Росіяни приголомшені шаленими цінами — затяжна війна б’є по економіці РФ: аналіз Ліпсіца

На четвертий рік агресивної війни Росії проти України в самій РФ все виразніше проглядається економічне розшарування серед населення. Та і саме населення, як розповів в ефірі телеканалу FREEДОМ доктор економічних наук і професор Ігор Ліпсіц, відчуваючи на собі економічний ефект від путінської війни, все частіше починає ставити незручні для Кремля запитання.

“Зараз у Росії все більше відчувається економічне розшарування людей. Хтось паразитує на війні, хтось на ній багатіє, а хтось, звісно, від неї страждає. Більшість починає ставити запитання: що ж таке відбувалося 4 роки? Нікого не перемогли, нічого не захопили, жодного параду на Хрещатику, тільки життя стало гіршим. А навіщо, заради чого? Ось так виражається цей подив, навіщо все це було зроблено”, — каже Ліпсіц.

Паралельно з цим, нинішня РФ все більше нагадує сталінський СРСР з його доносами та швидкими вироками, вважає професор.

“У Росії зараз злісно-боягузлива атмосфера. Усі бояться опинитися репресованими, і тому намагаються написати доноси або настукати один на одного. Студенти пишуть доноси на професорів, колеги пишуть на колег і так далі. У транспорті люди прислухаються до того, що інші говорять, або навіть дивляться, що у тебе на смартфоні. Формується вже зовсім сталінська атмосфера”, — каже професор.

Ситуацію у російській економіці оцінити досить складно, враховуючи тотальну засекреченість усієї інформації про реальний стан справ. Проте, за словами Ліпсіца, таку оцінку можна зробити за непрямими ознаками.

“Навіть у дуже закритих процесах можна за непрямими даними зрозуміти, що реально відбувається. Ми дивимося дані Росстату, але він все більше бреше, і з кожним роком війни його дані стають все більш брехливими. Він спотворює темпи зростання ВВП, він спотворює дані щодо інфляції і так далі. Центральний банк Росії, який змушений дивитися на інформацію Росстату, щоб отримати реальну інформацію, проводить опитування населення і запитує громадян, яким є темп інфляції за їхніми відчуттями і якого темпу зростання цін вони очікують? І ці цифри суттєво відрізняються від даних Росстату. За сприйняттям громадян за останні місяці інфляція склала 13-15%. Водночас Росстат увесь час фіксував нібито уповільнення інфляції до кінця року. Вони давали такі низькі темпи зростання, що просто сльози наверталися на очі від захвату, як вони добре придушили інфляцію”, — зазначає економіст.

Усе стало різко гірше з приходом нового року. Ціни різко злетіли вгору, і росіяни це одразу помітили.

“Прийшов новий рік, і всі ахнули, як підняли ціни. Є багато роликів із реакціями росіян, як вони приголомшені шаленими цінами, що з’явилися в магазинах у новому році. І так відбувається у РФ щороку. До зимових свят влада тисне на рітейлерів, щоб ті притримали ціни і не підвищували їх, аби створити відчуття, що в економіці все добре. Вже після нового року державні органи перестають тиснути на ритейлерів, і ті компенсують свої втрати різким збільшенням цін на все. Але цього року все сталося набагато жорсткіше, ніж у попередні роки”, — каже Ігор Ліпсіц.

Багато в чому такий різкий стрибок цін, на думку Ліпсіца, пов’язаний із підвищенням податку на додану вартість (ПДВ).

“Ситуація із підвищенням цін пов’язана і зі збільшенням ПДВ. Таким чином реалізувався мій давній прогноз. Причому підвищили ПДВ навіть більше, ніж я передбачав. Я вважав, що його піднімуть на один відсотковий пункт, а підняли одразу на два, це наклалося на постноворічне підвищення цін”, — припускає експерт.

У спробах наповнити бюджет Кремль узяв курс на жорстку легалізацію імпортних потоків. Проте, на думку економіста, боротьба з сірими схемами в умовах війни призвела не стільки до порядку, скільки до різкого подорожчання товарів для кінцевого споживача.

“Путін наказав дуже сильно обілити економіку і підвищити збирання податків. Внаслідок цього почалося страшне полювання на людей, які займаються тіньовим імпортом і тіньовими каналами. Усе пішло в білу через митницю, з виплатою повних сум зборів. Як результат — товари прийшли в магазини з куди вищою ціною закупівлі. Тож влада сама активно брала участь у тому, щоб стрибок цін був таким суттєвим”, — констатує Ліпсіц.

У російському інфополі кардинально змінилося ставлення до керівництва Центрального банку. Якщо раніше Ельвіру Набіулліну, голову Центробанку, називали “рятівницею” економіки, то тепер на неї намагаються покласти відповідальність за всі системні провали режиму.

“Цікаво спостерігати, як змінюється тон російської преси. У 2022-2023 роках Набіулліну та Силуанова возносили як великих майстрів, що врятували російську економіку всупереч санкціям Заходу. Але вже з кінця 2023 року цькування почалося. Голову ЦБ почали звинувачувати в завищенні ключової ставки та неможливості взяти кредити. Увесь 2025 рік це цькування тривало. Ця кампанія покликана відвести вогонь від Путіна та його адміністрації. Кажуть: у всьому винна Набіулліна, це вона зробила гроші дорогими. Але знизити ставку за такої інфляції просто не виходить”, — зазначає професор.

Дефіцит бюджету змушує уряд будувати плани життя в борг, що лягає тягарем на майбутні покоління.

“Держава не може звести кінці з кінцями і змушена позичати. Вона бачить своє майбутнє як майбутнє запойного боржника. У прогнозі до 2042 року прописано, що в Росії буде весь час дефіцитний бюджет. Держборг Росії зросте, щодо валового внутрішнього продукту (ВВП), він буде порівнянний із цифрами у США або в Японії. Але якщо Японія позичає під 2% річних, то Росія — під 14-15%. Це означає, що з бюджету забираються гроші, які могли б піти на ремонт ЖКГ, дорожнє будівництво, охорону здоров’я та освіту. Замість цього гроші витрачаються, щоб оплатити старі борги. І так буде на наступне покоління як мінімум”, — підбиває підсумки економіст.

Читайте також: Доходи Росії від продажу нафти знижуються — аналіз Уса

Раніше повідомлялося, що економіка РФ розпочала 2026 рік із різкого прискорення інфляції, яка переходить у сферу базових витрат домогосподарств — продукти харчування, ліки, транспорт та послуги ЖКГ.