Реакція міжнародного співтовариства на анексію Криму в 2014 році була недостатньо жорсткою. Це в підсумку і спровокувало нову хвилю російської агресії проти України. Хоча позиція ключових партнерів України в питанні невизнання окупації Криму формально залишається незмінною з 2014 року. На цьому сьогодні, 26 лютого, в ефірі телеканалу FREEДOM акцентував кандидат політичних наук Ярослав Телешун.
“Так, партнери України — багато держав, які ще в 2014 році підтримали територіальну цілісність і суверенітет України, — продовжують дотримуватися цієї лінії. З моменту прийняття резолюції Генеральної асамблеї ООН 27 березня 2014 року принципова позиція щодо Криму офіційно не змінилася. І тут немає сумнівів: більшість ключових країн не визнають окупацію”, — зазначив Телешун.
Водночас він зауважив, що Росія системно намагається нав’язати світу власне трактування статусу півострова.
“Російська Федерація максимально намагається продавити ідею, що Крим — це нібито невід’ємна частина їхнього життєвого простору. І час від часу ми, на жаль, бачимо, як навіть у західних публікаціях або на картах проскакують наративи, які повністю відповідають російській пропаганді, де Крим позначається як територія РФ. Це неприпустимо. І Держава Україна, і самі громадяни повинні реагувати на такі кричущі помилки. Потрібно писати редакціям, звертатися до інституцій, вимагати виправлень. Тільки активна і проактивна позиція може не дозволити Росії розмити це питання в часі і поступово нав’язати спотворену картину реальності”, — наголосив кандидат політичних наук.
Водночас він вважає, що саме слабка реакція Заходу в 2014 році, спровокувала нову хвилю російської агресії проти України.
“Дійсно, позиція європейських і в цілому західних країн тоді була слабкою. Не такою, якою вона мала бути у відповідь на спробу силою змінити кордони в Європі після Другої світової війни. Ця реакція виявилася недостатньою — і в кінцевому підсумку це спровокувало нову хвилю агресії, яка вилилася в повномасштабне вторгнення в 2022 році. Саме м’якість заходів у відповідь фактично стала непрямим фактором легітимізації дій Москви. Слабка реакція — це певною мірою сприяння легітимізації насильницької зміни кордонів суверенної держави. І європейські, і північноамериканські партнери тоді проявили недостатню рішучість. Деякі їхні заяви та дії не відображали повною мірою позицію України та українського суспільства”, — пояснив гість ефіру.
Він провів історичну паралель з подіями кінця 1930-х років у Європі.
“Історія вже не раз демонструвала, що потурання агресору призводить лише до нового витка агресії. Можна згадати події 1939 року і захоплення нацистською Німеччиною території сучасної Чехії. Тоді світ також сподівався на деескалацію, але це лише відкрило дорогу до ще більш масштабної трагедії”, — нагадав експерт.
Він зауважив, що помилки 2014 року стали уроком для міжнародного співтовариства, хоча для України наслідки виявилися вкрай важкими.
“Так, частина наших партнерів сьогодні вже визнає, що реакція на анексію Криму була однією з ключових стратегічних помилок — як в Європі, так і в Північній Америці. Але, на жаль, від цього нам не легше, тому що ціна цієї помилки — повномасштабна війна”, — резюмував Ярослав Телешун.
Читайте також: За роки окупації Криму Росія вкладалася в його військову інфраструктуру: як ЗСУ змінюють ситуацію, розповів Плетенчук
Як повідомлялося раніше, учасники Міжнародної Кримської платформи рішуче засудили триваючу агресію Російської Федерації, яка систематично здійснює масштабні порушення прав людини і основоположних свобод на тимчасово окупованій території України, зокрема на Кримському півострові. Зазначається, що дії Російської Федерації в тимчасово окупованому Криму залишаються одним з ключових факторів напруженості у сфері міжнародної безпеки.














