Канада та п’ять держав Північної Європи поглиблять співпрацю у сфері оборони та військово-промислового виробництва. Йдеться не лише про спільні проєкти, а й про формування нової архітектури безпеки. Чому саме зараз країни Заходу прискорюють оборонну інтеграцію та яку роль у цих змінах відіграє війна Росії проти України, з’ясовував телеканал FREEДОМ.
Прем’єр-міністри Норвегії, Швеції, Данії, Фінляндії, Ісландії та Канади мають намір посилити свою колективну оборону та безпеку. Тому збираються налагодити тіснішу співпрацю у сфері оборонних закупівель.
“Ми всі згодні з тим, що коли ми будемо витрачати ці гроші окремо або без узгодженості, це не принесе платникам податків належної вигоди. Крім того, це не забезпечить нашим громадянам належного захисту. І це не принесе побічних економічних вигод, які дозволили б створити хороші робочі місця та забезпечити краще майбутнє для наших громадян”, — заявив прем’єр-міністр Канади Марк Карні.
Він наголосив, що держави й надалі здійснюватимуть закупівлі у Сполучених Штатів, але перевагу надаватимуть постачанням у межах партнерства. Як пише Reuters, це черговий крок прем’єр-міністра Канади щодо створення нових глобальних альянсів. Він прагне до тісніших зв’язків з Китаєм і країнами Близького Сходу, а також з Індією та Європою, намагаючись зменшити залежність своєї держави від США і сформувати новий торговельний порядок.
“Старий світовий порядок зник і, ймовірно, не повернеться. Тому ми маємо побудувати щось нове, і це має бути світовий порядок, заснований на цінностях, які ми відстоюємо”, — зазначила прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен.
Окрім нової стратегії альянсів, на північному фланзі НАТО держави формують нову географію безпеки. Там стрімко перебудовують прикордонну інфраструктуру, оборонні системи та змінюють логіку життя на кордоні. Бункери, сенсорні огорожі, мережі добровільної оборони, цифрові системи спостереження та укриття для людей — все це елементи нової стратегії стримування. Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну сусідні країни отримали наочний урок, що потрібно мати якнайкраще забезпечення та максимальну готовність до можливого нападу з боку Росії.
“Росія є великою загрозою, ми це знаємо. Тому ми дуже реалістично оцінюємо ситуацію. Ми не виключаємо нічого з того, що може планувати Путін”, — наголосила глава Бундестагу Юлія Клекнер.
Кремль знає: якщо він наважиться атакувати країни НАТО, на нього чекає жорстка відповідь. А посилення безпеки стосується не лише сусідніх країн, а й Арктики. На початку березня командування повітряно-космічної оборони Північної Америки повідомило про виявлення та відстеження двох російських військових літаків Ту-142, які діяли в зонах ідентифікації протиповітряної оборони Аляски та Канади.
“Найсерйозніша загроза. Загроза фізичній безпеці в Арктиці виходить від Росії. Це довгоочікувана, хоча, можливо, й запізніла, але все ж довгоочікувана подія — те, що зараз НАТО приділяє все більше уваги безпеці в Арктиці. Це необхідно доопрацювати, і те, що ви чуєте від усіх нас, — наше зобов’язання зробити це”, — сказав Карні.
Однією з причин такого переосмислення безпеки стала саме війна Росії проти України. Масові ракетні удари по цивільній інфраструктурі, атаки дронів та енергетичний терор змушують європейські країни прискорювати реалізацію оборонних програм і посилювати підтримку Києва. У Європі дедалі частіше наголошують: агресія Москви становить загрозу не лише для України, а й для всієї системи безпеки на континенті.
“Жорстокість Росії, як і раніше, не знає меж. Ці атаки — ще одне нагадування про те, що Росія не має наміру припиняти свою кампанію терору. Ми не повинні послаблювати тиск. Кожна поступка лише підживлює військову машину Кремля. Наша відповідальність — зупинити її, рішуче і назавжди”, — вважає міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна.
Саме тому Європа сьогодні формує нову систему стримування — від Балтійського моря до Арктики. Військові альянси розширюються, оборонна промисловість нарощує виробництво, а держави вкладають мільярди у власну безпеку. І ключовим фактором цієї нової архітектури залишається Україна. Саме її опір російській агресії став каталізатором змін, які вже сьогодні формують новий баланс сил у Європі.
Читайте також: Усі нордичні країни вважають Росію довгостроковою загрозою, — Орпо
Як повідомлялося, Канада виступає проти послаблення санкцій щодо російської нафти на тлі енергетичної кризи, спричиненої операцією США в Ірані.














