Вчора о 22:46
3 лютого на тлі відновлених російських обстрілів по українській енергетичній інфраструктурі до Києва з візитом прибув генеральний секретар НАТО Марк Рютте. Він виступив у Верховній Раді, відвідав одну з атакованих РФ київських ТЕЦ, а також зробив низку важливих заяв щодо підтримки України західними союзниками.
Генсек НАТО в Києві
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте під час візиту до Києва акцентував, що демонстративна відмова Кремля від дотримання гуманітарних пауз у період екстремальних холодів ставить під сумнів щирість намірів Москви щодо мирного врегулювання. Цілеспрямовані удари по цивільній інфраструктурі України в Альянсі розцінюють як спробу дестабілізації, яка потребує не лише політичного засудження, а й різкого нарощування постачань засобів протиповітряної оборони.
Він засудив удари Росії по Україні, заявивши, що вони є свідомою спробою створити хаос і страждання для мирного населення. За словами Рютте, остання комбінована атака вкотре підтверджує: у Москві не налаштовані на реальні мирні переговори.
“Це була атака на цивільну інфраструктуру, на мирне населення. І це неприпустимо. Йшлося взагалі не про військові об’єкти. Росіяни б’ють по цивільній інфраструктурі, по невинних людях. І я знаю, що всі ці дії лише зміцнюють рішучість України в боротьбі за мир. Для агресора це не принесе абсолютно жодного результату. Я знаю, що вони це роблять, щоб зламати дух і рішучість українців. Але нічого в них не вийде”, — наголосив генеральний секретар НАТО.
Також він назвав російський обстріл “дуже поганим сигналом” у контексті переговорів. І заявив, що під час зустрічі з президентом США обов’язково порушить цю тему.
“Я сприймаю це все з повною серйозністю. Це була одна з наймасштабніших атак за всю війну. Я бачу, що Україна готова до переговорів на прийнятних умовах і до укладення мирної угоди. Але те, що сталося, ставить під сумнів серйозність намірів Росії. Так, президент США зі своєю командою роблять дуже багато для просування мирного процесу. Але ця ніч була страшною, це дуже поганий сигнал”, — заявив Марк Рютте.
Президент України Володимир Зеленський акцентував, що Росія порушила домовленість про відмову від ударів по енергетиці та інфраструктурі у найхолодніші дні зими. За словами глави держави, президент США Дональд Трамп просив російську сторону утриматися від ударів по енергетиці та інфраструктурі на час зустрічей переговорних команд.
“Президент Америки говорив, що потрібно утриматися від ударів протягом тижня. Фактично це почалося в ніч на п’ятницю, а в ніч на сьогодні росіяни порушили обіцянку. Тобто або Росія тепер вважає, що в тижні неповні чотири дні замість семи, або вони реально роблять ставку лише на війну й просто дочекалися найхолодніших днів цієї зими, коли на значній території України понад -20°C“, — зазначив Зеленський.
Він акцентував, що дії Росії завжди чітко демонструють її справжні наміри.
“Ми вважаємо, цей російський удар справді порушує те, про що домовлялася американська сторона, і мають бути наслідки цього. Усі бачать погоду — найскладніші дні цієї зими зараз, і саме удари по інфраструктурі, по нашій енергетиці, щоб позбавити людей тепла й влаштувати блекаут, — це справжнє ставлення Росії до всього, що відбувається”, — заявив президент України.
Під час зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським глава Альянсу Марк Рютте зазначив важливість програми PURL, через яку для України закуповуються американські ракети до систем протиповітряної оборони (ППО). Він додав, що поточних постачань недостатньо для захисту життя цивільного населення, особливо на тлі посилення атак з боку Росії.
Рютте закликав європейських депутатів чинити тиск на свої уряди з метою прискорення постачань ракет ППО Україні. Крім того, він повідомив, що союзники НАТО планують виділити 15 млрд доларів на фінансування програми PURL у 2026 році, і висловив упевненість, що необхідні кошти будуть знайдені.
“З моменту запуску програми PURL ми надали Україні 75% необхідних ракет. А також 90% ракет до систем ППО. Я розумію, що Україні потрібно набагато більше. Але хочу вас запевнити, що ми постійно працюємо над цим. Україна має отримати все необхідне і якнайшвидше. До того ж не лише через програму PURL. Ми підключаємо й інші джерела. Наприклад, я звертався до країн Альянсу, щоб вони використовували і свої складські запаси, з урахуванням потреб у конкретному озброєнні”, — заявив Марк Рютте.
Також генсек НАТО 3 лютого разом з першим віцепрем’єр-міністром, міністром енергетики України Денисом Шмигалем відвідав одну з київських ТЕЦ, яку напередодні вночі атакувала Росія.
