Вчора о 22:38
Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв сказав Путіну, що не розуміє причин війни Росії проти України. Те саме запитання дедалі частіше ставлять і росіяни, особливо коли після ударів Сил оборони України по чергових нафтопереробних заводах або логістичних об’єктах на заправках зникає бензин чи злітають ціни на продукти. Путін же вимагає дедалі більших жертв заради цілей, які й сам не в змозі чітко сформулювати. Уряд підвищує податки, розкручує витрати на армію та ВПК, урізає соцвиплати. Чи вдається Кремлю, як і раніше, ігнорувати реальність, розбирався FREEДОМ.
У Росії практично не залишилося цілей, недосяжних для українських далекобійних санкцій. У ніч на 24 липня Сили оборони України уразили Вятське машинобудівне підприємство “Авітек” у Кірові. Відстань від українського кордону — понад 1 200 км. За даними Головного управління розвідки Міністерства оборони України, завод спеціалізується на випуску зенітних керованих ракет класу “земля-повітря” і ракет-мішеней, а також бере участь у виробництві зенітних ракетних комплексів “Тор”.
У ніч на 25 липня Сили оборони України повторно атакували військове підприємство, повідомив президент Володимир Зеленський. Під удари також потрапили нафтопереробний завод у Тюмені, логістичний центр у Єкатеринбурзі та сховище паливно-мастильних матеріалів у Ростові-на-Дону. Тобто заяви російського диктатора про те, що дефіцит пального в країні — явище тимчасове й ось-ось усе налагодиться, — не більше ніж брехня. Паливна криза лише набирає обертів. віцепрем’єр-міністр РФ Олександр Новак оголосив, що заборону на експорт бензину з Росії продовжать до кінця року. А обмеження на продаж дизеля за кордон скасують “у міру відновлення ринку”. Чи станеться це — залежить зовсім не від уряду держави-агресора, а виключно від української армії.
“Українці досить ефективно обмежують російське національне виробництво нафтопродуктів. І щоб пом’якшити цей удар, уряд Російської Федерації вдається до екстраординарних заходів. Це не, так би мовити, така політика, яка є продуманою. Це жест, певною мірою, відчаю. Припинімо постачання за кордон. Чому? Тому що є проблеми на внутрішньому ринку”, — зазначив голова правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський.
Під ударами в Росії — не лише військові підприємства та НПЗ, а й склади найбільшого в країні маркетплейса Wildberries. Сили безпілотних систем ЗСУ уразили шість логістичних об’єктів у Московській, Краснодарській і Ставропольській областях, Санкт-Петербурзі, а також у тимчасово окупованому Росією Криму. Їхня загальна площа перевищує 1,2 млн кв. м — майже чверть усієї складської інфраструктури компанії, повідомляють російські видання. Wildberries давно перетворився з комерційного майданчика на елемент військової логістики держави-агресора.
“Маркетплейс діє як прямий підрядник режиму. Через Wildberries і його конкурента Ozon до Росії масово завозиться підсанкційна західна електроніка за схемами “паралельного імпорту”, а самі майданчики слугують хабами для закупівлі військового спорядження, засобів зв’язку, дронів для фронту”, — йдеться в повідомленні Центру протидії дезінформації при Раді національної безпеки та оборони України.
Наслідки цих ударів можуть виявитися зіставними з атаками на російську нафтопереробку, пише британське видання The Sun. Збої в роботі терміналів здатні паралізувати постачання, зірвати замовлення та дестабілізувати внутрішню торгівлю відразу в кількох російських регіонах. Тобто удар припадає вже не по одній компанії, а по цілому сегменту економіки.
“Це дуже розумна стратегія з боку України. Вона матиме значний вплив на російські домогосподарства. Це щось нове, чого ми раніше не бачили, але, на мій погляд, суть залишається незмінною — зробити війну надзвичайно дорогою для Росії”, — пояснила в коментарі The Sun наукова співробітниця Королівського інституту об’єднаних збройних сил Натія Сескурія.
