Сьогодні о 10:33
Після заяв з боку президента США Дональда Трампа про відкриття Ормузької протоки ситуація навколо одного з ключових світових морських маршрутів залишається нестабільною. Повноцінної нормалізації судноплавства поки не відбулося.
Вашингтон стверджує, що домігся стабілізації та нібито відкриття маршруту, тоді як експерти вказують на ризики, що зберігаються.
Що відбувається в Ормузькій протоці
13 квітня стало відомо, що Сполучені Штати починають блокаду Ормузької протоки. Про це заявив глава Білого дому Дональд Трамп. За його словами, тепер судам заборонено проходити через протоку як у бік Ірану та інших близькосхідних країн, так і в бік Аравійського моря. Командування Військово-морських сил США отримало наказ шукати й перехоплювати всі судна, які платять Ірану за безпечний прохід через протоку, наголосив президент США.
“У відношенні Ормузької протоки відбувається багато дуже хороших подій. І для нашої країни відбувається багато хорошого, вона демонструє велику силу… Я вважаю, що Іран перебуває у дуже поганому становищі. Думаю, вони у відчаї. У нас була зустріч, яка тривала 21 годину. Ми розуміємо ситуацію краще, ніж будь-хто інший. І Іран перебуває у дуже поганому становищі”, — зазначив Дональд Трамп.
У відповідь на рішення Дональда Трампа заблокувати Ормузьку протоку, один із ключових союзників Ірану, Китай, закликав до стриманості та якнайшвидшого врегулювання конфлікту.
“Ормузька протока є важливим міжнародним каналом для торгівлі товарами та енергоресурсами; забезпечення безпеки та стабільності в регіоні, а також безперешкодного судноплавства, і відповідає спільним інтересам міжнародної спільноти. Основна причина збоїв у судноплавстві в протоці полягає у війні в Ірані, а вихід із ситуації, що склалася, полягає у якнайшвидшому досягненні перемир’я”, — заявив представник Міністерства закордонних справ КНР Ґо Цзякунь.
Пекін може потрапити під 50-відсоткові мита з боку Вашингтона за можливі постачання зброї Тегерану, заявив в ефірі Fox News Дональд Трамп.
Попри це, загроза ударів і морських мін продовжує стримувати більшість суден від використання цього маршруту.
За день до цього журналісти CNN повідомили, що Китай, за даними американської розвідки, готується найближчими тижнями передати Ірану переносні зенітні ракетні комплекси. І що Пекін опрацьовує маршрути постачання, щоб приховати походження озброєння. У Посольстві КНР у Вашингтоні цю інформацію назвали такою, що не відповідає дійсності.
“Я чув новини про те, що Китай постачає так звані ракети ПЗРК. Я сумніваюся, що вони на це підуть, тому що у нас є певні відносини, і я думаю, вони не стали б так чинити. Але якщо ні, якщо ми зловимо їх на цьому, вони отримають 50% тарифу, а це просто колосальна сума”, — сказав Дональд Трамп у коментарі Fox News.
У тому, що стосується перспектив завершення бойових дій на Близькому Сході, прогресу поки немає, визнають аналітики. На переговорах у Пакистані Тегеран відмовився прийняти американські умови. За даними Axios, йдеться про відкриття Ормузької протоки, відмову від стягнення плати з суден за прохід, припинення збагачення урану та зупинку фінансування терористичних організацій.
Вже 15 квітня президент США заявив, що Ормузька протока відкрита. За словами глави Білого дому, подібна ситуація з блокадою більше не повториться. Він також зазначив, що Вашингтон і Пекін зараз “дуже добре співпрацюють”, додавши, що це краще, ніж конфлікт.
“Китай дуже радий тому, що я назавжди відкриваю Ормузьку протоку. Я роблю це для них, а також — для всього світу. Ця ситуація ніколи не повториться. Вони погодилися не надсилати зброю до Ірану. Президент Сі міцно, від душі обійме мене, коли я приїду туди за кілька тижнів. Ми працюємо разом розумно і дуже добре! Хіба це не краще, ніж воювати?” — написав Трамп.
