Кінець епохи Орбана: чого чекати від нової влади в Будапешті (ВІДЕО)

Перемога партії “Тиса” в Угорщині ознаменувала кінець 16-річної епохи правління Віктора Орбана. Отримавши понад дві третини місць у парламенті, опозиція забезпечила собі конституційну більшість. Це означає, що вона зможе ухвалювати закони та проводити реформи без участі інших політичних сил. Одним із перших рішень нового уряду Угорщини може стати масштабна реформа медіасфери, спрямована на відновлення свободи преси та політичного балансу в країні. Петер Мадяр заявив, що державні телеканали, які за часів Орбана обслуговували владу, мають повернутися до стандартів мовлення. Під час виборчої кампанії опозиція була фактично відрізана від ефіру. Самому Мадяру держканали жодного разу не надали слова. При цьому вони роками розпалювали антиукраїнську істерію. Чого чекати від нової влади вже в найближчі місяці і як тепер будуть вибудовуватися відносини Будапешта і Києва — розбирався телеканал FREEДОМ. 

У Петера Мадяра вже заплановано три поїздки: спочатку до Польщі, потім до Австрії та Брюсселя. Таким чином майбутній глава уряду хоче продемонструвати, що Угорщина готова повернутися до активної співпраці з ЄС. Мадяр пообіцяв у перший же день роботи ініціювати антикорупційні реформи та подати заявку на вступ до Європейської прокуратури.

Саме через занепокоєння щодо верховенства права та ризиків корупції, ЄС заморозив для Будапешта понад 20 мільярдів євро фінансування. Але тепер, як написала глава Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, — Угорщина обрала Європу. А Європа завжди обирала Угорщину.

“Народ Угорщини висловився і повернув собі європейський шлях. Це перемога основних свобод. І я справді хочу сказати угорському народу: ви знову це зробили, попри все. Для мене дуже важливо інтенсивно працювати з новим угорським урядом. Над виділенням коштів, проведенням реформ, які необхідно здійснити, але кошти мають бути виділені, бо угорський народ цього заслуговує”, — наголосила президентка Єврокомісії.

У відносинах з Україною Петер Мадяр обіцяє більш прагматичний і передбачуваний підхід. Він уже заявив, що Будапешт не блокуватиме узгоджену Євросоюзом фінансову допомогу Києву на 90 мільярдів євро і має намір дотримуватися раніше досягнутих домовленостей.

В інтерв’ю Associated Press на початку березня Мадяр зазначив, що численні вето Орбана, більшість із яких стосувалися України, часто накладалися лише для того, щоб догодити євроскептикам в Угорщині. Водночас лідер “Тиси” виступає проти прискореного вступу України до ЄС. Він вважає, що країна, яка перебуває у стані війни, не може стати членом Союзу. Також Мадяр не підтримує ідею відправки угорської зброї до Києва.

Багато експертів зазначають: попри пом’якшення риторики, підтримка України з боку нового угорського керівництва спочатку буде досить стриманою.

“З одного боку, можна очікувати, що Мадяр прагнутиме налагодити відносини з Брюсселем і повернути Угорщину до європейського політичного мейнстріму, який сьогодні передбачає максимальну підтримку Києва. З іншого боку, Мадяру доведеться враховувати, що Орбан будував свою передвиборчу кампанію на антиукраїнській пропаганді, і певний вплив на частину суспільства вона все ж таки справила. Поки що заяви Мадяра вказують на те, що підтримувати Україну він має намір дуже обережно”, — пише Російська служба BBC News. 

Влітку 2024 року Петер Мадяр відвідав Київ. Він привіз гуманітарну допомогу до дитячої лікарні “Охматдит”, по якій російська армія завдала ракетного удару, повністю зруйнувавши один із корпусів. Угорський політик вшанував пам’ять загиблих українських військових біля стін Михайлівського собору, побував у Бучі та Ірпені. Того дня в українській столиці через загрозу балістичного обстрілу кілька разів лунала повітряна тривога.

Тоді в Києві Мадяр наголосив: “Росія є агресором, а Україна має право захищати свою територію”. А перед виборами в одному з інтерв’ю лідер угорської опозиції зазначив, що ніхто не має права тиснути на Україну в питанні переговорів і диктувати їй, як потрібно завершувати війну.

