Сьогодні о 09:48
Президент США Дональд Трамп заявив про досягнення угоди з Іраном щодо припинення конфлікту. Офіційне підписання документа, за його словами, має відбутися 19 червня у Швейцарії. Після цього сторони мають намір протягом 60 днів узгодити остаточні умови врегулювання питань, пов’язаних з іранською ядерною програмою.
Мир на Близькому Сході чи дипломатична ілюзія?
Про досягнуті домовленості повідомили провідні світові ЗМІ. Згідно з попередніми умовами, Іран відкриє Ормузьку протоку для міжнародного судноплавства, а США знімуть військово-морську блокаду іранських портів. Пакистан, який виступав посередником у переговорах, вже назвав угоду перемогою дипломатії.
“Після воєнних подій, після ночі, зійшло сонце миру, і після трьох місяців і 16 днів найтяжчих випробувань Іран і Сполучені Штати оголосили про негайне й остаточне припинення воєнних дій на всіх фронтах, включно з Ліваном. Це успіх дипломатії та війни”, — заявив прем’єр-міністр Пакистану Шахбаз Шариф.
За інформацією Reuters, після підписання угоди Вашингтон зобов’язується не запроваджувати нові санкції до завершення переговорів, тимчасово послабити нафтові обмеження та повернути Тегерану заморожені активи на суму 25 млрд доларів. Своєю чергою, Іран має відмовитися від виробництва та придбання ядерної зброї, зберегти нинішній статус своєї ядерної програми та скоротити запаси високозбагаченого урану. Конкретний механізм виконання цих зобов’язань сторони мають намір узгодити протягом двох місяців.
“Угода з Ісламською Республікою Іран набула чинності. Вітаю всіх! Цим рішенням я повністю санкціоную безперешкодне відкриття Ормузької протоки та одночасно санкціоную негайне зняття морської блокади з боку Військово-морських сил США. Кораблі всього світу, запускайте двигуни. Нехай нафта тече!”, — написав президент США Дональд Трамп у мережі Truth Social.
Європейські лідери позитивно оцінили досягнуті домовленості та наголосили на важливості відновлення повноцінного судноплавства через Ормузьку протоку, яка відіграє ключову роль у світовій торгівлі енергоресурсами.
“Це надзвичайно важливий момент. Ми давно закликали до деескалації конфлікту, і вкрай важливо, щоб усі сторони скористалися цією можливістю для забезпечення стабільності в регіоні та відновлення свободи судноплавства в Ормузькій протоці, що, своєю чергою, послабить економічний тиск, який відчувають люди тут, у Сполученому Королівстві, та в усьому світі”, — зазначив прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер.
“Це дуже тішить, і ми схрещуємо пальці, щоб угода набула чинності в п’ятницю, адже всім потрібно, щоб Ормузька протока залишалася відкритою і, по суті, щоб ця війна припинилася. Тож це дуже тішить, і ми сподіваємося, що це надовго”, — прокоментувала можливу угоду верховна представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас.
На тлі повідомлень про можливе врегулювання конфлікту світові ціни на нафту різко знизилися. За даними Reuters, котирування досягли мінімальних значень із 10 березня. Ф’ючерси на нафту Brent подешевшали на 4 долари за барель, а американська WTI — на 4,35 долара.
Експерти пов’язують таку реакцію ринку з перспективою повного відкриття Ормузької протоки. До початку обмежень через неї проходило близько 20% світової нафти та приблизно третина всіх морських перевезень цього ресурсу.
“Ця угода може відкрити шлях до відновлення світової економіки та стабілізації ситуації в регіоні. Однак у цьому контексті, безумовно, слід також чітко зазначити, що зараз перед нами стоїть завдання рішуче втілити в життя те, про що було досягнуто домовленості. Ормузька протока має залишатися відкритою для вільного судноплавства на постійній основі та без будь-яких обмежень. А подальші переговори мають забезпечити, щоб Іран у спосіб, який можна перевірити, припинив свою військову ядерну програму”, — наголосив офіційний представник федерального уряду Німеччини Себастіан Гілле.