На тлі цих заяв через Ормузьку протоку за останні 24 години пройшли понад 20 комерційних суден, повідомляє The Wall Street Journal. Хоча інтенсивність руху залишається нижчою за рівень, який був до загострення ситуації на Близькому Сході, експерти відзначають ознаки поступового відновлення судноплавства.
Серед суден, що пройшли протоку, — вантажні, контейнерні та нафтові танкери, які прямують до Перської затоки та назад. Водночас частина з них вимикала транспондери, щоб знизити ризик можливих атак з боку Ірану.
Ситуація з Ормузькою протокою в оцінці експертів
Що відбувається із судноплавством в Ормузькій протоці? Як ситуація впливає на світову економіку? Чи дійсно може бути зупинена блокада? Якими будуть наслідки для Ірану та для США? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:
- Віталій Кулик, директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства;
- Амі́р Чахаки, іранський політолог і журналіст;
- Олег Постернак, політтехнолог, керівник Центру політичної розвідки;
- В’ячеслав Ліхачов, сходознавець;
ВІТАЛІЙ КУЛИК: У разі ескалації конфлікту Ормузька протока буде закрита
— Іран давно має досвід торгівлі нафтопродуктами в таких умовах, які склалися зараз. Вони використовують так звані темні танкери: вимикають транспондери або застосовують різні схеми приховування — надають неправильну інформацію, вводять в оману. Крім того, нафта йде через дрібні китайські компанії, через невеликі банки, які не мають кореспондентських рахунків, не мають зв’язку зі SWIFT і взагалі не мають відносин з американською фінансовою системою — їх складно відстежити й, відповідно, складно санкціонувати.
Приблизно 90% іранської нафти, яку купують китайці, йде на так звані чайники, тобто дрібні нафтопереробні заводи. За нашими мірками вони невеликі, але за китайськими обсягами — цілком значні.
Вже йдеться приблизно про 20 суден, які або прорвали блокаду, або якимось чином прослизнули через протоку. Це складно відстежити. Тому я б сказав так: у цій блокаді є дірки. Водночас є й певні успіхи — так, кораблі розвертаються, так, є спроба продемонструвати силу. Але запровадити тотальну блокаду американцям не вдасться.
У будь-якому разі майбутнє протоки вирішуватиметься на переговорах — у межах домовленостей між США та Іраном. А адміністрування безпеки судноплавства, найімовірніше, буде покладене на європейців і союзників — на певну велику коаліцію, яка нестиме, умовно кажучи, вахту в протоці, забезпечуватиме судноплавство. Іран, зі свого боку, наполягає на своєму суверенітеті над протокою і заявляє, що стягуватиме плату. Хтось платить, хтось — ні, хтось намагається домовлятися з усіма сторонами.
Очікується новий раунд переговорів між Іраном і США. Водночас багато аналітиків говорять, що це будуть не переговори в умовах перемир’я. Є передумови вважати, що американці та ізраїльтяни знову можуть застосувати силу — можлива нова хвиля ескалації, нові удари, а вже після цього сторони повернуться до переговорів.
Це, безумовно, вплине і на ситуацію в самому Перській затоці. Іран може вжити заходів у відповідь, наприклад, завдати ударів по країнах регіону, по їхній нафтовій інфраструктурі. Тегеран про це прямо заявляє, висуває претензії сусідам — Катару, Саудівській Аравії, звинувачуючи їх у співучасті в агресії проти Ірану. Стверджується, що вони надають свою територію і повітряний простір для завдання ударів.
Частково це правда. Але, з іншого боку, Іран завжди діє в такій логіці: навіть якщо ці країни не надають свою територію, вони все одно можуть стати ціллю. Бо безпосередньо дістати США Іран не здатен.
