Увійшла в “зону смерті”: рішення Путіна розпочати повномасштабну війну проти України призвело економіку РФ до краху

Європейський Союз продовжив дію санкцій щодо Росії ще на рік — до 24 лютого 2027 року. Рішення опубліковано в офіційному журналі ЄС. Через обмежувальні заходи за роки повномасштабної війни економіка країни-агресора впала в глибоку кризу. Вартість іпотечних кредитів у РФ вже зросла майже в 4 рази, і навіть середньої зарплати москвича недостатньо для оренди стандартної двокімнатної квартири. Про те, куди привели російську економіку чотири роки повномасштабної війни проти України — у матеріалі журналістів FREEДОМ.

https://youtu.be/MBdd4anGrlQ

“Структурна трансформація економіки”. Так у Кремлі називали кризу, в яку занурилася Росія після початку повномасштабного вторгнення в Україну. І саме так глава уряду РФ Мішустін пояснив росіянам розворот зовнішньої торгівлі з Європи в Азію і курс на імпортозаміщення.  

У 2022 році санкції в Москві оголосили мало не подарунком. Ось тільки вже в наступному, 2023-му, голова російського Центробанку Ельвіра Набіулліна визнала, що країна переживає не найкращі часи. Ділова активність сильно впала на тлі високої ключової ставки. А в 2024-му і 2025 роках заговорили про перегрів економіки. 

Постійні стрибки і нерівномірне зростання, за оцінкою аналітиків Берлінського центру Карнегі, привели російську економіку в 2026 році в “зону смерті” — так альпіністи називають висоту, де організм не може нормально функціонувати через брак кисню. Простіше кажучи, економіка Росії перебуває не в стагнації і навіть не в рецесії — вона переживає затяжну і глибоку кризу.

“Російська економіка застрягла в тому, що можна описати як негативну рівновагу: вона тримається на плаву, але неухильно руйнує свій власний потенціал на майбутнє. Експортні доходи падають, а економічна слабкість означає, що дефіцит бюджету не може бути покритий за рахунок додаткових податкових надходжень. Зростання економіки в 2025 році склало всього 1%. Прогноз на цей рік ще гірший”, — зазначає наукова співробітниця Берлінського центру Карнегі Олександра Прокопенко в статті для The Economist. 

Фактично економіка країни-агресора розкололася на військовий і цивільний сектори. Основні ресурси Кремль направляє у військовий сектор, цивільний, тим часом, стагнує. Якщо раніше гроші надходили ззовні за рахунок експорту сировини, то зараз відбувається внутрішній перерозподіл коштів. Тобто економіка споживає власні ресурси, не створюючи базу для розвитку. Звідси — рекордний дефіцит бюджету. 2025 рік Росія завершила з діркою у федеральній скарбниці в понад 5,5 трильйонів рублів. 

У 2026-му тенденція зберігається. За інформацією агентства Reuters, доходи від експорту енергоресурсів можуть виявитися на 18% нижчими за початковий план. В результаті, бюджетний дефіцит може зрости до 4,5% ВВП при офіційній меті в 1,5 відсотка. У резерві залишається близько 4 трильйонів рублів, але ці кошти, за прогнозами аналітиків, можуть закінчитися ще до кінця року.

“За підсумками січня дефіцит федерального бюджету в Росії становить 1,7 трильйона рублів, тобто 1 700 мільярдів рублів дефіциту бюджету тільки за січень. Для порівняння: за весь минулий рік вони підсумували дефіцит свого бюджету в суму 5,7 трильйонів за весь минулий рік, тобто за 12 місяців. Зараз тільки за один місяць січень — вже 1,7”, — говорить фінансово-економічний експерт Андрій Новак. 

Основою російського бюджету традиційно були доходи від експорту сировини — насамперед нафти і газу. Але після 2022 року ситуація різко змінилася: Захід ввів масштабні санкції, європейський ринок для Москви фактично закрився, і Росії довелося терміново шукати нових покупців. Готових ризикнути і потрапити під вторинні санкції виявилося небагато. Головними покупцями російської нафти стали Індія і Китай. Вони погодилися імпортувати паливо з Росії з рекордними знижками. Однак навіть демпінг не допоміг. 

Після двосторонніх переговорів зі Сполученими Штатами, Нью-Делі значно скоротив закупівлі російського палива і вже підписує контракти з іншими постачальниками. Китай же вимагає нових знижок. В результаті, рекордні обсяги російської нафти дрейфують на танкерах в очікуванні покупців. І хоча Путін продовжує твердити про стабільність економіки, у світі все частіше лунають протилежні оцінки. Міністерка фінансів Швеції Елізабет Свантессон зауважила: заяви про нібито сильну російську економіку не відповідають реальному стану справ.