Російська економіка дедалі помітніше тріщить під тягарем війни, пише Politico. Удари по НПЗ і логістичних хабах скорочують пропозицію, а наслідки через зростання цін, дефіцит і перебої з постачаннями відчувають пересічні росіяни. Країна, яка ще нещодавно була одним із найбільших експортерів пального, тепер змушена закуповувати бензин в Індії, Білорусі та Казахстані. І якщо в Москві та Санкт-Петербурзі ситуацію змогли частково стабілізувати коштом регіонів, то в провінції на заправках, як і раніше, величезні черги та обмеження на продаж пального. І все це — у розпал збиральної кампанії. Влада не вигадала нічого кращого, ніж посилити контроль за цінами. Що, закономірно, у перспективі поховає чимало підприємств малого та середнього бізнесу. З 2027 року держава зможе відстежувати вартість соціально значущих товарів від виробника до полиці магазину. Законопроєкт уже схвалили в Держдумі. Але важливо зазначити: контролювати цінники можна лише тоді, коли в магазинах є продукція, а на заправках — бензин.
“Немає врожаю, немає проблеми, немає найбільшого бізнесу в Росії, який підіймав купу підприємців, давав їм роботу. І не так уже все й дорожчає. Дуже цікаво, що Набіулліна (глава Центробанку РФ, — ред.) назвала це шоком пропозиції. Тобто коли нічого купувати. Але вона, напевно, забула про те, що за шоком пропозиції потім зазвичай іде гіперінфляція”, — зауважив заступник директора Асоціації енергетичних і природних ресурсів України Андрій Закревський.
Коли війна повертається у твій дім, логічні зв’язки вибудовуються ефективніше. І якщо після перших ударів Сил оборони України по військових і стратегічних об’єктах у РФ росіяни в соцмережах запитували: “За що?”, то тепер розмірковують про те, що час війну закінчувати. Навіть за даними підконтрольного Кремлю ВЦВГД рейтинг російського диктатора помітно просідає. Зараз 65% громадян країни схвалюють діяльність Путіна проти 78-85% одразу після початку повномасштабного вторгнення армії Росії в Україну.
“Мені здається, що для Путіна ключова проблема буде не стільки в його якихось особистих сприйняттях, так, скільки в тому, наскільки найближче оточення тиснутиме на нього безпосередньо. І коли він відчує, що ситуація виходить з-під його контролю, з-під контролю на регіональному рівні, зрозуміло, що люди незадоволені, зрозуміло, що місцева влада, вона теж відчуває на собі тиск населення. Ну і, звісно, те найближче коло, яке, власне, допомагає Путіну або є опорою Путіна в проведенні його політики”, — сказав голова правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський.
Справді, тиск на Путіна може посилюватися не лише знизу. На тлі дедалі відчутніших економічних втрат невдоволення зростає і всередині російських еліт, зазначають аналітики Інституту вивчення війни. До слова про Wildberries. За даними ЗМІ, керівник адміністрації Путіна Антон Вайно та його перший заступник Олексій Громов пов’язані з цією компанією.
“В елітах дедалі менше залишається надії та якихось рожевих окулярів. Незрозуміло, що ще можна отримати, якщо ти по повній не присмоктався до військових бюджетів. А військові бюджети теж, як би, не безмежні. Тобто кейнсіанська модель, звісно, існує, але скільки на ній можна їхати, скільки на ній можна котитися вже буквально на парах, як автомобіль у черзі на заправці”, — зауважив політичний коментатор, ведучий каналу “Ходорковский Live” Дмитро Єловський.
Російські солдати продовжують гинути на фронті, населення біднішає, регіональна влада урізає бюджети, еліти втрачають гроші та залишки впевненості в майбутньому. Навіть колись близькі партнери Москви відкрито говорять: час завершувати війну. Президент Казахстану прямо заявив, що не розуміє, навіщо Путін розпочав війну, і закликав російського диктатора припинити бойові дії. Але російський диктатор, очевидно, готовий і далі перемелювати власне населення на полі бою та руйнувати не лише Україну, а й Росію. Для нього ця ціна — цілком прийнятна.
Читайте також: У Москві не слухають навіть партнерів: у Путіна відкинули заклик Казахстану закінчити війну проти України (ВІДЕО)
Завантажуй додаток FREEДОМ в Google Play та App Store
Не пропусти наші відео на YouTube-каналі FREEДОМ
Якщо заблоковано доступ до сайту та соцмереж FREEДОМ — алгоритм дій
