Сьогодні о 12:36
Євросоюзу необхідно невідкладно виділити Україні кредит у розмірі 90 млрд євро, заявив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц. Він наголосив, що кошти на військову підтримку Києву потрібні вже зараз. Раніше надання позики протягом кількох місяців блокувала Угорщина, однак після перемоги опозиції на парламентських виборах у Брюсселі розраховують, що перший транш надійде до кінця другого кварталу 2026 року.
Перемога опозиції в Угорщині відкриває шлях до кредиту для Києва
Майбутній прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив, що не має наміру перешкоджати виділенню кредиту Україні. За його словами, відповідне рішення вже було затверджене на рівні Європейської Ради у грудні 2025 року і не потребує повторного обговорення. Водночас Будапешт не планує брати участь у фінансуванні через складну економічну ситуацію.
“Що стосується кредиту Україні у розмірі 90 млрд євро. Чесно кажучи, я не знаю, що саме ми обговорюємо, бо ще в грудні на засіданні Європейської Ради Віктор Орбан отримав право на відмову від участі в цьому проєкті разом з іншими країнами. Європейська Рада вирішила, що Угорщина, а також, можливо, Словаччина і Чехія, будуть звільнені від участі в цьому кредиті у розмірі 90 млрд євро. Тому це не стосується наших країн, так і було вирішено”, — сказав лідер партії “Тиса”, яка перемогла на парламентських виборах в Угорщині, Петер Мадяр.
У розмові з главою дипломатії ЄС Каєю Каллас міністр закордонних справ України Андрій Сибіга наголосив на важливості схвалення кредиту, який раніше блокував Віктор Орбан. Київ, за його словами, готовий до діалогу з новим угорським урядом.
“Ми готові до цього діалогу прямо зараз, без зволікання, і до формування належних добросусідських відносин. Урок цих виборів полягає в тому, що антиукраїнська риторика не працює. Крім того, це є попередженням і для всіх політичних сил, які намагаються будувати свої виборчі кампанії на антиукраїнській риториці”, — заявив міністр закордонних справ України.
На спільній пресконференції з президентом України канцлер Німеччини Фрідріх Мерц також заявив про необхідність терміново виділити фінансову допомогу. Він додав, що найближчим часом у Європі обговорять 20-й пакет санкцій проти Росії, щоб посилити тиск на агресора. На його думку, у Москви немає шансів здобути перемогу на полі бою.
“Ми говорили про те, як можна покласти край цій війні Росії проти України. Ми знову заявляємо про необхідність припинення війни шляхом переговорів. Ми вимагаємо і хочемо міцного миру. Україна до цього готова. Але Україна ніколи не погодиться на диктат миру, за якого Москва зможе домогтися виконання своїх вимог. А ми ніколи не погодимося на послаблення ЄС і НАТО. Тому нам і надалі потрібна розумна і потужна дипломатія. Ми докладаємо всіх зусиль для того, щоб продовжити розмови про план миру і про сильні гарантії безпеки для України. І частиною цього є також те, що ми і надалі стоїмо поруч із Києвом у його боротьбі проти російського агресора”, — заявив Фрідріх Мерц.
Уряд Німеччини розраховує, що зміна влади в Угорщині дозволить швидко розблокувати фінансову допомогу Україні. Своєю чергою глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн запропонувала відмовитися від принципу одностайності у зовнішній політиці ЄС, щоб уникнути подібних криз у майбутньому.
“Попереду багато роботи, оскільки Угорщина повертається на європейський шлях. Ми також повинні врахувати засвоєні уроки всередині Європейського Союзу, наприклад, перехід до голосування кваліфікованою більшістю у зовнішній політиці. Це, на мою думку, реальна можливість уникнути системних блокувань, з якими ми стикалися в минулому”, — зазначила вона.
У грудні 2025 року Європейська Рада затвердила рішення про надання Україні кредиту на 90 млрд євро на 2026-2027 роки. Однак на фінальному етапі його заблокував прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, який також зупинив ухвалення 20-го пакету санкцій проти Росії. Це викликало різку реакцію партнерів: зокрема, у Швеції допустили можливість застосування сьомої статті Договору про ЄС, що передбачає позбавлення країни права голосу. Президент Європейської Ради Антоніу Кошта назвав дії Будапешта “неприйнятними”. Після виборів в Угорщині Єврокомісія розраховує спрямувати перший транш Україні до кінця другого кварталу 2026 року.
