Саша вже був поранений, але довго вів емоційний діалог із військовим у формі ПВК “Вагнер”.

“Він відписався, сказав: “Пару днів — і вийду на зв’язок”. І більше не вийшов”, — розповідає вдова військовослужбовця ЗСУ Олена Дубовик.

За словами побратимів Олександра, його розстріляли на місці, порушуючи всі правила та звичаї ведення війни.

“Його взяли в полон. І навіть у цьому випадку ворог не зміг нічого більше зробити, крім як стратити нашого Олександра. Тобто у пораненого забрав зброю, зайшов за спину і просто розстріляв”, — каже побратим Олександра Дубовика з позивним “Мороз”.

Навіть після відео з розстрілом, на якому Олена впізнала свого чоловіка, вона все ще сподівалася, що Олександр живий. Однак через пів року побратимам вдалося потрапити в район, де загинув чоловік Олени. Звідти привезли тіла загиблих. Свого чоловіка вона впізнала за татуюваннями.

З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в соцмережах неодноразово з’являлися відео, на яких зафіксовані страти українських військовослужбовців російськими солдатами. Багато хто пам’ятає кадри розстрілу беззбройного українського військового Олександра Мацієвського. Росіяни направили камеру на полоненого, він сказав “Слава Україні”, а після — постріл.

Убивство військовополонених — грубе порушення норм Женевських конвенцій і належить до категорії тяжких міжнародних злочинів. Такий прямий наказ командира доводить, що воєнні злочини — свідома та цілеспрямована політика держави-агресора. З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські війська стратили 129 українських військовополонених та осіб, які вже не брали участі у бойових діях, йдеться у звіті Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, опублікованому 29 червня.

Це тільки ті факти, які верифіковані. А скільки людей, які досі вважаються зниклими безвісти, загинули полоненими просто на полі бою, точно досі не встановлено. Але є інша цифра, озвучена в Офісі генерального прокурора України: понад 300 військовополонених та цивільних загинули в російських місцях позбавлення волі. Поки вдалося ідентифікувати лише 85 тіл. Серед них і українська журналістка Вікторія Рощина. Про її загибель у російському полоні в СІЗО Таганрога стало відомо 10 жовтня 2024 року. Її жорстоко катували. Тіло віддали без деяких внутрішніх органів.

Чоловік Олени Іщенко — Олександр — також загинув у полоні. Він був мотористом торговельного судна, 20 років ходив у море. У лютому 2022 року був у Маріуполі. У 53 роки без роздумів пішов захищати Україну в складі тоді ще Окремого загону спеціального призначення “Азов” при Національній гвардії України (НГУ).

“Навіть нам у листах писав, що по-іншому б не вчинив. Він був упевнений, що все зробив правильно. І 12 березня 2022 року я бачила його востаннє”, — каже вдова Олександра.

Олександр був серед військових, які виходили з “Азовсталі”, та одним із тих, над ким у Росії влаштували незаконне судилище. 13 місяців чоловік провів у донецькому СІЗО. Загинув від катувань.

“Сказали, що серце. Але у висновку вони нічого не написали. Коли ми дізналися про результати судмедекспертизи, проведеної в Україні, — земля з-під ніг пішла. Пробита грудна клітка тупим предметом, переламані всі ребра. Він помер від больового шоку”, — ділиться Олена.

29 липня 2022 року Генеральний штаб Збройних сил України повідомив, що Росія вночі завдала удару по колонії в окупованій Оленівці, щоб неправдиво звинуватити Україну та приховати катування полонених і розстріли, які відбуваються за наказами окупаційної адміністрації та командування на тимчасово окупованій території Донецької області. У цей час у колонії окупанти утримували 193 полонених. Зокрема, захисників Маріуполя, серед них — і бійці “Азова”. Відомо про щонайменше 50 загиблих та понад 70 поранених.

“Залишається дуже багато питань. Перше — чому і хто вирішив зібрати “азовців” у цьому бараці, для чого це було зроблено. Друге — хто вирішив таким чином скоїти вбивство на території виправної колонії, а також хто має відповідати за цей злочин”, — зазначає авторка розслідування, виконавча директорка Медійної ініціативи за права людини Тетяна Катриченко.

Тепер 28 липня — День пам’яті захисників і захисниць України, учасників добровольчих формувань та цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули в російському полоні.

https://www.youtube.com/watch?v=ziehpn4n26Q

Читайте також: Росіяни взяли в полон і розстріляли українського військового — розпочато розслідування

Раніше уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що за час війни Росії проти України щонайменше 406 українців, військових та цивільних, загинули в російському полоні. Задокументовано майже 700 видів катувань, які застосовує Росія.