Сьогодні о 13:36
Проєкт створення Спецтрибуналу щодо злочину агресії Росії проти України планують розглянути на засіданні Комітету міністрів Ради Європи 14-15 травня.
До ініціативи приєдналися Ісландія, Польща, Австрія та Франція, що дозволило досягти мінімально необхідної кількості учасників для запуску процесу.
Союзники України посилюють тиск: трибунал майже готовий
Київ і його партнери наполягають на розслідуванні злочинів Росії та притягненні винних до відповідальності. Під час візиту до Норвегії Володимир Зеленський зустрівся зі спікером парламенту Масудом Гараххані та лідерами політичних партій. У ході переговорів сторони обговорили створення спеціального трибуналу.
“Президент наголосив, що якнайшвидший початок роботи спецтрибуналу важливий не лише для українців, а й для всіх, хто прагне миру та відновлення справедливості. Сторони обговорили роботу над спеціальним трибуналом і кроки, необхідні для його запуску. Глава держави закликав парламент Норвегії підтримати зусилля зі створення спецтрибуналу та компенсаційного механізму”, — йдеться у публікації на сайті Офісу президента України.
Мінімальний юридичний поріг для запуску трибуналу вже досягнуто. Андрій Сибіга повідомив, що про готовність приєднатися до угоди заявили Польща та Ісландія, збільшивши кількість учасників до 17.
“Розширена часткова угода про керівний комітет спеціального трибуналу тепер може бути винесена на обговорення і прийнята під час засідання Комітету міністрів Ради Європи, яке відбудеться 14-15 травня в Кишиневі. Минуло менше року з того часу, як 9 травня 2025 року, коли ми зібрали міністрів закордонних справ європейських країн у Львові, ми дали “зелене світло” створенню трибуналу. І тепер ми підготували всі юридичні кроки для початку роботи трибуналу”, — повідомив глава МЗС України.
Експерти також допускають, що у разі серйозних поразок частина російської еліти може дистанціюватися від Володимира Путіна.
“У разі трибуналу вони робитимуть усе можливе, щоб звалити все на Путіна. Відповідно, його будуть поступово “зливати”. У цьому сенсі Путін — найбільш зручний цап-відбувайло. Усі перекладатимуть на нього, як це було під час Нюрнберзького процесу, коли провину перекладали на вже мертвого Гітлера. Мовляв, ми виконували наказ, це все він, а ми просто поруч стояли. Думаю, з Путіним буде така ж історія”, — припустив політолог Руслан Айсін.
Офіційна позиція Києва залишається незмінною: Росія має понести відповідальність за свої дії. Постійний представник України при ООН Андрій Мельник на засіданні Радбезу заявив, що справедливий мир неможливий без покарання агресора за руйнування енергетичної інфраструктури та злочини проти цивільних.
До ініціативи створення трибуналу продовжують приєднуватися нові країни. Австрія та Франція підтримали угоду, збільшивши загальну кількість учасників до 20.
“Рішення Австрії збільшує загальну кількість країн, які бажають брати участь у трибуналі, до 20. Серед них, зокрема, 19 держав-членів Ради Європи. Кожен новий учасник підтверджує істину: правосуддя за злочин агресії проти України є неминучим. Ця історична спроба притягнення до відповідальності зміцнює наші позиції та повагу до міжнародних юридичних норм”, — зазначив Сибіга.
Покарання за агресію стає неминучим — думки експертів
Про те, як працюватиме трибунал проти Путіна, в ефірі телеканалу FREEДОМ міркували:
- Олександр Леонов, виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень “Пента”;
- Олеся Яхно, політологиня;
- Михайло Пашков, співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова.
ОЛЕКСАНДР ЛЕОНОВ: Росія нестиме відповідальність за свою агресію, попри спроби заморозити війну
— Росія втратила можливість швидко відновлювати свої ракети. І таким чином можна стверджувати, що посилення соборності України підштовхуватиме Росію до того, щоб як мінімум заморозити війну. Очевидно, якщо ми говоримо про США та їхні зусилля щодо мирних переговорів, настав час повернутися до початкового плану — повного, безумовного припинення вогню.
Ще одне питання, яке зараз активно обговорюється, але, на жаль, не отримує належного висвітлення у наших, зокрема, засобах масової інформації. Йдеться про підготовку роботи трибуналу щодо злочинів РФ в Україні. Я вважаю, що це важливий момент. Це важливий проєкт, який має бути реалізований. Нехай на створення трибуналу піде 10 років, як це було з терактом проти МН17 над Донбасом. Але винесення правових рішень дасть можливість, зокрема, висувати до Росії фінансові вимоги.
Я впевнений на 1000%, що ті компенсації, які Росія має виплатити, багаторазово перевищать ті 300 млрд доларів, які заморожені в Європі та інших країнах. Таким чином, це буде також юридична відповідальність агресора за цю війну. Я думаю, це теж важливий момент. І в Росії мають розуміти, що рано чи пізно їм доведеться відповідати фінансово.
Очевидно, що коли будуть встановлені винні у воєнних злочинах, ці люди, як мінімум, не зможуть виїжджати з Росії. Ми бачимо, що Путін боїться літати навіть у ті країни, які вважаються дружніми, через ордер на арешт Міжнародного кримінального суду. Усе це має чинити тиск як на російську владу, так і на російське суспільство, а також на виконавців тих терактів, які Росія здійснює на території України.
ОЛЕСЯ ЯХНО: Ми маємо зупинити гібридні пропагандистські трактування Росії
— Якщо ми говоримо про справедливий і довгостроковий мир, то це потребує чіткого розуміння відповідальності, а також того, хто розпочав війну і з якої причини. Винуватець війни має усвідомлювати свою відповідальність, і це певною мірою має стати одним з механізмів, які допоможуть запобігти агресії у майбутньому. Це стосується агресивних авторитарних режимів, для яких важливо усвідомлювати, що агресія карається.