Нагадаємо, операція США та Ізраїлю проти Ірану розпочалася наприкінці лютого. Активні бойові дії тривали до початку квітня, однак і після цього сторони неодноразово обмінювалися ударами. Одним із головних наслідків конфлікту стало обмеження судноплавства через Ормузьку протоку, що призвело до зростання світових цін на нафту та газ і посилило тиск на глобальну економіку.
Перемир’я на 60 днів: чому експерти сперечаються про наслідки угоди США та Ірану
Чи стане угода між США та Іраном реальним кроком до миру, чи йдеться лише про тимчасове перемир’я на 60 днів? Як відкриття Ормузької протоки може вплинути на світові ціни на нафту та економіку? Чи вигідна ця угода Ірану і на які поступки готові піти Сполучені Штати? Чи може перемир’я призвести до довгострокової стабілізації регіону або, навпаки, посилить нові суперечності між Іраном та Ізраїлем? На ці запитання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:
- Максим Джигун, політолог;
- В’ячеслав Потапенко, заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень;
- В’ячеслав Ліхачов, сходознавець, член експертної ради Центру громадянських свобод.
МАКСИМ ДЖИГУН: Трамп зможе видихнути й зосередитися на мирному процесі для України
— Для президента Трампа ця дуже проблемна війна, яку він сам і розпочав, може завершитися. Ми не знаємо, наскільки оперативно і наскільки ефективно працюватиме ця угода, якщо її все ж підпишуть. Не варто забувати про те, що до офіційного підписання у Швейцарії залишається ще три дні. До цього моменту Ізраїль може зробити що завгодно або ж Іран може розпочати атаку зі свого боку.
Тобто зараз це дуже крихка конструкція, яка потребує того, щоб запрацювати й проіснувати певний час. Тоді президент Трамп зможе зрозуміти, що абсолютно помилкова війна, яку він розпочав і яка не призвела до тих результатів, на які він розраховував, усе ж завершена. Він зможе видихнути й зосередитися на інших питаннях. А ми знаємо, що після близькосхідного питання війна РФ проти України була для нього важливим пріоритетом.
Тому, звісно ж, на цьому позитивному тлі та з відчуттям того, що він зміг заварити цю кашу й потенційно самостійно позбутися цієї проблеми, Трамп міг би почуватися впевненіше у питанні врегулювання війни.
Тут для України є кілька потенційно позитивних факторів. Як мінімум, може суттєво знизитися ціна на нафту та нафтопродукти. Це означає, що Росія отримуватиме менше ресурсів для продовження своєї війни. З іншого боку, у Трампа звільниться значний обсяг часу, який він зможе інвестувати в інші напрями.
Важливо також не забувати про те, що Трамп пішов на дуже серйозні поступки. Якщо вірити тим документам, які публікують іноземні журналісти, зокрема ті, що мають доступ до Білого дому, то поступки, на які пішли Трамп і Сполучені Штати заради підписання цієї угоди, є безпрецедентними. Вони виглядають украй нерозумними з погляду тих цілей, з якими Трамп узагалі починав цю війну.
Однак якщо ця угода буде реалізована, це означатиме, що Трамп справді дуже хотів позбутися цієї війни. Це також означатиме, що питання російсько-українського протистояння може знову повернутися в центр уваги.
А отже, буде більше переговорів, більше дипломатії та більше можливостей для того, щоб усе-таки змусити Росію завершити війну. Я сподіваюся, що йдеться не про примушення України до якихось неприємних компромісів, а саме про тиск на Росію, щоб змусити її припинити цю війну й терор проти українського населення.
В’ЯЧЕСЛАВ ПОТАПЕНКО: Конфлікт лише посилиться — там виходить замкнене коло
— Це не капітуляція, але й не яскрава перемога США. Щобільше, йдеться про перемир’я на 60 днів.
Загалом це більше схоже на гру на біржі, коли новини підіймають або опускають ціни, а люди, які знають про них за кілька годин до публікації, можуть зробити собі статки. І оточення Трампа вже не раз ловили на подібних історіях.
Я досить скептично ставлюся до всієї цієї ситуації. Хочу нагадати, що там є ще один учасник бойових дій і значно більш зацікавлена сторона, ніж США, — це Ізраїль.
