Витрачаючи кошти з позики у розмірі 90 млрд євро на підтримку української армії, держави ЄС мають забезпечити максимальну гнучкість, не прив’язуючись до правила “купуй європейське або українське”, заявив генеральний секретар НАТО Марк Рютте, виступаючи на засіданні оборонного комітету Європарламенту. Як приклад він навів американські системи протиповітряної оборони, які відіграють ключову роль у захисті українських міст, повідомляє FREEДОМ.
У своєму виступі генсек НАТО відзначив тісну координацію між Альянсом та Європейським Союзом у підтримці України. Пакет позики на 90 млрд євро кардинально вплине на безпеку України, наголосив Рютте.
“Прямо зараз до України надходить американське військове обладнання на мільярди доларів, що оплачується союзниками та партнерами. І цей потік постачань до України абсолютно необхідний, щоб Україна залишалася в строю і щоб захистила своє населення. Інші способи включають двосторонню підтримку, багатосторонні ініціативи, такі як чеська ініціатива щодо боєприпасів, яка є дуже важливою, і, звичайно ж, інвестиції в українську оборонно-промислову базу. Ця ініціатива спочатку була розпочата данцями та литовцями, і тепер набула широкого розповсюдження в багатьох країнах Європи”, — заявив він.
Лідери Європейського Союзу 19 грудня 2025 року ухвалили рішення про фінансову підтримку України в розмірі 90 млрд євро на 2026–2027 роки. Позика буде забезпечена бюджетним резервом Євросоюзу, а не замороженими активами РФ. Литва залишається одним із найактивніших прихильників України — загальна військова підтримка вже перевищила 1 млрд євро. Сильні українські Збройні сили будуть ключовим стримувальним фактором навіть у мирний час, заявив президент Литви Гітанас Науседа на зустрічі з президентом Володимиром Зеленським у Вільнюсі.
“На зустрічі ми зосередили більшу частину уваги на стримуванні Росії… Литва закликає до інтеграції України в європейські структури безпеки та до вивчення українського військового досвіду”, — сказав литовський лідер.
Як повідомили литовські ЗМІ, у 2025 році військова підтримка Литви сягнула 0,28% ВВП, що перевищило двосторонні зобов’язання перед Україною. Литва продовжить свою участь у міжнародних ініціативах, включно з постачанням боєприпасів та роботою коаліції з розмінування, в межах якої українські підрозділи вже пройшли підготовку та оснащені належним чином. Президент Володимир Зеленський анонсував: Вільнюс може стати хабом для експорту зброї в Україну.
“Окремо обговорили військове співробітництво, спільні оборонні проєкти та пропозиції Литви відкрити експортну платформу озброєння у Вільнюсі, підтримку ініціативи PURL та співпрацю в межах програми SAFE”, — написав президент України в Telegram.
Ключовими пріоритетами на 2026 рік для України є системи протиповітряної та протиракетної оборони, а також ракети до них, дрони українського виробництва та артилерійські боєприпаси підвищеної дальності, розповів заступник міністра оборони Сергій Боєв.
“У сфері безпілотних систем Україна планує у 2026 році виробити понад 7 млн дронів. Безпілотні технології стали основою асиметричної оборони та дозволили створити зону ураження глибиною до 20 км. Наступна мета — розширення цієї зони до 100 км”, — повідомив він під час виступу на міжнародній конференції Operational Force Development Framework.
Після початку повномасштабної війни Україна значно наростила виробництво озброєння та впровадження новітніх технологій, які вже застосовуються на фронті. Як зазначив президент Володимир Зеленський, понад 80% ворожих цілей зараз знищуються за допомогою безпілотників, абсолютна більшість яких українського виробництва. Він наголосив, що дедалі більшого значення набувають технології та швидкість їхнього впровадження. Як пише Financial Times, Франція та Україна спільно працюють над запуском виробництва дронів для ЗСУ, яке можуть організувати в обох країнах.
“Контракт укладено після запиту французького уряду в червні до автомобільних та оборонних компаній про спільну роботу над виробничими лініями дронів. Французький автовиробник раніше виробляв оборонну техніку, включаючи танки та бронеавтомобілі, що використовувалися у Першій та Другій світових війнах”, — йдеться у публікації Financial Times.
У червні Володимир Зеленський та його французький колега Еммануель Макрон уже обговорювали спільне виробництво безпілотників в Україні. Це не перший подібний проєкт. Київ уже уклав домовленості про спільне виробництво дронів із Португалією, Норвегією, Нідерландами, Великою Британією, Німеччиною та США.
Читайте також: Яку роль готова зіграти Європа в питанні гарантій безпеки для України — огляд заяв (ВІДЕО)