Будапешт більше не перешкоджає — думки експертів
Як перемога опозиції в Угорщині може змінити ситуацію з фінансовою допомогою Києву від Євросоюзу? Які наслідки для ЄС і України мала політика Віктора Орбана? Чи стане зміна влади в Будапешті початком перезавантаження відносин з Києвом і Брюсселем? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:
- Михайло Подоляк, радник Офісу президента України;
- Ігор Рейтерович, політолог;
- Ігор Попов, експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна”;
- Станіслав Желіховський, кандидат політичних наук, експерт-міжнародник.
МИХАЙЛО ПОДОЛЯК: Час дурості під назвою “путінська Росія” у Європі закінчується
— Єдиний перспективний і для нас, і для Угорщини формат — це якісні комунікації, зокрема на найвищому рівні. Я думаю, що вони будуть швидкими, але давайте все-таки дочекаємося: ще має відбутися інавгурація прем’єра, формування нового парламенту, має пройти ціла низка юридичних і процедурних питань.
Далі будуть певні візити, потім розпочнеться дискусія з Європейським Союзом, тому що Орбан наробив дуже багато негативного не тільки на українському напрямку. Він так само фактично посварив Угорщину з Європейським Союзом, тобто з її головним партнером. Для мене це взагалі була дивна позиція, але ми з вами розуміємо, що Орбан нічого іншого продати не міг, окрім страху, конспірології, теорій змови і так далі.
Уся проросійська зовнішня політика побудована саме на цьому. Природно, її маріонеткові суб’єкти, навіть якщо вони є прем’єрами чи міністрами в якихось європейських країнах, будуть сповідувати саме цю класичну російську зовнішньополітичну повістку. Це теорії змови, страх, компромат і, як правило, велика брехня.
Перше. Двостороння дискусія буде дуже корисною. Вона швидко покаже, що в нас справді значно більше спільних перспективних тем. Ми можемо різко наростити той самий товарообіг, у нас спільний кордон, а отже, є хороші можливості суттєво покращити транспортно-логістичні комунікації.
Друге — це розв’язання проблем діаспор, які також були штучно створені. І знову ж таки, дуже швидко з’ясується, що все те, що хтось думав нібито Угорщина погано ставиться до України або Україна погано ставиться до Угорщини, насправді є класичним російським пропагандистським ефектом, який, безумовно, Орбан продавав Угорщині. З цим треба швидко розібратися.
Так само Євросоюз дуже оптимістично говорить про необхідність відновити правильний діалог між Угорщиною і Брюсселем, між Будапештом і Брюсселем, щоб розв’язати накопичені проблеми. Орбан блокував усе. Росія використовувала Орбана для дуже деструктивної, руйнівної роботи всередині Європейського Союзу.
Знову ж таки, навіщо це було потрібно самій Угорщині, для мене незрозуміло. Але тепер багато стало зрозуміло, бо своїм голосуванням угорці чітко показали: їх не влаштовує антиєвропейськість, їх не влаштовує антиукраїнськість і так далі.
Двосторонні комунікації і на найвищому рівні, і на рівні робочих груп, і на рівні відповідних профільних міністерств будуть позитивними і швидко приведуть до необхідних позитивних результатів. Ми зацікавлені у вкрай перспективному добросусідському співробітництві з Угорщиною.
Що стосується самих підсумків виборів, вони виглядають вражаюче, бо ці вибори були не тільки про зміну 16-річного правління Орбана на більш перспективних молодих політиків. Це було питання про те, чи може Європа бути суб’єктною, чи може вона протистояти настільки зухвалому втручанню іноземних держав у свої виборчі цикли, чи може вона протистояти вкрай руйнівному правому популізму, уособленням якого в Європі якраз був Орбан.
Ба більше, поразка Орбана суттєво вплине на позиції ще цілої низки політиків, які теж грали на цьому полі — на полі, нехай і більш обережного, правого популізму. Ми з вами знаємо ці країни. Я думаю, що там якраз зроблять необхідні висновки з підсумків виборчої кампанії в Угорщині і, відповідно, займуть справді, на мій погляд, правильну проєвропейську позицію.