Тому в разі ескалації ми знову побачимо зупинку всього трафіку в Ормузькій протоці. Зараз ми маємо “сірий трафік” у регіоні — неформальні домовленості, які, судячи з усього, працюють. Наприклад, коли китайські кораблі проходять через протоку — очевидно, що існують певні домовленості, ймовірно, і з Іраном, і з американцями, або з іншими учасниками, які взаємодіють з американцями.
Ця “сіра зона”, з одного боку, ризикована, а з іншого — працює. Перевізники йдуть на ризики: зростає ціна нафти, збільшуються страхові ризики, ускладнюється отримання страховок як для суден, так і для екіпажів. Але попри це, вони продовжують працювати, бо економічна мотивація сильніша.
Відповідно, якоїсь сталої моделі, яка дозволила б протоці функціонувати за чіткими правилами, поки немає. І її поява багато в чому залежить від того, як розвиватимуться переговори та можливі військові дії в регіоні.
АМІР ЧАХАКІ: Поки немає свідчень, що Ормузька протока повністю вільна
— Президент США Дональд Трамп не мав на увазі, що він зупинить морську блокаду. І він не говорив про те, що війна закінчилася. Це було неправильно інтерпретовано — ніби вже можна все відкривати.
На сьогодні нічого не змінилося. Морська блокада з боку США та ЄС зберігається. Водночас Тегеран заявляє, що готовий тимчасово забезпечити вільний прохід, але це лише заяви — жодних конкретних подій або рішень поки що немає.
Зараз головнокомандувач армії Пакистану, генерал Мунір, перебуває в Нідерландах. Прем’єр-міністр Пакистану — в Саудівській Аравії. Йдеться про дві делегації і, за наявною інформацією, одна з них може бути пов’язана з контактами між Іраном і США.
Ми знаємо, що попередні переговори в Ісламабаді відбувалися за посередництва Пакистану та Китаю. І зараз, судячи із заяв, зокрема з боку Дональда Трампа, можна припустити, що найближчими днями може відбутися другий раунд переговорів в Ісламабаді.
У Білому домі заявили, що США наразі не мають чітких намірів рухатися в цьому напрямку. Загалом ми бачимо суперечливий інформаційний фон — сигнали різноспрямовані і ясності немає.
Міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі та генерал Мунір — це ключові фігури в поточному процесі. Мунір прибув не один, а на чолі політико-військової делегації. І, як навіть не приховував МЗС Ірану, від нього очікували певного послання від Білого дому. Багато що зараз залежить від того, про що саме сторони зможуть домовитися.
У разі активізації переговорів в Ісламабаді ми можемо побачити підключення інших гравців. Уже зараз є сигнали, що до процесу можуть долучатися додаткові політичні фігури та посередники.
Зустрічі в Ісламабаді вже відбувалися — обговорення тривали кілька годин, але завершилися без конкретних результатів. І тут виникає головне питання: про що саме не домовилися? Поширена думка, що йшлося про Ормузьку протоку, але це не зовсім так. Основний предмет переговорів, імовірно, був пов’язаний із ядерною програмою Ірану.
ОЛЕГ ПОСТЕРНАК: Ситуація в Ормузькій протоці негативно впливає на імідж Трампа всередині США
— Усе, що відбувається навколо Ормузької протоки, радше нагадує хаотичні рухи. Для ринку нафтопродуктів і видобутку це, безумовно, означає нестабільність.
Навіть якщо судна проходять через протоку, вони все одно завдають різних загроз безпеці: від мін — до безпілотників, які можуть їх атакувати, від ракет — до ризику того, що Іран стягуватиме плату за проходження.
Сам факт блокади не означає, що судна не проходять без дозволу Сполучених Штатів. Навпаки — ми бачили приклади: нещодавно іранське судно спокійно пройшло і зайшло в іранський порт.