“Ворог завдав ракетного удару по енергооб’єкту, який забезпечує теплом жителів міста. Це цивільний об’єкт. Обстріл був свідомий. Саме тоді, коли температура опустилася до -25°C. Цьому злочину має бути дана належна оцінка”, — наголосив Денис Шмигаль.
Генеральний секретар НАТО, міністр енергетики та міністр закордонних справ України Андрій Сибіга оглянули пошкодження, завдані ворожим обстрілом, і обговорили необхідність посилення захисту об’єктів, що забезпечують тепло- та електропостачання.
“Системи ППО та ракети до них. Важливо забезпечити своєчасні постачання зброї, оскільки Росія нарощує своє виробництво”, — звернув увагу глава Міненерго.
Також сторони обговорили співпрацю у протидії кібернетичним загрозам в енергосекторі. Спільна робота в цьому напрямку має важливе значення, зазначили в міністерстві, оскільки Росія продовжує вести гібридну війну і проти членів НАТО.
Результати візиту генсека НАТО до Києва в оцінці експертів
Які сигнали посилає Кремль, влаштовуючи масований обстріл Києва перед візитом генерального секретаря НАТО? Які гарантії безпеки можуть надати Україні західні союзники? Які види озброєння необхідні зараз на полі бою, щоб стримати натиск РФ? На ці запитання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:
- В’ячеслав Потапенко, заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень;
- Олександр Мусієнко, військовослужбовець Сил ТрО ЗСУ, військовий аналітик;
- Руслан Рохов, партнер компанії PGR Consulting Group LLC.
В’ЯЧЕСЛАВ ПОТАПЕНКО: РФ сприймає ЄС як військовий союз
— За словами генерального секретаря НАТО Марка Рютте, Захід розглядає три рівні гарантій безпеки для України після завершення повномасштабної війни, щоб підвищити ціну нового нападу для Росії:
- посилена українська армія з підтримкою партнерів, яка стане першою лінією захисту;
- “коаліція рішучих” на чолі із Францією та Великою Британією;
- участь США, які мають намір приєднатися до гарантій безпеки для Києва.
Масований обстріл Києва напередодні — це один із сигналів з боку Кремля про те, що РФ не готова підписувати мирну угоду, результатом якої були б гарантії безпеки для України.
Атака на Київ — це сигнал від Росії для генсека НАТО Рютте, а також один з інструментів переговорів, через який страждає мирне населення України.
Я ніде не бачив чіткої інформації про те, на що Російська Федерація була б готова піти щодо гарантій безпеки для України.
Якщо оцінювати сукупність заяв із РФ, виходить, що вони не готові до розміщення будь-якої кількості контингентів будь-якої країни НАТО на території України після укладення угоди.
Так, у Кремлі нібито були згодні на вступ України до Євросоюзу. Але після цього почалися заяви про те, що оскільки ЄС почав формувати певні структури безпеки, він з погляду Росії поступово стає і військовим союзом. Тому ставлення до цього вже не таке позитивне.
Наскільки я розумію, єдине, на що Росія готова погоджуватися, — це якісь абстрактні економічні гарантії з боку США. Тобто якщо Штати роблять якісь інвестиції на території України, якимось чином охороняють свої інвестиції, і їхні об’єкти знаходяться, наприклад, у прифронтовій зоні, то проти цього, наскільки я чув, заперечень немає.
Будь-які військові гарантії безпеки Російська Федерація на сьогодні не готова вносити до мирної угоди й підписувати.
З іншого боку, ні Європа, ні США теж не готові до укладення мирної угоди давати якісь гарантії, вводити війська або здійснювати більш активні дії.
Виникає досить патова ситуація, де вся система гарантій безпеки може звестися до договорів типу тих, які ми вже підписали з кількома десятками країн: коли договір є, а його дотримуються залежно від бажання актуального президента та наявності вільних грошей.
ОЛЕКСАНДР МУСІЄНКО: Програми НАТО дозволять закуповувати більше ракет-перехоплювачів
— Як сказав генеральний секретар НАТО Марк Рютте, безпека України — це безпека країн Альянсу та Європи. Це війна не лише проти України, а й за європейське домінування.
Сьогодні незалежна Україна фактично є державою, яка гарантує безпеку й стабільність у Європі та розвиток європейського цивілізаційного проєкту. Тому ми говоримо партнерам: нам необхідні гарантії безпеки від найсильніших держав світу — з погляду економіки, військово-промислового комплексу, технологій та інновацій.
Зараз ми перебуваємо саме у фазі війни на виснаження. Тому Україна закликає партнерів виснажувати російську економіку, обмежувати можливості Кремля вести війну. І це вже дає результат. Ми бачимо системне обмеження російських можливостей.
На фронті РФ змушена задовольнятися невеликими тактичними успіхами, за які платить величезну ціну — людськими життями та ресурсами. За макроекономічними показниками, які публікують провідні банки й міжнародні організації, російська економіка демонструє серйозні тенденції до падіння, оскільки війна її виснажує.