І це стосується не тільки України, це стосується загалом інтересів Європи. Тому що будь-які проросійські інтереси в Європі — це інтереси, спрямовані на послаблення Європи, на руйнування Європейського Союзу, на те, щоб він був несуб’єктним.
Вкрай важливо і те, що Росія, яка в особі Орбана мала не просто союзника, а фактично реалізатора своїх вкрай реакційних антиєвропейських настроїв, втратить вплив. Нагадаю: Росія спочатку втратила значну частину свого впливу у Молдові, хоча він там, на жаль, ще зберігається. Росія програла парламентські і президентські вибори в Молдові, президентські вибори в Румунії. Це все вкрай важливо.
Є ціла низка інших країн, які мали в тому чи іншому сенсі проросійську орієнтацію, і я сподіваюся, що вони також виходитимуть з-під цього впливу, розуміючи, що перспективи з Росією мізерні, що Росія продає лише насильство, хаос і домінування — домінування кривавого типу.
Росія хоче, щоб будь-яка країна, де вона домінує, була слабкою, занедбаною, неконкурентною, мала великі внутрішні конфлікти. Росія завжди їх підігріває, діє за принципом “розділяй і володарюй”, корумпує місцеві еліти і робить країни бідними.
Концепція проросійськості має зникати з Європи. І війна, яку Росія веде проти України, пришвидшує ці процеси. Україна для себе вже точно зрозуміла, у всіх сенсах цього слова, наскільки шкідливою є будь-яка присутність Росії у її житті.
І, на жаль, на зорі своєї державності, після відновлення незалежності у 1991 році, Україна не пішла шляхом країн Балтії, не пішла шляхом ізоляції від Росії через повноцінні кордони, через повноцінний розрив інформаційного і культурного простору і так далі.
Але зараз ми бачимо, що час дурості під назвою “путінська Росія” у Європі закінчується.
ІГОР РЕЙТЕРОВИЧ: Орбан може спробувати розхитати ситуацію і повернутися до влади
— Є певні стратегічні пріоритети, але Петер Мадяр поки що не є прем’єр-міністром Угорщини. Потрібно завершити формування нового парламенту, сформувати Кабінет міністрів, і вже після цього, коли з’явиться більш-менш чітка програма, представлена новою владою, можна буде сказати, наскільки цей поворот є суттєвим.
Але мені здається, що йдеться не стільки про поворот, скільки про розворот і повернення в лоно Європейського Союзу. Це дуже важливий момент, оскільки Орбан, особливо в останні чотири роки свого правління, робив усе, щоб максимально відірвати Угорщину від Європи, зберігаючи водночас європейське фінансування. Ігноруючи масу важливих речей, він намагався і далі отримувати гроші від Європейського Союзу, але одночасно робити те, що вважав за потрібне, нехтуючи європейськими стандартами, цінностями та принципами.
Петер Мадяр якраз і здобув таку переконливу перемогу значною мірою тому, що заявив про необхідність повернення до Європи й про те, що Угорщина колись відігравала важливу роль, зокрема після вступу до Європейського Союзу. І вона, безумовно, заслуговує й надалі відігравати таку роль, особливо якщо йдеться, наприклад, про відновлення Вишеградської четвірки. Але для цього необхідно докласти зусиль і досягти відповідності Угорщини принципам і стандартам Європейського Союзу.
З цим за Орбана, особливо в останні чотири роки його правління, були дуже серйозні проблеми. Це призвело, зокрема, до економічних труднощів, оскільки значна частина коштів, які країна могла отримати в межах Європейського Союзу, була заморожена.
Ніхто не буде фінансувати країну, яка, бувши членом ЄС, не виконує ключові положення союзу.
Таким чином, йдеться швидше про розворот назад, повернення до джерел. Будемо сподіватися, що це буде успішний процес, тому що в цьому зацікавлені і Угорщина, і Європейський Союз, і, що гріха таїти, Україна. З країною, яка повноцінно інтегрована в ЄС, простіше вести переговори та знаходити спільні рішення з питань, що становлять взаємний інтерес.
У Орбана зараз стратегія — заявити про себе як про головного опозиціонера, який відстоюватиме національні інтереси Угорщини у своєму розумінні. На словах він це вже зробив, але йому належить підтвердити це на практиці. Вождночас не можна забувати важливу річ: 16 років влади призвели до того, що Орбан глибоко перебудував систему під себе, і Мадяру тепер доведеться це ламати, а це потребує часу.
