Операція США та Ізраїлю проти Ірану оголила слабкість Кремля — розбір (ВІДЕО)

Операція США та Ізраїлю проти Ірану поставила Кремль перед загрозою втрати ключового партнера на Близькому Сході. У Москви просто немає ресурсів для підтримки Тегерана: п’ятий рік війни проти України не тільки вичерпав запаси техніки, але й перетворив РФ на технологічно відсталу країну-вигнанку. При цьому Путін уникає прямих звинувачень на адресу Трампа, прагнучи зберегти хоча б мінімальні канали діалогу з Вашингтоном. Як російський диктатор загнав себе в геополітичний глухий кут, розбирався телеканал FREEДОМ.

Кремль виявився марним союзником — це один із головних висновків світової спільноти з початку операції в Ірані. Події на Близькому Сході вдарили рикошетом по Москві, вкотре підкресливши обмеженість її впливу на глобальні процеси. Росія все частіше змушена підлаштовуватися під обставини, які більше не має сил контролювати.

Путін не з’являється на публіці вже майже два тижні: ні заяв, ні пресконференцій. 1 березня він направив президенту Ірану телеграму зі співчуттями у зв’язку із загибеллю Хаменеї. Російський диктатор назвав те, що сталося, “цинічним вбивством”, однак, як зауважили багато хто, не згадав прямо ні США, ні Ізраїль. Про допомогу союзнику не прозвучало навіть натяку.

Це виглядає особливо показово на тлі підписаного минулого року договору про стратегічне партнерство і вступу Тегерана до БРІКС — об’єднання, яке Москва позиціювала як альтернативу Заходу. Зараз же Путін мовчить: він боїться стати наступним, побоюється остаточно зіпсувати відносини з Вашингтоном і боїться втратити статус гравця, з яким ще рахуються.

“Стратегічна зміна полягає в дуже наочному пом’якшенні горезвісної російської величі. Відвалилася Сирія, відсунулася Венесуела, ось-ось накриється Куба, а Іран відлітає просто з оглушливим свистом, і Росія нічим не може йому допомогти. І в подальших переговорах із Вашингтоном братиме участь вже не гордий лідер, який уявив себе за п’ять хвилин до перемоги, перед яким американські військовослужбовці розстеляли червону доріжку, а пошарпаний лузер”, — йдеться в публікації видання “Новая газета. Европа”.

Президент США Дональд Трамп вже відхилив пропозицію Путіна виступити посередником у врегулюванні конфлікту в Ірані, причому в досить різкій формі. Цього тижня між кремлівським диктатором і главою Білого дому відбулася телефонна розмова — перша за більш ніж два місяці. Путін намагався задобрити Трампа компліментами про його “миротворчі зусилля” і розповідав про нібито успішне просування російської армії.

Однак у Вашингтоні ці аргументи нікого не вразили. За даними військових аналітиків, тільки з 23 лютого по 1 березня Росія втратила 16 квадратних кілометрів української території. Попри всі спроби Путіна довести свою корисність на Близькому Сході, у Білому домі його аргументи визнали непереконливими.

“Звичайно, ми говорили про Близький Схід, і він хоче бути корисним. Я сказав, що ви могли б бути більш корисним, поклавши край війні між Росією та Україною. Це було б важливіше”, — заявив Трамп.

Загибель Хаменеї змусила Путіна серйозно задуматися про власну безпеку і політичне виживання. Події в Сирії, Венесуелі та Ірані кремлівський диктатор тепер приміряє на себе, побоюючись як консолідованого тиску Заходу, так і зради власних еліт.

Аналітики берлінського Центру Карнегі характеризують Путіна як “weak strongman” — “слабку сильну людину”. Так політологи описують авторитарного правителя, який демонструє зовнішню жорсткість, але позбавлений реальної влади або стабільної підтримки. Щоб приховати крихкість свого режиму, він змушений спиратися на маніпуляції, страх і створення видимості сили.