Ми маємо кілька фронтів боротьби, окрім безпосередньо самого воєнного фронту. Один з них — це атаки по об’єктах цивільної інфраструктури, які Росія регулярно здійснює, чинячи тиск на мирних жителів. Третій фронт — це дипломатичний. Можна згадати слова Каллас, що Росія прагне на дипломатичному фронті отримати більше, ніж має на полі бою. Це факт.
Усі вимоги Росії, такі як поступки щодо територій і добровільне виведення військ, спрямовані, зокрема, на те, щоб уникнути відповідальності за агресію. Це також спроба зняти з себе питання про те, що країна-агресор має нести відповідальність. Одна з цілей таких вимог — це добровільна згода, яка, на думку Росії, має зняти питання відповідальності. Адже Росія може сказати: “Дивіться, Україна погодилася. Які претензії до нас?”.
Дуже важливо, що лідери багатьох країн, як ми бачимо, вже 20 із необхідних 16, підтримують ідею відповідальності. І доказів для цього дуже багато, починаючи від гуманітарних злочинів і закінчуючи руйнуваннями цивільної інфраструктури, які роблять неможливим життя українців у своїх містах. І ці приклади можна наводити щодня.
Оскільки триває боротьба за дипломатичний напрямок, надзвичайно важливо чітко позначити, що є білим, а що чорним. Ми маємо зупинити гібридні пропагандистські трактування, які Росія намагається вкидати на різних рівнях і з різних питань. Наприклад, російське Міністерство закордонних справ нещодавно звернулося до ООН з проханням визнати анексію Криму і початок війни на Донбасі як право на самовизначення. Це повний абсурд, але напрямок дій Росії зрозумілий.
Один із важливих аспектів — це спроба зняти з себе відповідальність і перекласти її на Україну та Європу. “Дух Анкориджа” не передбачає відповідальності з боку Росії та компромісної позиції. Європейське бачення відрізняється, і одним із елементів цього бачення є фіксація механізму притягнення Росії до відповідальності. Це важливий елемент, який дозволить рухатися до миру. І лише без гібридних трактувань і з чітким розумінням, що агресія карається, можна прискорити процес руху до миру.
Також важливо фіксувати російські злочини та будувати юридичну доказову базу, щоб у певний момент скористатися цими даними.
Якщо говорити про приклад, то можна навести Австрію, країну, яка довгий час зберігала нейтралітет і підтримувала економічні відносини з Росією. Зараз Австрія значно переглядає свою позицію, розуміючи, що її нейтралітет дозволяв Росії використовувати країну для шпигунських дій. Австрія тепер посилює свою обороноздатність і переглядає стратегію щодо російських загроз, включно з гібридними атаками та руйнуваннями. І підтримка Австрією трибуналу та питання відповідальності — це показник того, як важливо брати приклад із таких країн.
МИХАЙЛО ПАШКОВ: Трибунал проти Росії стане важливим елементом переговорного процесу
— Трибунал — це інструмент консолідації антипутінської коаліції, а також прагнення до політичної ізоляції російського режиму у світі. Це надзвичайно важливий аспект засудження агресії та воєнних злочинів на найвищому рівні і, безумовно, він має вирішальне стратегічне значення.
А з іншого боку, це важливий інструмент для нормативно-правової кваліфікації всіх злочинів, які здійснює Росія на території України, починаючи з 2014 року, зокрема в межах широкомасштабної агресії. Дані збираються як офіційними органами, так і українськими правоохоронними структурами, а також закордонними партнерами. Українська влада працює спільно з іноземними партнерами, і надалі це слугуватиме важливою доказовою базою.
Багато що залежить від позиції американської сторони, а також від врегулювання питань, які наразі видаються критично важливими. Розбіжності у підходах, такі як ситуація на Запорізькій атомній станції та територіальні питання, загальмували переговорний процес і зробили його перспективи більш туманними. Однак, я думаю, що найближчим часом ситуація проясниться, і ми будемо більш чітко розуміти, у якій ситуації перебуваємо.
Будь-який переговорний процес із Росією неможливий без силової частини. Це включає санкційну політику, військово-фінансову, технічну, гуманітарну допомогу Україні, політичну ізоляцію та багато іншого. Усі ці частини мають бути частиною атмосфери переговорного процесу, інакше розмова про мирне врегулювання не призведе ні до чого.
Європейські країни та наші партнери розуміють цю позицію і рішуче нас підтримують. Саме тому цей трибунал необхідний, і в цьому полягає його суть і призначення.
Гаазький суд свого часу оголосив у розшук президента Росії та вищих посадових осіб. Це одна сторона питання. Розмежування юрисдикції між Гаазьким трибуналом і судом, який організовується, має певні відмінності, але я ще раз наголошу, що мета цього суду — показати світовій спільноті, що покарання за злочини воєнного характеру та проти людяності має бути невідворотним.
У цьому випадку немає строку давності чи пом’якшувальних обставин. Злочинці мають понести покарання, і це має визначити саме міжнародний суд, який, як я сподіваюся, почне функціонувати у травні поточного року.
Читайте також: Путін думає виключно про захист свого життя, а не про росіян: експерти розповіли, чому біля резиденції диктатора так багато ППО
Завантажуй додаток FREEДОМ в Google Play та App Store
Не пропусти наші відео на YouTube-каналі FREEДОМ
Якщо заблоковано доступ до сайту та соцмереж FREEДОМ — алгоритм дій
