Росія посилює тиск на Європу погрозами дипломатам, ударами “Орешником” та спробами втягнути ЄС у роль посередника, без реального бажання Москви досягти миру. У Брюсселі на засіданні Ради із загальних питань сьогодні, 26 травня, міністри закордонних справ дали чітку відповідь: ця тактика не спрацює, а санкційний тиск на Москву лише наростатиме — 21-й пакет уже в розробці. Про що говорили дипломати на засіданні Ради ЄС, розповів спеціальний кореспондент телеканалу FREEДОМ у Європі Віталій Сизов.
“Орешник” як інструмент залякування — так Москва підносить свої удари. Але в Брюсселі цю риторику сприймають інакше. Парламентський секретар Міністерства закордонних справ (МЗС) Латвії Артемс Уршульскіс переконаний: за гучними заявами ховається слабкість.
“Ніяких змін не відбулося, тому що “Орешник” — це дійсно чудова піар-історія в очах Путіна. На наш погляд, це не дуже хороша піар-історія, тому що ми бачили кілька ударів і безліч гучних повідомлень про ці удари, але нічого по суті не змінюється. І я думаю, що Росія доводить, що вона стає все слабшою і слабшою на полі бою. Ми бачимо, що вона не може досягти реального прогресу на полі бою. Вони навіть не можуть виконати жодну зі своїх цілей. Україна стає все сильнішою. І я не бачу жодних ознак того, що будь-які удари “Орешником” або інші удари змінять це”, — заявив він.
Тим часом Росія, судячи з усього, робить ставку не лише на полі бою. За даними естонської сторони, Москва цілеспрямовано намагається втягнути Євросоюз у роль посередника на переговорах, без реального бажання досягти миру. Естонський міністр закордонних справ Маргус Цахкна вважає, що роль посередника передбачає нейтральність. Тому Євросоюз не зможе одночасно посилювати санкції, нарощувати військову допомогу та підтримувати тиск на агресора. Саме цього Путін і домагається: нейтралізувати ЄС, послабити підтримку України та зняти санкційний тиск. Цахкна закликає не піддаватися на цю гру. На його думку, замість переговорів заради переговорів Європі потрібні стратегічне терпіння і єдине бачення майбутнього без сірих зон між ЄС, НАТО та Росією.
“Замість цього нам потрібно проявити стратегічне терпіння і чинити більше тиску на Росію, щоб Путін нарешті змінив свою мету і вступив у реальні переговори. А для цього нам також необхідно сформувати спільне розуміння того, яка Європа нам потрібна в майбутньому. Це означає процес розширення, це означає гарантії безпеки для України, але й від України Європі, це означає, що між Європейським союзом, НАТО та Росією більше не буде жодних сірих зон”, — зазначив Цахкна.
Погрози на адресу європейських дипломатів Єврокомісія розцінює як ознаку відчаю. Речниця Єврокомісії Аніта Гіппер нагадує: Росія програє на полі бою і саме тому знову переходить до залякування цивільного населення.
“Ми бачимо, що Росія лише намагається посіяти паніку, розпалюючи тривогу. Вони хочуть страху та ізоляції в Україні та в інших країнах. Але у нас є чіткий сигнал, що це не спрацює. Насправді ЄС зберігає свою присутність і діяльність у Києві, і ці погрози тхнуть відчаєм. Як зазначила і верховна представниця [ЄС із закордонних справ Кая Каллас] у своєму твіті, Росія програє на полі бою. Тому зараз вона знову вдається до погроз цивільному населенню та цивільній інфраструктурі. На жаль, ці атаки є щоденною реальністю для України, для Києва та його жителів”, — сказала Гіппер.
Державний секретар МЗС Польщі Ігнацій Немчицький додає: тактика страху — не новина, і вона не принесе Путіну результату.
“Мені не дивно, що Росія погрожує Україні, погрожує дипломатам західних країн. У цьому немає нічого нового. Путін використовує цю тактику, щоб посіяти страх серед нас тут, в Європі, і я просто хочу сказати, що це не спрацює, і це цілком зрозуміло. Це всього лише тактика, і вона не спрацює”, — упевнений він.
Брюссель не має наміру змінювати курс. Поки Росія імітує готовність до миру, 21-й пакет санкцій уже в розробці.
Читайте також: Кластери для вступу України до ЄС та шлях до миру обговорили європейські дипломати в Брюсселі (ВІДЕО)