По-перше, Орбан серйозно трансформував інституційну систему. По-друге, він перебудував економіку. В Угорщині сформувалася ситуація, коли найбільшими бізнесменами стали його близькі — друзі, родичі, члени сім’ї, які отримували великі підряди і ресурси. Таким чином, у нього є потужна економічна база. Навколо нього сформувалася група людей — це бізнес-еліти, що виникли за його правління. Вони йому лояльні і будуть підтримувати його, зокрема фінансово, щоб зберегти його політичний вплив.
Крім того, у Орбана залишилася велика медіаімперія, яку він вибудував і укомплектував лояльними людьми. Під час кампанії ці медіа працювали проти “Тиси” і Мадяра, і немає гарантії, що вони змінять свою політику зараз. У нього залишаються серйозні ресурси, за допомогою яких він може намагатися дестабілізувати ситуацію за аналогією з тим, що в Україні називали “планом Шатун”.
Він може з перших днів критикувати кроки нового уряду, розраховуючи на швидке розчарування частини суспільства, яка очікувала швидких результатів. Якщо цих результатів не буде, зокрема через спротив старих еліт, це може призвести до падіння довіри, протестів і, у перспективі, до спроб ініціювати дострокові вибори.
У Орбана є розрахунок, що протягом року він зможе розхитати ситуацію і спробувати повернутися до влади. Однак я не впевнений, що це вдасться, оскільки не виключено відкриття кримінальних справ. Є питання до його оточення, зокрема до діяльності міністра закордонних справ і до зв’язків із Лавровим, а також до самого Орбана щодо контактів із Путіним. Але це залежатиме від того, чи наважиться нова влада займатися цими питаннями.
На мою думку, це було б правильно, тому що необхідно пояснити, яким чином людина, яка не займалася бізнесом, змогла побудувати собі величезний палац, який, можливо, навіть більший, ніж резиденція в Межигір’ї часів Януковича. Такі речі потребують розслідування і повинні мати наслідки.
Орбан поки що не випав із політики та прагнутиме зберегти вплив. Його рано списувати з рахунків: у нього величезний досвід, і він використовуватиме його, щоб повернутися до влади будь-якими способами.
Мадяр чітко заявив, що не блокуватиме рішення щодо України, оскільки Угорщина поки не бере участі у виділенні відповідного кредиту. Для нього це не є проблемою, зокрема з електорального погляду. Він не має наміру втягувати Угорщину в додаткові виплати або допомогу Україні і може посилатися на те, що ключові рішення ухвалювалися ще за Орбана.
ІГОР ПОПОВ: Перезавантаження відносин України та Угорщини вже розпочалося
— Уряд очолить, можна сказати, проєвропейська Угорщина, і для самого Мадяра це теж буде викликом. Уже з’явилася інформація, що Європейський Союз направив список вимог і побажань для політики нового уряду з 27 пунктів, і не всі ці пункти будуть популярні серед угорців. Тому уряд Мадяра вступить в окремі переговори: що з цього списку вони готові виконати одразу, з яких питань готові торгуватися, а де відмовлятимуться.
Перші заяви президента України та майбутнього прем’єр-міністра Угорщини показують, що чутливі питання є. Володимир Зеленський публічно привітав Петера Мадяра з перемогою і висловив надію на стабілізацію відносин і співпрацю. Також важливою стала заява Зеленського на форумі регіонів у Закарпатті, де він відзначив внесок українців угорського походження в оборону і розвиток України.
Це, своєю чергою, випереджає позицію Мадяра, який заявляв, що мовні питання і права угорськомовних українців залишаться в порядку денному його роботи. Україна таким чином демонструє готовність обговорювати ці теми та наголошує, що права угорської національної меншини будуть захищені.
Також Володимир Зеленський повідомив, що вже у квітні очікується завершення ремонтних робіт на нафтопроводі “Дружба”. Можливо, строки зсунуться до кінця травня — це технічне питання, але це також важливий сигнал до стабілізації двосторонніх відносин. Крім того, є очікування, що Угорщина не застосовуватиме своє вето для надання Україні європейського фінансового пакету у 90 мільярдів євро.
