Війна стала механізмом режиму Путіна і він не зупиниться — подробиці

У Кремлі продовжують виправдовувати руйнування і загибель мирних жителів України так званими стратегічними цілями. За чотири роки повномасштабної війни плани Путіна не змінилися, риторика про мир залишається лише прикриттям, а сама війна стала сенсом його існування. До яких наслідків для України та Європи може призвести подальша ескалація, розбирався телеканал FREEДОМ.

Називати агресію самозахистом, вбивство мирних жителів — подвигом, а стерті з лиця землі міста — визволенням. Таку тактику в Кремлі обрали на початку повномасштабного вторгнення російської армії в Україну, і за чотири роки ця стратегія не змінилася. Масштабні руйнування, тортури, викрадення і вбивства в Москві продовжують виправдовувати досягненням “стратегічних цілей”. У своєму зверненні 24 лютого 2022 року Путін дав зрозуміти, що готовий до жорсткої ескалації і не має наміру відступати. Використовуючи ядерний шантаж, він пригрозив “розчавити” будь-яку країну, яка стане на його шляху. Незабаром у західних медіа з’явилися публікації, в яких аналітики визнали: російський президент не просто диктатор, який прагне утримати владу, а лідер, одержимий війною. Зокрема, 3 березня 2022 року про це писало видання The Economist.

“Цей конфлікт є повністю продуктом російського диктатора. І в боях, і в майбутній бідності буде багато української та російської крові. І кожна її крапля буде пролита на руки Путіна. Правда в тому, що Путін напав на суверенну сусідню країну без провокацій з її боку. Тому світ повинен змусити його дорого заплатити за цю агресію. Поступки Путіну в надії, що він почне добре поводитися — це ще більша небезпека. Чим вільніше Путін буде просуватися вперед сьогодні, тим рішучіше він буде нав’язувати своє бачення завтра. І все більше крові буде пролито, щоб нарешті його зупинити”, — йшлося в матеріалі видання. 

Вбивство мирних жителів у центрі Європи протягом чотирьох років у Кремлі називали “успішним ураженням цілей”, а житлові будинки, дитячі садки, школи та торгові центри — “стратегічними військовими об’єктами”. Путін використовував доступний арсенал методів, щоб продемонструвати відмову від виконання будь-яких міжнародних домовленостей. 13 січня 2026 року стало для російської армії символічною датою: так звана “СВО” за тривалістю перевершила війну нацистської Німеччини проти Радянського Союзу. За цей час, за даними Генерального штабу Збройних сил України, Росія втратила понад 1 млн 200 тис. солдатів убитими і пораненими. На Мюнхенській конференції з безпеки президент України назвав Путіна “рабом війни” і попередив, що диктатор не має наміру зупинятися.

“Він не може уявити своє життя без влади і після влади. Нормальні речі його не цікавлять. Він більше консультується з Петром I і Катериною Великою, ніж з ким-небудь із нині живих. Зараз він зосереджений на Україні, але він не залишить інші європейські країни, тому що він не може відмовитися від самої ідеї війни. Він може вважати себе царем, але насправді він раб війни. А якщо він проживе ще 10 років, то війна повернеться, і вона буде ще більш масштабною. Тому Україні та Європі потрібні сильні гарантії безпеки. Ці гарантії повинні з’явитися до домовленостей про мир”, — заявив Володимир Зеленський.

Затяжний “мирний процес”, а точніше його імітація замість реального припинення війни — це тактика, якої сьогодні дотримується Кремль. Страх і кров — ось на чому тримається вертикаль путінської влади. За рахунок витрат на війну в Росії підтримують основні показники ВВП, війною виправдовують репресії та скорочення соціальних програм. Росія так і не погодилася на припинення вогню, на якому наполягали Україна і США. І будь-який раунд переговорів — і в Стамбулі, і в Абу-Дабі, і в Женеві — росіяни використовували лише з однією метою: затягнути мирний процес і продовжити вбивати.

“Кремль, ймовірно, бачить можливість маніпулювати переговорним процесом під керівництвом США, перетворюючи його на ще один спосіб досягнення Росією своїх незмінних військових і політичних цілей, яких їй не вдалося досягти за майже чотири роки війни. Вимога Росії про виведення військ з решти Донецької області без попередніх умов і відмова Кремля від припинення вогню для проведення переговорів є ще одним свідченням того, що Росія не прийме нічого, крім своїх вимог про повномасштабну війну”, – йдеться в звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).

Прагнення Путіна окупувати ще більше українських територій і отримати повний політичний контроль над Україною серйозно підриває російську економіку. Ринки збуту втрачені, санкції добивають промисловість РФ. Інфляція, демографічна криза, рекордний дефіцит бюджету, непомірне фіскальне навантаження і міжнародна ізоляція — все це не здається Путіну вагомою причиною для того, щоб зупинити війну. Москва буде і далі намагатися просувати свої цілі кров’ю, силою, погрозами і шантажем, впевнені аналітики. І поки ця стратегія залишається незмінною, загроза подальшої ескалації і для України, і для Європи зберігається.

Читайте також: Увійшла в “зону смерті”: рішення Путіна розпочати повномасштабну війну проти України призвело економіку РФ до краху

Нагадаємо, верховна представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас заявила, що для досягнення миру в Україні Росія могла б піти на виведення своїх військ з окупованих нею територій різних держав. Поки ж, незважаючи на оптимізм американської сторони, жодних ознак того, що мирні переговори принесуть результат, немає. 

Читайте також: Без примусу агресора миру не буде: які важелі пропонує Європа (ВІДЕО)