Кремль посилює тиск на Кишинів за допомогою паспортизації — деталі (ВІДЕО)

Рішення Росії про масову видачу паспортів у невизнаному Придністров’ї може бути пов’язане з підготовкою до можливої мобілізації на війну проти України, заявила президентка Молдови Мая Санду. Як Кремль втручається у внутрішню політику чужої країни, розповідає FREEДOM.

Ще кілька років тому євроінтеграція Молдови здавалася далекою перспективою. Але повномасштабна війна Росії проти України змінила все. 3 березня 2022 року президентка Мая Санду офіційно підписала заявку на вступ країни до Європейського Союзу. Тоді глава держави наголосила — це вибір громадян, а значить, у Молдови тепер є чіткий європейський курс.

“Ми працюємо над зміцненням демократичних процесів. Ми вживаємо серйозних заходів для забезпечення законного і прозорого фінансування всіх політичних партій і передвиборних кампаній. Ми боремося з дезінформацією і прагнемо побудувати сильне і стійке громадянське суспільство і ЗМІ. Народ Молдови довірив нам важливу місію — провести реформи в країні і наблизити її до Європейського Союзу”, — заявила Мая Санду.

Росія витрачає чималі ресурси, щоб перешкодити євроінтеграції Молдови. Москва активно втручалася у вибори в країні — і в президентські, і в парламентські. У листопаді 2025 року спікер парламенту Молдови Ігор Гросу заявив: Кремль витратив близько 400 млн євро, щоб привести до влади в Кишиневі проросійських політиків і осіб, пов’язаних з кримінальним світом. Так, молдовський олігарх Володимир Плахотнюк, якого затримали в Греції у справі про масштабну схему з відмивання і незаконного виведення грошей, регулярно відвідував Москву за підробленими документами. За даними The Insider, з червня 2024 року переговори з Плахотнюком вів заступник керівника адміністрації Путіна Дмитро Козак. Останній його візит до Москви, як стверджують журналісти, відбувся наприкінці квітня 2025 року.

“Росія сприймає колишні радянські республіки як якусь частину своєї зони впливу, як продовження імперії, тому якщо хтось намагається вирватися, то це викликає негативну реакцію. І що цікаво, раніше вони говорили, що, мовляв, нічого страшного можна бути і з Європою, і з Росією, а ось недавно, по-моєму, це було на зустрічі з президентом Алієвим, Путін сказав, що такого варіанту більше немає. Тобто — або з нами, або не з нами. Тому зараз вони намагаються насильно зробити, щоб були з ними”, — зазначив політолог, головний редактор медіаресурсу AVA-TV (Молдова) Андрій Андрієвський.

Одним із прикладів втручання в молдовські вибори стала російська інформаційна операція “Матушка” — кампанія з дезінформації, націлена на громадську думку у демократичних державах. За даними центру Alliance4Europe, Москва залучала для пропаганди західних блогерів. Вони повинні були просувати наратив про Росію як про нібито захисницю православ’я і протиставляти її Заходу. В межах операції поширювалися фейкові медіасюжети, підроблені газетні публікації та відео, згенеровані штучним інтелектом.

“Крім коштів, що перераховуються через підроблені рахунки, існують мережі, що використовують криптовалюти для фінансування посередників, а російські експерти перевіряють на міцність наші інститути. Ще більш тривожним є створення “фантомних” партій, які здаються проєвропейськими, але фінансуються з Росії з метою забезпечити прокремлівську більшість у парламенті”, — розповів прем’єр-міністр Молдови (2023-2025 рр.) Дорін Речан.

Релігійна тематика займає особливе місце в російських гібридних операціях. Експерти наголошують: однією з найпідступніших тактик Москви залишається використання Російської православної церкви як інструменту впливу. У ЦВК країни неодноразово повідомляли про випадки, коли священики РПЦ під час проповідей транслювали кремлівські наративи і займалися політичною агітацією.

