Кремль кинув свого союзника напризволяще: чому Москва не допомогла Тегерану (ВІДЕО)

Володимир Путін. Фото: gettyimages.com

Верховного лідера Ірану Алі Хаменеї ліквідовано. Разом з ним не стало і міністра оборони країни, секретаря Ради національної безпеки, керівника Військового бюро верховного лідера, командувача Корпусу вартових Ісламської революції (КВІР) та голови розвідки. Усе це — результат спільної операції США та Ізраїлю у відповідь на небажання Тегерана відмовитися від розробки ядерної зброї та припинити збагачувати уран. Де в цей момент був стратегічний партнер іранського режиму Росія — невідомо. Підтримка Москви в цьому питанні хіба що моральна — засудження американо-ізраїльського обстрілу та співчуття загиблим. Чому грізна військова машина Кремля не стала на захист свого союзника, розбирався FREEДОМ.

Ще 17 січня 2025 року Москва і Тегеран підписали договір про всеосяжне стратегічне партнерство. Вже 8 квітня Державна дума РФ одноголосно ратифікувала його. У документі був пункт про співпрацю у сферах безпеки та оборони. Це, зокрема, сприяло збільшенню закупівель іранського озброєння російською стороною. За даними агентства Bloomberg, Кремль закупив балістичних і зенітних ракет для війни проти України на майже 3 млрд доларів. Це сотні балістичних ракет малої дальності Fath-360, майже 500 інших балістичних ракет малої дальності, а також близько 200 зенітних ракет, пов’язаних із системами протиповітряної оборони. Іран також надав Росії мільйони патронів та артснарядів. Окремо варто відзначити й постачання, а згодом передачу технологій для створення дронів типу “Шахед”, якими Росія щодня тероризує українські міста. Коли ж справа дійшла до того, щоб РФ відплатила Ірану тим самим, то Путін лише висловив жаль через смерть верховного лідера Алі Хаменеї та була заява в ООН.

“Зроблені дії Вашингтона і Західного Єрусалима — це не що інше, як черговий неспровокований акт збройної агресії проти суверенної та незалежної держави-члена ООН, що порушує статут організації та основоположні принципи міжнародного права”, — заявив постпред Росії в ООН Василь Небензя.

Росія вважає, що такі діяння порушують міжнародне право. Примітно, що дії Москви проти України міжнародне право, на їхню думку, не порушують. Але все це — дипломатичні заяви, за якими нічого не стоїть. Куди цікавіше, чому ж Кремль не допоміг союзнику. Тут два варіанти. На думку аналітиків Інституту вивчення війни, Росія зараз так зав’язла у війні проти України, що просто не в змозі розділяти свої сили та будь-кому ще допомагати. Але так само є й альтернативний сценарій: Кремль і не збирався допомагати Тегерану оборонятися, оскільки став менш залежним від його постачань озброєння.

“Росія виступала з аналогічними засудженнями під час війни у червні 2025 року, але не змогла надати Ірану більш суттєву підтримку для захисту від ізраїльських, а потім і американських ударів. Війна Росії в Україні обмежує її здатність надавати військову допомогу Ірану; це також наголошує на тому, що з часом Росія стала менше залежати від Ірану у своїх військових діях, оскільки вона локалізувала виробництво багато чого з того, що раніше імпортувала з Ісламської Республіки, і згодом стала набагато залежніою від Північної Кореї”, — йдеться у звіті Інституту вивчення війни.

Адже Тегеран зіграв дійсно чималу роль у підтримці російської тактики терору українців. Ударний дрон “Шахед” став ключовим БпЛА в нальотах армії РФ на українські міста. Цей звук, що нагадує наближення мопеда, жителі України в різних регіонах чують щодня. Президент Володимир Зеленський повідомив, що за час повномасштабної війни Росії армія країни-агресора вже запустила понад 57 тис. таких дронів по Україні.

“Хоча українці ніколи не погрожували Ірану, але іранський режим сам обрав бути спільником для Путіна і забезпечував його “Шахедами”, до того ж не тільки самими дронами, а й технологіями. Іран надавав і іншу зброю Росії. Усього за цей час повномасштабної війни росіяни використали проти України понад 57 тис. ударних дронів типу “Шахеди”. Проти наших людей, проти наших міст, проти нашої енергетики”, — наголосив Зеленський.