“Якщо Володимир Путін зателефонує, я візьму слухавку. Я не вірю, що це станеться, і сам я йому дзвонити не буду. Але якби ми поговорили, я б сказав йому: будь ласка, через чотири роки припиніть вбивства і зупиніть цю війну”, — заявив лідер “Тиси” після перемоги його політичної сили на виборах.

У своїй програмі партія “Тиса” визначила одним із ключових пріоритетів повне усунення залежності від російських енергоносіїв до 2035 року. Політична сила також заявила про намір переглянути проєкт будівництва нової АЕС в Угорщині, який реалізує російська державна корпорація “Росатом”.

Але поки що, зокрема через ситуацію на Близькому Сході, Будапешт має намір закуповувати нафту та газ у якомога більшої кількості країн — включаючи й Росію. У цьому контексті на перший план знову виходить ситуація з нафтопроводом “Дружба”, що перекачує сировину через територію України до Чехії, Словаччини та Угорщини. Внаслідок російського обстрілу 27 січня його робота була зупинена. Однак, як повідомив президент Володимир Зеленський, ремонт просувається за графіком, і найближчим часом постачання відновляться. А отже, всі спекуляції навколо цього питання мають припинитися.

“Як ми й обіцяли, трубопровід “Дружба” буде відремонтований до кінця квітня. Не повністю, але достатньо, щоб він функціонував. Я вважаю, що ми маємо будувати наші відносини на прагматизмі, якщо хочете. Можна будувати дружні відносини, але на основі домовленостей, співпраці, взаємної поваги. Це тільки зміцнює обидві країни”, — заявив глава Української держави.

Ще один важливий підсумок цих виборів для України: із відходом Орбана Росія втратила свого ключового союзника в Європі. У Кремлі навіть не привітали Петера Мадяра з перемогою і назвали Угорщину “недружньою країною”.

Для Москви Орбан був важливим інструментом маніпуляцій всередині ЄС. Він гальмував ухвалення санкцій проти Росії та блокував виділення допомоги Україні, що було серйозною підтримкою для Путіна. Крім того, угорський прем’єр та його союзники щедро ділилися з кремлівськими чиновниками закритою інформацією, яка обговорювалася на самітах ЄС.

“Путін втратив цінного союзника та ключове джерело інсайдерської інформації в самому серці ЄС. Останніми місяцями угорські та міжнародні ЗМІ повідомляли про тісні зв’язки між Будапештом і Москвою, зокрема про телефонні розмови міністра закордонних справ Петера Сіярто з його російським колегою Сергієм Лавровим. Вони обговорювали внутрішні питання ЄС, що стосуються санкцій проти Росії, при цьому Сіярто пообіцяв поділитися конфіденційними європейськими документами через угорське посольство”, — йдеться в публікації агентства Bloomberg.

Наступного дня після оголошення результатів виборів МЗС України скасувало рекомендації громадянам утриматися від поїздок до Угорщини. Вони були опубліковані після того, як у Будапешті затримали інкасаторів “Ощадбанку” та викрали кошти з їхніх автомобілів.

Зараз у Києві вважають, що загрози подібних провокацій більше немає, а зміна влади призведе до нормалізації відносин між країнами. З командою Орбана повноцінного діалогу фактично не було, і просунутися у розв’язанні спірних питань не вдавалося. Тепер у Києві розраховують на більш змістовну розмову та новий формат співпраці.

“Україна повинна спілкуватися з Петером Мадяром, з одного боку, мовою власних державних інтересів, з іншого — аргументами та мовою міжнародного права і зобов’язань перед Євросоюзом. Ця позиція має бути твердою, зрозумілою і чітко донесеною, а не виглядати спонтанною. Комунікація з Орбаном і його командою фактично була відсутня, оскільки угорський прем’єр виконував російський порядок денний і вказівки. У таких умовах будь-яке взаєморозуміння та компроміси були неможливими”, — пише Deutsche Welle.

Зміна влади в Угорщині відкриває вікно можливостей для перезавантаження відносин Будапешта з Брюсселем і Києвом. І хоча експерти застерігають, що швидких і радикальних змін очікувати не варто, в Україні готові до відкритого та конструктивного діалогу з сусідами. У перспективі це може створити основу для досягнення компромісу з усіх ключових питань.

https://youtu.be/4TeJ2__8BK4?si=lS_si3QK_OKY09Tk

Читайте також: Кредит від ЄС Україні та 20-й пакет санкцій проти Росії: у Європі сподіваються на зміну зовнішньої політики Угорщини (ВІДЕО)