Майбутнє війни: як наземні роботи ЗСУ змінили ситуацію на полі бою (ВІДЕО)

Наземні роботи виконують усе більше функцій на полі бою — від доставки провізії та боєприпасів до вогневого ураження військ і техніки противника. Про техніку, яка просто зараз змінює закони ведення війни, та про людей, які керують нею на фронті, дізнавалися журналісти FREEДОМ.

33-річний Олександр, родом із Балаклії Харківської області, лише кілька тижнів служить оператором наземного роботизованого комплексу. Його завдання — доставка продуктів, палива та боєприпасів на передові позиції.

Олександр добровільно став на захист України ще у 2015 році, після окупації російськими військами частини Донецької та Луганської областей. Повномасштабне російське вторгнення зустрів на фронті. Але 24 лютого 2024 року у складі піхотної групи під Часовим Яром боєць наступив на протипіхотну міну, через що втратив частину ноги.

Врятували життя Олександру побратими. Один із них, командир 1-го взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів (БАК) 56-ї окремої мотопіхотної бригади (ОМПБр) із позивним “Сепар”, розповів про цей день.

“Коли ми його евакуювали, у нас була з ним домовленість, що ми відкриємо йому збір на титанову ногу і він повернеться. Він повернувся, хоча тоді була складна евакуація. Тільки з другої спроби вдалося забрати, оскільки перше авто підірвалося на протипіхотній міні й евакуаційна група змушена була відійти”, — розповів військовий.

Реабілітацію Олександр проходив у Львові. Там же йому встановили протез. Весь період відновлення та тренувань Олександра підтримувала його дружина.

“Перший раз, коли став на протез, ці емоції я передати не можу. Сльози аж виступили. Тому що почав ходити”, — ділиться він.

Тоді Олександр вирішив, що продовжить службу в армії. Спочатку йому пропонували стати інструктором у навчальному корпусі, але він повернувся до своєї бригади і став учитися керувати наземними роботизованими комплексами (НРК). Згадує: опановувати техніку доводилося в реальних бойових умовах.

“У нас відбувалося навчання боєм. Один оператор відвозив вантаж. На зворотному шляху, у більш безпечній зоні, брав керування вже я. Їхав, тренувався протягом трьох днів. На четвертий я вже самостійно виконував місію”, — каже військовослужбовець.

В умовах сучасної війни часто лише наземним роботизованим комплексам удається виконувати завдання в так званій “кіл-зоні”, де все, що рухається, одразу ж накривається вогнем. А невеликі роботи можуть майже непомітно пересуватися з вантажем від позиції до позиції.

“Поки працюємо тільки логістично. Евакуацію ми ще не проводили, оскільки ми ще молодий підрозділ, але все до цього йде. Тож буде евакуація, і навіть плануємо встановити бойовий модуль, щоб можна було виїжджати і працювати по противнику”, — ділиться планами на майбутнє “Сепар”.

Якщо раніше доставку провізії та евакуацію проводили за допомогою броньованої техніки або автомобілів, то зараз роботизовані комплекси взяли на себе одну з найнебезпечніших на війні функцій.

“Усе розвивається, противник масштабується, ми масштабуємося, і зараз у нас така гонка технологій. Також штучний інтелект впроваджується. І намагаємося зберегти життя і здоров’я людей, тому і відбувається такий розвиток”, — зазначає командир 1-го взводу ударних БАК 56-ї ОМПБр.

За даними Міністерства оборони України, тільки за січень 2026 року наземні роботизовані комплекси здійснили понад 7 тис. бойових місій. Зокрема, це логістичні завдання, які раніше з ризиком для життя виконували військовослужбовці. Тому Україна продовжує масштабувати виробництво НРК, а бригади можуть самостійно комплектувати роботів, за потреби встановлюючи на них і додаткові бойові модулі.

https://www.youtube.com/watch?v=DOSFZYKzLOQ

Читайте також: Осередкова оборона і дрони: як Україна стримує атаки російських окупантів, розповів Лакійчук

Раніше експерти в ефірі FREEДОМ уже зазначали, що дрони і НРК істотно змінили розстановку сил на полі бою і вивели бойові дії на принципово новий технологічний рівень. Зокрема, військовослужбовець Сил ТрО ЗСУ та військовий аналітик Олександр Мусієнко зазначав, що роботизовані комплекси слідом за дронами стали невіддільною частиною українських військ і тепер Україні необхідно продовжувати впроваджувати нові технології для того, щоб не дати противнику перехопити ініціативу в цьому питанні.