Міністри закордонних справ Євросоюзу у Брюсселі сьогодні, 16 березня, обговорюють російську агресію проти України. У центрі уваги — кредит на 90 млрд євро, тиск на Москву і зловживання правом вето з боку Угорщини в питаннях, які стосуються України. Подробиці розповідає спеціальний кореспондент телеканалу FREEДOM у Європі Віталій Сизов.
Допомога Україні, як і раніше, — пріоритет для Євросоюзу. Єврочиновники і міністри закордонних справ закликають не залишати поза увагою російську агресію, попри події в Ірані і його конфлікт зі США. Необхідно допомагати українській економіці та армії, тому що спроби деяких європейських країн встановити зв’язок з Москвою для того, щоб Європа отримала своє місце за столом переговорів, не привели до успіху.
“Це не дивно. Росія показала, що насправді не хоче вести переговори. Насправді вона посилює свої атаки на Україну, бо хоче домогтися своїх максималістських цілей. І ось чому: європейці не готові задовольнити ці максималістські вимоги. Тоді, звичайно, навіщо їм з нами розмовляти? Наш підхід повинен полягати в посиленні тиску. І тому дуже важливо посилити тиск за допомогою граничної ціни на нафту. Також необхідно використовувати і 20-й пакет санкцій проти тіньового флоту, а також надати Україні кредит у 90 млрд євро. Все це важливо, щоб ми чинили тиск на Росію, щоб вона перейшла від удаваної готовності до переговорів до реальних переговорів”, — заявила верховна представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас.
По відеозв’язку до зустрічі приєднався і український міністр закордонних справ Андрій Сибіга. Загалом він повністю поділяє підхід Каї Каллас щодо посилення тиску на Росію. Він зазначив, що Україна віддана мирному процесу і, за його словами, для реального прогресу необхідна зустріч на рівні лідерів. Окремо Сибіга наголосив на необхідності розблокувати вже узгоджений кредит у 90 млрд євро. Він зазначив, що неприпустимо прив’язувати його виділення до функціонування нафтопроводу “Дружба”.
“У цьому контексті будь-який шантаж України через захоплення наших людей і державних коштів абсолютно неприпустимий. Ми закликаємо Угорщину забезпечити повернення державних коштів в Україні”, — заявив глава зовнішньополітичного відомства України Андрій Сибіга.
Нагадаємо, Угорщина, як і раніше, утримує захоплені кошти “Ощадбанку” — це близько 35 млн євро і 40 млн доларів, а також інші цінності.
Міністр закордонних справ Литви Кястусіс Будріс закликав заборонити в’їзд до Європейського Союзу для російських комбатантів, які воювали проти України. Крім цього, він окреслив головні пріоритети для Євросоюзу в питанні України.
“По-перше, це пакет підтримки України в розмірі 90 млрд євро. По-друге, це 20-й пакет санкцій. І по-третє, це експлуатація і маніпуляції з боку Угорщини, які тривають, з використанням права вето. Ми також повинні вирішити цю проблему безпосередньо. Ми не можемо дозволити собі бути паралізованими цим. І ми не можемо допустити використання європейських інструментів з метою внутрішніх політичних процесів, будь то вибори або що-небудь ще. Тому, вирішуючи цю проблему, ми повинні чинити тиск на Угорщину, щоб вона змінила свою позицію, а не навпаки”, — зазначив міністр закордонних справ Литви Кястусіс Будріс.
Зміна уряду у Нідерландах, яка відбулася в результаті виборів, не вплинула на його позицію. Новий глава МЗС цієї країни Том Берендсен підтримав якнайшвидше ухвалення 20-го пакету санкцій проти Росії.
“Ми сподіваємося на швидке рішення, але я не передбачаю рішення щодо цього сьогодні. Однак в інтересах Нідерландів ми намагаємося продовжувати чинити тиск на Угорщину, щоб вона погодилася з пакетом заходів, бо вважаємо, що тиск на Росію — це, по суті, найважливіше, що ми можемо зробити”, — заявив міністр закордонних справ Нідерландів Том Берендсен.
Паралельно у Брюсселі проходить зустріч міністрів енергетики країн ЄС, до якої приєднався і український міністр Денис Шмигаль. Головна тема — взаємна енергетична безпека та інтеграція енергосистем, зокрема на прикладі України та Молдови. Міністри також мають намір обговорити роботу трубопроводу “Дружба”. У Брюсселі на цьому рівні наголошують: мова про ослаблення санкцій проти Москви не йде.
“Ми у Європі не можемо безпосередньо допомагати фінансувати жорстоку, незаконну війну Росії. І ми занадто довго залежали від енергії з Росії, що дозволяло Путіну шантажувати нас, використовувати енергію проти нас. І ми сповнені рішучості залишатися на правильному шляху в цих питаннях. Було б помилкою повторювати те, що ми робили в минулому. Тому сигнал дуже ясний: в майбутньому ми не будемо імпортувати з Росії жодної молекули”, — заявив єврокомісар з питань енергетики Дан Йоргенсен.
Європейський Союз наближається до прийняття 20-го пакету санкцій проти Росії і не збирається знижувати тиск через зростання цін на енергоносії. Брюссель завершує роботу з підготовки 90 млрд кредиту і націлений надати його якомога швидше.
Читайте також: Євроінтеграція прискорюється: Україна виконала 84% зобов’язань перед ЄС














