Вступ України до ЄС до 2030 року реальний: головну умову назвав Петренко

Україна виконує необхідні для вступу до Євросоюзу реформи набагато швидше, ніж сам Брюссель встигає підготуватися до розширення. Попри повномасштабну війну і удари по енергетиці, Київ уже завершив технічну підготовку за більшістю пунктів, тому тепер темпи інтеграції залежать від готовності самого ЄС до внутрішніх змін. Про це сьогодні, 23 січня, в ефірі телеканалу FREEДОМ заявив доктор політичних наук Ігор Петренко.

Чітке визначення термінів членства дозволяє Україні та керівництву Євросоюзу перейти від загальних обіцянок до виконання конкретних зобов’язань.

“Сказати загалом, скільки потрібно Україні для вступу в ЄС, складно, оскільки є технічні та політичні питання. Але наша мета, яка звучала до 2030 року, цілком реалістична. Це важлива частина нашого домашнього завдання, яке ми виконуємо досить швидко в ситуації війни з РФ. Ми синхронізуємо наше законодавство, але це також домашнє завдання і для самого Євросоюзу”, — наголосив Петренко.

Головним стимулом для прискорення цього процесу є питання колективної безпеки, де Україна вже фактично виконує функції ключового оборонного елемента континенту.

“Україна вже є невід’ємною частиною безпеки ЄС. Вираз “Україна — щит Європи” — це не просто красива фраза, а констатація факту. Особливо в ситуації трансатлантичної турбулентності, яку ми зараз спостерігаємо у відносинах між США та Європейським Союзом”, — зазначив гість ефіру.

Однак повноцінна інтеграція у європейські структури вимагає не тільки визнання військових заслуг, а й складної адаптації всієї економічної моделі ЄС до масштабів Української держави.

“Україну потрібно буде вбудувати у свою економічну модель. Це передбачає перегляд планування. Україна є великою аграрною країною, і тут потрібно синхронізуватися, наприклад, з Польщею, яка зараз отримує найбільшу аграрну дотацію. Через ці пункти повинні пройти й ми, і Євросоюз”, — пояснив Петренко.

Крім економічних складнощів, каменем спотикання залишається застаріла система управління всередині ЄС, яка дозволяє окремим країнам використовувати право вето для політичного шантажу.

“Є механізми позбавлення права вето, але це складно. Свого часу була зв’язка — Польща і Угорщина, вони одна одну компенсували. Зараз же є можливість економічними інструментами тиснути на Угорщину, оскільки вона отримує одну з найбільших фінансових дотацій від Євросоюзу. На цій історії можна спробувати зіграти”, — додав спікер.

Виходом із системної кризи може стати впровадження механізмів голосування більшістю, що позбавить деструктивні сили можливості паралізувати роботу всього Європейського Союзу.

“Систему прийняття рішень ЄС варто переглянути: питання безпеки та вступу України могло б вирішуватися не консенсусом, а кваліфікованою більшістю. Поки що в цьому немає рішення з Угорщиною, але ми продовжуємо працювати й напрацьовуємо результат незалежно від офіційних блокувань”, — прокоментував Петренко.

Така стратегія дозволяє Україні зберігати динаміку переговорів і накопичувати юридичні аргументи, які будуть остаточно закріплені після зміни політичної кон’юнктури в ряді європейських столиць.

“Коли це вийде — можливо, після виборів в Угорщині позиції Орбана ослабнуть, цей процес офіційно ляже на папір. Зараз ми реалізуємо його в реальності, а коли дійде до переговорних кластерів, будемо проходитися по них вже з погляду “галочку поставити”, що ми це зробили”, — пояснив гість ефіру.

Разом з тим потрібно розуміти, що зовнішній тиск на ці процеси посилюється з боку Кремля, який прагне використовувати внутрішні вразливості європейських демократій для підриву єдності партнерів.

“РФ буде використовувати будь-які важелі тиску на політиків Євросоюзу для того, щоб ускладнювати процес вступу України. Попри те, що вони публічно заявляють, що не проти, в цілому будуть намагатися і далі вбивати клин між Україною і нашими європейськими партнерами”, — зауважив Ігор Петренко.

Читайте також: Об’єднана армія Європи без України просто немислима, — Рохов

Нагадаємо, в Європейському Союзі акцентували, що країни-члени ЄС залишаються головними донорами України та активно інтегрують український оборонний сектор у сектор ЄС. 

Читайте також: Безпечна Європа потребує сильної України, — Гілі