Після розпаду СРСР частина російських еліт і військових за підтримки російської армії відмовилися підкоряться Кишиневу. Відтоді Москва використовувала цей регіон, Придністров’я, як важіль тиску на Молдову.

“Те, що ми називаємо придністровським конфліктом, з самого початку було інструментом Кремля, за допомогою якого він намагався взяти під контроль всю Республіку Молдову. Таким канонічним зразком кремлівських забаганок є так званий меморандум Козака, який мав бути підписаний 25 листопада 2023 року і який передбачав взагалі-то руйнування Молдовської держави, створення якоїсь псевдофедерації з гарантованим російським військовим присутністю і під повним контролем Москви”, — зазначив депутат парламенту Республіки Молдова Оазу Нантой.

Після 24 лютого 2022 року, коли Російська Федерація почала повномасштабне вторгнення в Україну, у Молдові загрозу з боку Росії стали сприймати набагато серйозніше. Адже в невизнаному Придністров’ї з початку 90-х років розміщений російський військовий контингент. Тому шлях Молдови в Європейський Союз для Кишинева — не тільки питання економічної і демократичної перспективи, але насамперед безпеки і стійкості держави.

“Євросоюз — це стало національною ідеєю для дуже багатьох молдован зараз, це як би взагалі такий стратегічний курс, без якого у нас не вийде тут побудувати нормальну Молдову, тому що 30 років пробували, але поки особливо не вийшло. Так, багато відбулося позитивних моментів, але це не те, чого люди чекають. Люди чекають те, що сталося в Румунії. Я був у Румунії багато разів у 90-ті роки, це була абсолютно тотально злиденна країна, злидні — рівня нашого Придністров’я, де російський анклав, де зарплати по 100 доларів і так далі. Зараз вони просто зробили стрибок колосальний”, — зазначає Андрій Андрієвський.

Україна, на думку молдовських політиків, захищає не тільки себе, але і Євросоюз, і Молдову. Адже наступною ціллю Кремля цілком може стати Кишинів.

“У цій ситуації для нас життєво важливі героїчні зусилля України в боротьбі з путінським режимом. Україна нас захищає. Україна є гарантом того, що так звана оперативна група російських військ на лівому березі Дністра буде поводитися дуже тихо”, — зазначив Оазу Нантой.

Україна і Молдова разом почали рух до Євросоюзу у 2022 році. Одночасно отримали статус кандидатів на вступ. А у 2024-му Київ і Кишинів також синхронно відкрили перемовний процес про вступ до ЄС. Україна і Молдова посилюють економічне та енергетичне співробітництво і розраховують на відкриття всіх переговорних кластерів найближчим часом.

“Я закличу всі держави-члени якомога швидше офіційно відкрити всі кластери. Перший кластер може бути відкритий ще в період кіпрського головування. Щодо інших п’яти кластерів, то ми сподіваємося, що нам вдасться це зробити в липні. Справа в тому, що ми виконали велику підготовчу роботу, і тепер все готове до офіційного відкриття”, — заявила єврокомісарка з питань сусідства і розширення Марта Кос.

Україну і Молдову у ЄС сприймають як частину одного процесу в питанні розширення Євросоюзу. Поки Київ продовжує стримувати російську агресію, Кишинів разом з ним робить ставку на безпеку, демократичні цінності та європейське майбутнє.

https://www.youtube.com/watch?v=8SBk32VuWJE

Читайте також: РФ розширила підстави для введення військ в інші країни — можливі ризики проаналізував Снєгирьов

Раніше молдовський політолог, головний редактор медіаресурсу AVA-TV (Молдова) Андрій Андрієвський зазначив, що введення Путіним спрощеного російського громадянства для жителів окупованого Придністров’я (регіон Молдови) і прийняття Держдумою РФ закону про можливе входження російської армії в будь-яку країну “для захисту” громадян РФ — це ланки одного ланцюга.