Для України це навіть не стільки кредит, і саме вето Угорщини раніше було головною перешкодою. Так, процес супроводжується складною бюрократією, тому називаються різні строки отримання першого траншу — кінець червня або початок другого півріччя. Загалом обидві дати влаштовують українську економіку: за мінімальної економії країна може протриматися до цього часу шляхом власних ресурсів. Тому це, ймовірно, перші кроки, які показують перезавантаження відносин між Україною та Угорщиною.
У Петера Мадяра немає тих зобов’язань перед Росією, які були у попереднього уряду. Однак є фактори, які стануть викликом для нової влади. Насамперед — економіка. Існують чинні контракти між Угорщиною і Росією на постачання нафти за пільговою ціною.
З одного боку, дешева нафта важлива для угорської економіки. З іншого — уряд Мадяра навряд чи захоче платити за це політичними поступками або лобіюванням російських інтересів у Брюсселі. Аналогічна ситуація і з будівництвом атомного реактора: деталі контракту не публічні, але, ймовірно, там є пільги та відстрочки, пов’язані з політичною лояльністю.
Реактор Угорщині потрібен незалежно від влади, але питання в тому, наскільки економічні умови будуть пов’язані з політичними зобов’язаннями. Це серйозний виклик для нової дипломатії, міністра закордонних справ і самого прем’єр-міністра.
СТАНІСЛАВ ЖЕЛІХОВСЬКИЙ: Перший візит Мадяра до Варшави — важливий сигнал для України
— Спочатку дочекаймося формування нового уряду в сусідній Угорщині, бо поки що ми говоримо лише про зміну політичних реалій у цій країні. Але змін влади ми ще не побачили. Це, звичайно, відбудеться, але поки цього немає. Я не думаю, що Віктор Орбан, який поки залишається прем’єр-міністром країни, піде на такий крок, як зняття вето. Це стосується і багатьох інших питань. Ймовірно, він принципово діятиме до кінця своїх повноважень. Тому нам залишається лише зачекати.
Вже після формування нового уряду є дуже великі шанси на те, що нова влада Угорщини розблокує 90 млрд євро для України. Сам Мадяр про це говорив. І це зрозуміло, бо Угорщина ще наприкінці минулого року погодилася на отримання Україною цих коштів коштом заморожених російських активів, але потім Орбан різко змінив свою позицію. Я думаю, це відбувалося зокрема під тиском Москви.
Зараз Україна досі не отримала перший транш цього кредиту, але, думаю, це реально зміниться. Потрібно трохи зачекати й працювати вже з новими представниками Угорщини. Водночас важливо, щоб і Україна активно почала взаємодіяти з майбутніми представниками сусідньої країни, оскільки на порядку денному є й інші питання, зокрема відкриття переговорних кластерів.
Саме Віктор Орбан відмовився підтримати подальший рух України до Європейського Союзу. Це означає, що необхідно докласти зусиль, щоб змінити ситуацію. Разом з тим, на мою думку, цей процес буде непростим, оскільки у Петера є свої специфічні погляди на членство України в ЄС. Але тут можна працювати за посиленої підтримки європейських партнерів і самого Європейського Союзу.
Україні необхідно вибудовувати хороші відносини й зі Словаччиною. Такі відносини у нас були, але останнім часом погіршилися через зміну влади й орієнтацію на Будапешт. Однак і цю ситуацію можна змінити на краще.
Важливо також підключати інших європейських партнерів і сам Європейський Союз. У цьому контексті варто зазначити, що Польща може відіграти важливу роль. Перший закордонний візит Петер Мадяр на посаді прем’єр-міністра планує здійснити до Варшави. Це важливий сигнал для України з огляду на тісні відносини з Польщею.
Якщо Угорщина відновить повноцінні відносини з Польщею, це створить додаткові можливості для регіонального співробітництва. Тому будемо спостерігати та сподіватися, що вибір угорського народу справді піде на користь як самій Угорщині, так і всій Європі.
Читайте також: Після Орбана: чого очікувати Україні від нової влади Угорщини
Завантажуй додаток FREEДОМ в Google Play та App Store
Не пропусти наші відео на YouTube-каналі FREEДОМ
Якщо заблоковано доступ до сайту та соцмереж FREEДОМ — алгоритм дій