Це більше схоже на певні маневри перед черговим раундом переговорів у Пакистані між США та Іраном. І вся ця ситуація вже значною мірою залежить від самої перспективи цих переговорів.
США перекидають у регіон додаткові сили — йдеться приблизно про 6 тис. осіб. Зрозуміло, що це також елемент тиску на Іран у межах переговорного процесу.
Проблема в тому, що Дональд Трамп, бувши, з одного боку, дуже досвідченим шоуменом, а з іншого — політиком, чутливим до власних установок і сприйняття зовнішньої політики, досягає свого, зокрема шляхом різноспрямованих заяв.
До чого призводить така незібраність? До розмивання загальної картини — передусім для простих американців. Виникає питання: а що взагалі відбувається в Ормузькій протоці? Якщо навіть ми в Україні, використовуючи різні джерела, намагаємося розібратися в тому, що відбувається в Ірані і які це має наслідки для ринку та економіки, то для американців це проявляється дуже конкретно.
Передусім ми бачимо прояви у зростанні цін на бензин: уже близько 4 доларів за галон. Далі — нестабільність ринків, падіння акцій і в перспективі — подорожчання продуктів через зростання вартості окремих ресурсів. І все це, безумовно, створює серйозні проблеми та формує внутрішній тиск на Трампа, зокрема в контексті майбутніх виборів до Конгресу.
В’ЯЧЕСЛАВ ЛІХАЧОВ: Зараз Трамп адаптується до ситуації, яку сам і створив
— Іран не ратифікував Конвенцію ООН з морського права 1982 року, тому він не вважає себе зобов’язаним дотримуватися її норм.
Іран виходить із того, що фарватер, яким проходять танкери, розташований у його територіальних водах. Особливо з урахуванням трьох спірних островів, які з 1970-х років фактично контролюються Іраном, попри претензії з боку ОАЕ.
З юридичного погляду не можна однозначно стверджувати, що Іран не має права діяти таким чином в Ормузькій протоці.
Але є інша сторона питання: якщо всі країни почнуть керуватися саме цим принципом, а не нормами Конвенції 1982 року і принципом свободи судноплавства, це може радикально змінити всю міжнародну торгівлю і зробити її дорожчою.
Якщо говорити про Дональда Трампа, то він, з одного боку, завжди прагне наголосити на можливості заробити для США. З іншого боку, глава Білого дому працює з уже сформованою реальністю і намагається подати її так, ніби він її контролює.
Президент США, по суті, адаптується до ситуації, яка значною мірою стала наслідком його ж дій, і намагається подати її як досягнення. Це його типова стратегія: не визнавати помилок, будь-які складнощі або невдачі інтерпретувати як успіх, а також представляти те, що відбувається, як користь для американського народу. Він діє в межах своєї логіки, навіть якщо реальність не збігається з його початковими очікуваннями.
Основні цілі Ірану в переговорах такі:
- припинення ударів, які вже завдали серйозної шкоди економіці та військовому потенціалу країни;
- розблокування іранських активів з боку США;
- зняття санкцій, щоб повернутися у світову економіку на легальних і нормальних умовах.
Контроль над Ормузькою протокою залишається для Ірану важливим важелем впливу на світову економіку і джерелом доходу. Тому добровільно ділитися цим інструментом він не буде.
Якщо говорити про Європу, Велику Британію та широку коаліцію, яка обговорювала ситуацію в онлайн-форматі, у них немає військового плану розблокування протоки. Йдеться виключно про економічний і дипломатичний тиск на Іран, щоб змусити його не перешкоджати вільному судноплавству.
Читайте також: Перемир’я чи пауза перед новою ескалацією: що відбувається між США та Іраном
Завантажуй додаток FREEДОМ в Google Play та App Store
Не пропусти наші відео на YouTube-каналі FREEДОМ
Якщо заблоковано доступ до сайту та соцмереж FREEДОМ — алгоритм дій