“Правда в тому, що вона мала — і становить лише 12% європейської економіки. Однак, найголовніше, вона слабка. І зараз на неї чиниться величезний тиск. Ми знаємо це за даними розвідки, а також за різними цифрами, які навели дослідники. Тож я просто нагадаю про це, і про те, що ми, як і раніше, єдині в ЄС. Це дуже багато значить. В межах нових санкційних заходів я підтримую введення заборони на надання морських послуг для суден при транспортуванні російської нафти”, — заявила міністерка фінансів Швеції. 

Санкції вдарили не тільки по доходах Росії, але і по її технологічній базі. Обмеження на поставки обладнання, комплектуючих і високих технологій болісно позначилися на цілих галузях — від промисловості до транспорту. В Кремлі оголосили курс на імпортозаміщення, проте те, що він остаточно провалився, стало зрозуміло ще два роки тому.

За цивільною авіацією до практики “канібалізації” перейшли у вугільній галузі. Одні машини розбирають на запчастини, щоб підтримувати роботу інших. Після припинення поставок західних деталей і обслуговування літаків Росія так і не змогла налагодити повноцінне виробництво власних комплектуючих. В результаті, кількість справних бортів скорочується, а навантаження на ті, що залишилися — зростає. Як і кількість аварій — на внутрішніх і міжнародних рейсах. 

“Фактичні показники істотно відстають від заявлених цілей. Технологічна незалежність у швидкісному залізничному транспорті становить лише 15%, у суднобудуванні та енергетиці — 30%, у виробництві безпілотних систем — 40%, у промисловому машинобудуванні — близько 65%. Обмеження доступу до західних технологій не зменшили залежність від імпорту, а лише змінили її структуру: частка КНР у постачанні мікросхем до РФ зросла приблизно до 90%, формуючи нові довгострокові ризики односторонньої залежності”, — повідомили на сайті Служби зовнішньої розвідки України.

Проблеми російської економіки пов’язані не тільки з санкціями. Ключовий фактор — сама війна Росії проти України. Рішення Кремля спрямувати основні ресурси на військові потреби послаблює цивільні галузі, гальмує модернізацію та посилює кризу на ринку праці. Зараз у Російській Федерації роблять ставку на виробництво озброєнь, але така продукція не створює довгострокового економічного ефекту. Танки, ракети, боєприпаси — це ресурси, які використовуються один раз і не формують ланцюжок подальшого зростання. В результаті гроші фактично згорають.

“Уряд Росії наполегливо гробить цивільну економіку. Я розумію, що це звучить неймовірно, але саме так і є, і багато хто в Росії вже розуміє, що уряд гробить цивільну економіку, щоб ресурси, резерви, можливості, люди йшли у військове виробництво. А це означає, що Росія себе вбиває. Тобто, грубо кажучи, щоб стало легше, вона відрізає собі ногу. Щоб стало легше, вона відрізає собі руку. Але це не означає, що вона стане стійкішою і міцнішою. Вона стане інвалідом. Ось це зараз і відбувається. Російська економіка стає військовим інвалідом”, — каже доктор економічних наук, професор Ігор Ліпсіц. 

Якщо подивитися на конкретні галузі, де Росія раніше заробляла сотні мільярдів, картина стає ще більш показовою. У вугільній промисловості збитки обчислюються сотнями мільярдів рублів. Вже близько двох третин підприємств працюють у мінус, фактично балансуючи на межі виживання. 

За даними Служби зовнішньої розвідки України, серйозне падіння демонструє і металургія. Прибуток “Норникеля” в 2025 році скоротився на 40%, при цьому витрати зросли приблизно на третину. Не краща ситуація і у “Газпрому”. За 2025 рік компанія зафіксувала чистий збиток у як мінімум 170 млрд рублів. Гостра криза і в російському автопромі. Такі гіганти, як КАМАЗ і АвтоВАЗ, скорочують виробництво і несуть збитки. 

“Куди не глянь, цивільна економіка Росії, всюди обвал. Видобувна промисловість — обвал, чорна металургія — обвал, лісовий комплекс — обвал, будівництво промислових будівельних матеріалів і так далі, і так далі, і так далі. Все розвалюється, сиплеться. І практично навіть російські економісти, які живуть всередині Росії і говорять дуже обережно, тому що, знаєте, ніхто не хоче потрапити в біду, навіть вони кажуть, що ми не розуміємо, як пройде 2026 рік”, — констатував Ліпсіц.

Російська економіка входить у найглибшу фазу кризи за останні два десятиліття. Підсумки 2025 року показали різке гальмування промисловості, рекордний бюджетний дефіцит та інфляцію. Експерти проводять паралелі з пізнім СРСР, коли структурні проблеми довго приховували за рахунок запозичень і бюджетних вливань. Масштаб проблем поки що не можна порівняти з кризою 1990-х, але Росія вже входить у період, коли може знадобитися радикальний перегляд усієї колишньої економічної політики Кремля.

Читайте також: Холодильник починає перемагати телевізор: як РФ рухається до колапсу економіки і чи зможе продовжувати війну — думки експертів

Нагадаємо, Україна запроваджує нові санкції проти компаній, які постачають деталі для російських ракет і дронів, а також щодо російського фінансового сектору.