І не можна сказати, що режим аятол не розраховував на підтримку з Москви. Як пише Politico, 28 лютого, коли Тегеран зазнав американських та ізраїльських ударів, міністр закордонних справ Ірану набрав номер свого російського колеги Лаврова. Напевно, іранська сторона чекала хоч якоїсь допомоги. Але російський міністр лише висловив іранському колезі співчуття і пообіцяв словесну підтримку, пише Politico. Таким чином, Іран став черговою країною після Сирії та Венесуели, яка на власному досвіді відчула, що означає партнерство з Росією.

“Башар Асад у Сирії наприкінці 2024 року на власному досвіді переконався, що російська підтримка не гарантує виживання його режиму, коли повстанські сили увірвалися в Дамаск. Ніколас Мадуро, який перебуває в американській тюремній камері з початку цього року, ймовірно, також задається питанням: де був Кремль у його важку хвилину… Тепер Іран ризикує стати черговим прикладом невідповідності між гучними заявами Кремля перед обличчям “американської гегемонії” та реальним світом, де ця гегемонія проявляється дедалі чіткіше”, — зазначив Politico.

Особисті імперські амбіції Путіна вже коштували Росії втрати впливу в Центральній Азії, яка посилює економічне співробітництво з ЄС. На Кавказі Вірменія вже призупинила своє членство в ОДКБ (Організація договору про колективну безпеку) і готується до виходу з організації. У Латинській Америці Ніколас Мадуро, представник у минулому дружнього Москві режиму у Венесуелі, передає вітання з американської в’язниці. А на Близькому Сході й поготів втрата двох ключових партнерів — Сирії та тепер ще й Ірану.

“Зусилля Путіна з особистого управління проблемами у відносинах із ключовими міжнародними партнерами демонструють прагнення Кремля зберегти залишки свого впливу. Протягом усього періоду повномасштабного вторгнення в Україну Кремль продовжував взаємодіяти з державами, готовими до співпраці, попри ізоляцію з боку Заходу. Ці країни продовжують контакти з Москвою, не розриваючи зв’язків, проте їхні дії наочно показують, наскільки сильно похитнувся російський вплив”, — йдеться у публікації аналітичного центру в галузі безпеки та політичних подій в Євразії Jamestown Foundation.

Те, що сталося в Ірані, має наштовхнути Путіна на роздуми про свою долю, вважає очільник українського Міністерства закордонних справ Андрій Сибіга. На його думку, автократи, що падають немов доміно, — показник драматичного скорочення глобального впливу Москви у світі.

“Асад, Мадуро, а тепер і Хаменеї. Путін втратив трьох своїх найближчих соратників трохи більше ніж за рік. Разом з тим він жодному з них не допоміг. Ця динаміка доводить три речі. По-перше, Росія не є надійним союзником навіть для тих, хто від неї сильно залежить. По-друге, поки Росія зав’язла у своїй безглуздій війні проти України, яку вона ніколи не виграє і яку відмовляється припиняти, її вплив у всьому світі стрімко падає. По-третє, “доміно” повалених диктаторів має тривати, і падіння самого Путіна одного разу неминуче”, — упевнений Андрій Сибіга.

Повертаючись до Ірану, Росія втрачає не просто партнера, який допомагав із постачанням озброєння, а країну, яка також допомагала обходити західні санкції. Крім того, у разі падіння режиму аятол в Ірані вся підсанкційна нафта може перестати бути токсичною і нею почнуть торгувати відкрито. А це — вирок для російського палива, адже якщо в ньому зникне потреба, то фінанси для російської економіки скоротяться в рази, як і можливості Путіна продовжувати свою агресивну війну проти України.

https://www.youtube.com/watch?v=V1Hl3aPg988

Читайте також: Події в Ірані — хороший сигнал для Путіна, щоб він побачив, чим закінчується диктатура, — Зеленський

Прямий ефір