Фактично йдеться про виснаження: наскільки довго російська економіка та військовий потенціал зможуть витримувати цю війну.
Ми також виходимо з того, що гарантії безпеки — це суверенне право України та її партнерів. Саме суверенні держави мають вирішувати, які війська можуть розміщуватися на нашій території за рішенням парламенту та через відповідні закони й угоди. І це не повинно залежати від майбутньої мирної угоди з Росією.
Президент Зеленський неодноразово говорив: такі домовленості можна підписувати вже зараз. Кремль не має права вказувати Україні та європейським партнерам, які війська і де розміщувати.
Росія боїться появи європейських військ і успіху “коаліції охочих”. Не випадково удари завдавалися, зокрема, у день візиту генсека НАТО Марка Рютте, щоб залякати союзників і показати: “якщо ви надішлете війська, ми будемо бити”. Це — шантаж. Але всім уже має бути зрозуміло: Росія сьогодні не в тому стані — ні економічно, ні у військовому сенсі, щоб диктувати умови Європі.
Особисті контакти, звісно, мають серйозну вагу, особливо якщо ми говоримо про генерального секретаря НАТО, який традиційно є сполучною ланкою між Європою та США в системі трансатлантичної безпеки.
Контакти відбуваються постійно. У США є активний посол при НАТО, який часто виступає в американських медіа й коментує питання російсько-української війни та європейської безпеки. Очевидно, що інформація надходить різними каналами через дипломатичні структури, спецслужби, Раду національної безпеки. Президент США отримує інформацію з різних джерел, але особисті контакти все одно мають серйозну вагу.
На всіх міжнародних зустрічах за участю президента України, уряду, міністра закордонних справ першим пунктом порядку денного залишається протиповітряна оборона. Ми прекрасно розуміємо загрози з боку РФ.
Перше, що необхідно, — збільшення фінансування для закупівлі ракет і систем Patriot коштом європейських партнерів. Програми НАТО з протиракетної оборони та додаткові джерела фінансування, як ми сподіваємося, вже у 2026 році дозволять закуповувати більше ракет-перехоплювачів.
Україні також потрібні додаткові системи ППО. Збільшення оборонного бюджету США — це сигнал оборонній промисловості виробляти більше. А для цього потрібні нові виробничі потужності. Зараз обговорюється виробництво ракет-перехоплювачів Patriot на території європейських країн. Німеччина та інші держави готові долучатися, і динаміка для України позитивна. Крім того, Франція запустила виробництво сучасних комплексів Mamba — європейського аналога Patriot, здатного перехоплювати балістичні ракети. Ми розраховуємо отримати такі системи й ракети.
РУСЛАН РОХОВ: Західні партнери мають давати більше зброї Україні
— Генеральний секретар НАТО Марк Рютте колись був серед тих, хто запускав “Північний потік” і символічно відкривав вентиль російського газу у Європу. Тоді здавалося, що це економічний проєкт, але в підсумку це стало одним із чинників, які дозволили Росії розв’язати війну, адже обхідні газопроводи зменшили залежність від української ГТС і зняли стримувальний фактор для Кремля.
Тепер Європа, яка допомогла запустити російський газ і тим самим опосередковано дала Путіну можливість напасти на Україну, говорить: “Підтримайте нас, коли війна зупиниться — ми допоможемо, будуть контингенти, інвестиції, процвітання”.
Якщо ми хочемо, щоб Росія погодилася на мир, то вона має бачити на “шахівниці” переважну перевагу України. Тоді вона прорахує ходи вперед і зрозуміє, що продовження партії веде до поразки. І краще погодитися на нічию, ніж програти повністю.
У реальній політиці це означає: краще зупинитися зараз, ніж зіткнутися з посиленням санкцій і подальшою військовою підтримкою України.
Генсек Марк Рютте знову говорить про те, як НАТО підтримуватиме Україну. Але Альянс досі не ухвалює рішень, які дозволили б нам отримати реальну перевагу на полі бою й зламати волю Путіна продовжувати війну. Україні не потрібні красиві слова, риторика й співчуття. Потрібна зброя: щоб Німеччина передала TAURUS, щоб США надали далекобійні ракети, щоб посилили протиракетну й протиповітряну оборону.
Ситуація проста: або ми разом захищаємо Європу від російської агресії, або Росія буде повільно просуватися — через одну країну, потім другу, потім третю.
Генсек НАТО має не українців переконувати, що західні партнери з нами, а переконувати самі країни Альянсу терміново передавати Україні необхідну зброю.
Читайте також: Разом зі світлом гаснуть ілюзії про миролюбну Росію: експерти про нові удари по Україні
Завантажуй додаток FREEДОМ в Google Play та App Store
Не пропусти наші відео на YouTube-каналі FREEДОМ
Якщо заблоковано доступ до сайту та соцмереж FREEДОМ — алгоритм дій
