Меншість викручує руки більшості: необхідність відмови від принципу одностайності в ЄС пояснив Рейтерович

В Європейському Союзі шукають шляхи обійти вето Угорщини, яка блокує важливі питання щодо України, зокрема щодо вступу країни до ЄС. Про це в ефірі телеканалу FREEДОМ розповів політолог Ігор Рейтерович.

Рішення про прийняття нового учасника до Євросоюзу має бути підтримане всіма країнами-членами ЄС. Єдиною країною, яка відкрито заявляє, що буде перешкоджати вступу України до ЄС, є Угорщина за прем’єрства Віктора Орбана.

“Я впевнений, що з тією ж Словаччиною таких проблем не буде. Про це неодноразово говорив і словацький прем’єр Фіцо. Тому що він прекрасно розуміє, що членство України в ЄС відкриє перспективи для словацького бізнесу. З чехами, думаю, теж не буде таких проблем, як комусь здається. А ось з угорцями — це окрема історія”, — сказав Рейтерович.

Тому керівництву Євросоюзу тепер потрібно шукати варіанти, як обійти вето Угорщини. Але питання в тому, чи готова Європа взагалі до такого прецеденту.

“Європейці в ухваленні нестандартних рішень досить ліниві. Це не як докір чи критика, це просто констатація факту. Просто вони дуже звикли до ситих десятиліть, коли вони займалися питаннями комфорту (культурними питаннями, питаннями прав людини), і про інше їм думати не хочеться. Зокрема про проблему Угорщини. Вони сподіваються, що це питання вирішиться само собою, що Орбан програє вибори, до влади в Угорщині прийде проєвропейський уряд, він зніме вето, і Україна спокійно інтегрується в Європейський Союз”, — вважає політолог.

Але більш дієвий варіант — реформування принципу ухвалення рішень у самому Європейському Союзі, відмова від нинішнього принципу консенсусу і перехід до ухвалення рішень більшістю голосів.

“Багато хто каже, що консенсус — це дуже демократична процедура. Але вони в корені неправі. Консенсус якраз — це не дуже про демократію. Тому що демократія — це, перш за все, влада більшості. Тобто думка більшості — головне. Але при цьому в посиленому порядку дотримуються права меншості. Коли ми говоримо про консенсус, то всі повинні проголосувати одностайно за рішення. Але з’являється одна або три країни з 27, які виступають проти. І це вже не зовсім демократично, тому що виходить так, що мала група викручує руки великій групі. Тобто меншість починає експлуатувати більшість. Це вже не демократія”, — пояснив Рейтерович.

Ті ж флагмани європейської економіки (Німеччина, Франція, Італія, Бельгія, Нідерланди) не розуміють, чому їхні рішення повинні залежати від думки Угорщини — дотаційної країни з корумпованою владою. Євросоюз вже вводив низку санкцій проти “орбанівської” Угорщини за незавершені реформи щодо верховенства права, антикорупційної політики, контролю над засобами масової інформації тощо.

“І в цьому плані країни-флагмани Євросоюзу не розуміють, чому вони повинні залежати від позиції одного не дуже адекватного політика [Віктора Орбана]. Не країни, а саме політика”, — наголосив експерт.

Поки Орбан керує Угорщиною, реформування Євросоюзу неможливе, оскільки він блокуватиме ту саму зміну принципу ухвалення рішень. Але на 12 квітня заплановані вибори до угорського парламенту. І Орбан, який безперервно керує країною з 2010 року, зараз має високі шанси зазнати поразки.

“Якщо ж Орбан збереже владу, Європейському Союзу доведеться думати, як проводити реформування. Навіть не з погляду інтеграції України. Це буде питання їхнього виживання. Тому що якщо вони це проковтнуть, то їм доведеться змиритися з тим, що такі країни надалі будуть викручувати руки Європейському Союзу, і виступатимуть з деструктивних позицій щодо його розвитку”, — акцентував Рейтерович.

Тобто на теперішньому етапі членство України в ЄС фактично залежить від позицій Угорщини.

“Якби Угорщина не наклала вето, ми б кластери щодо вступу в ЄС, що залишилися, відкрили ще торік, пройшли їх і у 2026 році вже почали конкретні переговори з кожною країною про вступ в ЄС. Зараз головна проблема для України — це втрата часу”, — зазначив політолог.

Звичайно, важливим фактором є війна, що триває. І навіть ті країни, які підтримують Україну, поки не можуть розпочати прямі переговори про вступ до ЄС, тому що їм потрібно буде це пояснювати своїм виборцям.

“А їхні виборці іноді потрапляють під вплив неадекватних заяв того ж Орбана, що Україна принесе з собою війну в Європейський Союз. Але це ж маячня. Ми це прекрасно розуміємо. Проте є такий фактор. Тому для вступу України в ЄС важливе завершення війни та розв’язання проблеми з неадекватною поведінкою окремих країн в Євросоюзі. І все. Далі перед Україною суто технічні моменти. Так, вони розтягнуться в часі. Так, вони не є простими. Так, ми з тією ж Польщею будемо ще досить серйозно говорити, і на підвищених тонах теж. Але це будуть вже практичні питання щодо інтеграції, щодо квот, якихось там ще речей. Це те, що проходили всі країни, і Україна, безумовно, це пройти зможе”, — резюмував Ігор Рейтерович.

Читайте також: Закріплення в гарантіях безпеки вступу України до ЄС стане сигналом для Росії, — Рейтерович

Нагадаємо, в червні 2022 року Україна отримала офіційний статус кандидата в ЄС. Зараз Україна перебуває на фінальній стадії інтеграції до Європейського Союзу: після офіційного відкриття переговорів у червні 2024 року країна активно проходить процес приведення законодавства у відповідність до стандартів ЄС. Попри війну, ключові реформи тривають. У гарантіях безпеки для України пропонується закріпити, що Україна стане членом ЄС до 1 січня 2027 року, і відбудеться це за прискореною процедурою.

Читайте також: Передвиборча стратегія Орбана: навіщо угорський прем’єр загострює антиукраїнську риторику (ВІДЕО)