Хоча в Кремлі безпосередньо не асоціюють себе з Іраном, усунення іранської верхівки вкотре ставить у внутрішній російській політиці питання спадкоємності на випадок раптового вилучення першої особи з конструкції режиму. Мимовільне “шукання очима” посилюється. Адже в Ірані, як і у Венесуелі, Трамп, схоже, намагається спиратися при зміні режиму не стільки на опозицію, скільки на частину номенклатури. Усувають першу особу, ліквідують, якщо потрібно, інших непримиренних, і намагаються говорити під загрозою знищення з тими, хто залишився, домагаючись від них виконання умов, одночасно закликаючи народ брати владу в свої руки”, — прокоментував експерт Центру Карнегі Олександр Баунов.

Ще одне важливе послання Кремлю, про яке пише видання The Telegraph: час більше не працює на Путіна. Водити всіх за ніс, читати псевдоісторичні лекції та перетворювати переговори на фарс, більше не вийде. Трамп довго заявляв, що російський диктатор хоче миру, і пропонував різні формати угод, проте Росія не погодилася навіть на тимчасове припинення вогню. Реакція Білого дому не забарилася: Трамп ввів санкції проти “Росатома” і “Лукойла”. Як зазначає видання, президент США, готовий застосувати переважну військову силу, — це зовсім не те саме, що лідер, який обмежується лише погрозами.

“Іранська теократія зазнає прямого удару, а Путін — психологічного. Можливо, у мисленні Вашингтона є певна послідовність: спочатку Венесуела, потім Іран і, нарешті, Кремль. Москва не може бути повністю оптимістичною. Психологічний ефект продемонстрованої сили часто потужніший за саму силу. Путін, за більшістю оцінок, намагається виграти час після саміту із президентом США Дональдом Трампом на Алясці. Його стратегічні цілі в Україні не змінилися з початку вторгнення понад чотири роки тому. Якщо він вважав, що зможе нескінченно маніпулювати Вашингтоном, останні події можуть змусити його задуматися”, — пише The Telegraph.

Війна в Ірані наочно продемонструвала серйозні проблеми російських систем протиповітряної оборони (ППО). Передані Тегерану комплекси С-300 і “Тор” не змогли протистояти ударам авіації США та Ізраїлю. Повітряний простір Ірану виявився фактично відкритим для винищувачів F-35 і крилатих ракет Tomahawk (“Томагавк”): за лічені години значна частина іранських пускових установок була знищена або виведена з ладу.

При цьому конфлікт виявив ще одну критичну вразливість — брак ефективних і недорогих засобів боротьби з безпілотними літальними апаратами (БпЛА). У цій ніші свою допомогу партнерам може запропонувати Київ, що стане черговим ударом по іміджу та амбіціям Кремля.

“Україна має найбільший у світі досвід протидії ударним безпілотникам, і без нашого досвіду регіону Перської затоки, всьому Близькому Сходу, партнерам у Європі та Америці буде дуже складно побудувати сильну оборону. Ми готові допомагати тим, хто допомагає нам, допомагає Україні. Рустем Умєров разом із нашими військовими, разом із розвідкою, з Міністерством оборони, Міністерством закордонних справ підготує конкретні угоди. Україна — надійний донор безпеки, це не тільки наша безпека — це наша економічна перспектива. Захист для України, співпраця з партнерами, розвиток для української промисловості. Все, чого українці навчилися для своєї оборони, може стати глобальною основою безпеки — глобальною основою захищеного життя”, — заявив президент України Володимир Зеленський.

Таким чином, події навколо Ірану завдали чергового удару по позиціях Кремля. Москва продемонструвала нездатність захистити ключового союзника або вплинути на розвиток кризи. Одночасно з цим конфлікт виявив технологічне відставання російського озброєння та обмеженість військових можливостей РФ.

Не дивно, що саме зараз Кремль робить відчайдушні спроби вийти з міжнародної ізоляції. Москва посилає сигнали Вашингтону, розраховуючи переконати Дональда Трампа в можливості “домовитися”. Однак все це виглядає як пошук виходу з глухого кута, в який Кремль загнав себе сам.

https://youtu.be/BYcHUPB95NI?si=Nyyufm-oSyfWayGP

Читайте також: Кремль і Тегеран під тиском: чи може криза в Ірані послабити Росію — думки експертів