І я не зовсім розумію, що саме підписує Ізраїль, які зобов’язання він на себе бере. Чи не воюватиме він з Іраном? Чи не воюватиме він з Іраном на іранській території? Або він не воюватиме з “Хезболлою”? Чи як? Поки що в тексті угоди про це нічого немає. А ж війну США починали спільно з Ізраїлем, і більшу частину бомбардувань, а також відповідальність за знищення керівництва та інші операції брав на себе саме Ізраїль.
Я допускаю, що ціни на бензин у Європі можуть знизитися на тлі заяв і рішень, пов’язаних із цим процесом. Але до того, що можна встановити довгостроковий мир і примирити Ізраїль та Іран, я ставлюся дуже скептично.
Це не капітуляція США. Але для Ірану це дуже хороші умови. Фактично переговори щодо ядерної програми відкладаються на невизначене майбутнє. Водночас з Ірану знімають санкції, які діяли понад 40 років. Тобто для них це очевидне просування вперед і очевидний успіх. Тому вони зацікавлені в такій угоді.
Але загалом це лише дестабілізує регіон, демонструє слабкість Сполучених Штатів Америки, змушує монархії Перської затоки переорієнтовуватися на Китай та Іран, посилює прихильників Ірану в оточенні Ізраїлю та підштовхує Ізраїль до ще агресивніших превентивних дій у регіоні. Відповідно, конфлікт лише посилиться. Там виходить замкнене коло, і іншого варіанта я поки що не бачу.
Якби Іран справді був розгромлений, як це заявлялося, якби там відбулася зміна режиму на лояльний до західних країн, як пропонували представники династії Пехлеві, які на початку бомбардувань Ірану поводилися вкрай активно, тоді справді можна було б говорити про те, що на певний період — можливо, на 10–20 років — будуть забезпечені безпека Ізраїлю, безпека судноплавства в протоці та інтереси монархій регіону.
Проте нинішня ситуація об’єктивно послаблює США і фактично змушує їх скорочувати свою присутність у регіоні. Виникає те, що зараз називають вакуумом безпеки. Тобто хтось буде посилюватися і заміщати роль Сполучених Штатів.
Раніше вважалося, що якщо на вашій території перебувають американські збройні сили, отже, ви захищені й вас ніхто не зможе перемогти. Такою була логіка монархій Перської затоки.
Однак практика цієї весни показала, що присутність сил США, Великої Британії чи Франції далеко не завжди розв’язує проблеми. Щобільше, інколи їхня присутність створює не менше складнощів, ніж їхня відсутність.
І це змінює всю картину світу — не лише для країн Перської затоки. Україна теж почала по-іншому дивитися на свою ситуацію, як і багато інших держав.
Це великий геополітичний розворот у розумінні того, що насправді є гарантією безпеки, а що такою гарантією не є.
В’ЯЧЕСЛАВ ЛІХАЧОВ: Трамп намагається мінімізувати негативні наслідки власних дій
— Поки що ні в кого немає впевненості в тому, що угода справді буде досягнута. І тут справді не слід поспішати з констатацією того, що домовленості досягнуто і вони будуть формалізовані.
Трамп поспішає, зокрема тому, що йому було б приємно укласти цю угоду і завершити цю не найвдалішу сторінку своєї другої каденції до дня народження — йому виповнюється 80 років. В Ірані, я не впевнений, готові зробити йому такий подарунок. Тим більше що серед коментарів, які надходять із Тегерана, ще не було оголошення офіційної позиції верховного лідера Алі Хаменеї, без схвалення якого ця угода не відбудеться.
Не знаю, чи справді він особисто дієздатний, як стверджують у Тегерані, чи його ім’ям прикривається колегіальне керівництво Корпусу вартових ісламської революції. Але в будь-якому разі офіційної позиції Ірану про те, що вони погодилися й готові підписати угоду, ми ще не чули.
Не виключено, що це справді станеться сьогодні. Усе виглядає так, що сторони знайшли прийнятний компроміс для припинення воєнних дій.
Треба звернути увагу на те, що попередня угода, яку зараз планують підписати, не передбачає ані розв’язання ядерної проблеми, ані навіть її згадки. Йдеться саме про припинення бойових дій і взаємне зняття морської блокади. Така угода звучить реалістично. Це справді той мінімум, якого Сполучені Штати та Іран можуть досягти. І той мінімум, у якому зараз зацікавлені обидві сторони.
Дуже часто Трамп якусь проміжну угоду, яка трохи заспокоює міжнародну громадськість і знімає гостроту кризи, любить видавати за остаточне розв’язання спірних питань або принаймні більше до цієї теми не повертатися.
Ми це бачили на прикладі його мирного плану щодо Гази. Ми пам’ятаємо помпезний саміт миру в Єгипті в жовтні минулого року. Відтоді минуло понад пів року. Було виконано лише перші пункти першої фази мирного плану Трампа, які стосувалися обміну ізраїльських заручників, утримуваних ХАМАСом, на палестинських ув’язнених з ізраїльських в’язниць. Більше жоден пункт мирного плану Трампа не був виконаний. До другої фази сторони так і не перейшли. Однак масштабні бойові дії припинилися, Газа зникла з перших шпальт світових газет, і Трамп на цьому заспокоївся.
Але навіть якщо цей мінімальний спільний компроміс буде досягнутий і угоду буде підписано — нехай не сьогодні, а найближчими днями, — це стане великим полегшенням для світової спільноти.
Не лише тому, що криза в Перській затоці зникне з перших шпальт новин, а й тому, що це позначиться на цінах. Ринки вже реагують. Після попередніх заяв останніх днів про те, що угода близька, ціни на нафту пішли вниз.
Звісно, до довоєнного рівня вони навряд чи повернуться, але 87 доларів за барель нафти марки Brent, які я бачив востаннє, — це вже не ті 100 доларів і більше, які були ще кілька тижнів тому. І це вже добре.
Тому не будемо надто критичними до Трампа. Він намагається знайти вихід із ситуації, в яку загнав і себе, і весь світ. Він намагається мінімізувати негативні наслідки власних дій.
Для Трампа вікно можливостей щодо вилучення високозбагаченого урану вже закрилося. Пентагон справді розробляв такі плани. У травні їх було визнано надто ризикованими. Трамп не затвердив операцію, оскільки вважав ризик великих втрат серед американських військових занадто високим. Крім того, сама операція з вилучення була надзвичайно складною.
Іран, очевидно, готувався до такого сценарію. Вони не лише замінували підходи, а й підірвали тунелі, що ведуть до підземних сховищ, щоб фізично унеможливити швидкий доступ до них.
Я вважаю, що Іран затягуватиме подальші переговори з цього питання, посилаючись на те, що навіть сам не може швидко дістатися до залишків високозбагаченого урану. І це може бути недалеко від істини.
Навіть якщо кинути значні ресурси на пошук і безпечне вилучення цього матеріалу, процес може тривати місяцями. Тому я впевнений, що 60 днів, які Трамп теоретично відводить на подальші переговори щодо ядерної програми, з технічного погляду виявляться недостатніми.
Не виключаю, що Іран знову підтвердить свою відданість Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Хорошим варіантом було б допустити до країни інспекторів МАГАТЕ, які змогли б підтвердити, що весь уран залишається під землею і в Ірані не ведуться роботи зі створення ядерної зброї. Це був би хороший результат, і такий сценарій виглядає цілком реалістичним.
Іран зараз зацікавлений у тому, щоб угода не зірвалася, оскільки розраховує на обіцяні Трампом економічні послаблення та доступ до заморожених коштів.
Якщо зараз ситуація хоча б відносно стабілізується, це дозволить уникнути сценарію глобальної рецесії, якого багато хто побоювався у разі затягування кризи ще на кілька місяців.
Читайте також: Україна в центрі уваги G7: зустріч Зеленського з Трампом проаналізували експерти
Завантажуй додаток FREEДОМ в Google Play та App Store
Не пропусти наші відео на YouTube-каналі FREEДОМ
Якщо заблоковано доступ до сайту та соцмереж FREEДОМ — алгоритм дій
