Старий світоустрій не повернеться: лідери країн обговорюють майбутнє європейської безпеки (ВІДЕО)

Старий світоустрій згасає, новий будується разом із новими союзами. Саме ця фраза стала лейтмотивом на Всесвітньому економічному форумі в Давосі. Фактично європейці вже обговорюють створення нової архітектури безпеки на основі формату “коаліції охочих”. Яку роль тут може відіграти Україна, як виглядає концепція об’єднаних збройних сил, і чому Європа не може дозволити собі слабкість, розбирався FREEДОМ.

Світ увійшов у період нестабільності та турбулентності, стверджують аналітики. За останні два роки відбулося безліч криз у геополітиці, енергетиці, фінансовій системі. Усе, що десятиліттями здавалося непорушним і незмінним, трансформується просто на очах. На економічному форумі в Давосі про це говорили лідери багатьох країн. Але, мабуть, найяскравішим був виступ прем’єр-міністра Канади Марка Карні. Медіа назвали його промову історичною, такою, що обов’язково увійде до підручників. Карні заявив, що старий світоустрій уже не повернеться. Невеликі демократичні країни мають об’єднуватися і підтримувати одна одну. І якщо вони не домовляться за столом переговорів, то стануть частиною меню.

“Дозвольте мені бути прямолінійним. Ми перебуваємо в розпалі розриву, а не переходу. За останні два десятиліття низка криз у фінансах, охороні здоров’я, енергетиці та геополітиці оголила ризики крайньої глобальної інтеграції. Але останнім часом великі держави почали використовувати економічну інтеграцію як зброю. Тарифи — це важіль. Фінансова інфраструктура — як примус, ланцюжки постачань — як уразливості, які можна використовувати. Ви не можете жити у брехні про взаємну вигоду через інтеграцію, коли інтеграція стає джерелом вашого підпорядкування”, — зазначив Марк Карні.

В унісон із Карні президент Франції Еммануель Макрон заявив, що Європа виявилася занадто наївною і сьогодні залишається чи не єдиним регіоном, який не захищає власні ринки та компанії. Крім того, безпека континенту зараз дуже вразлива. У цих умовах Європі необхідно діяти жорсткіше і самостійніше. Важливо не соромитися своїх інтересів і не дозволяти себе розділяти.

“Подивіться на ситуацію, в якій ми перебуваємо. Я маю на увазі зсув у бік автократії проти демократії, більше насильства, понад 60 воєн у 2024 році — абсолютний рекорд. Конфлікти стали нормою. Гібридні загрози поширюються на нові сфери — космос, цифрові технології, інформація, кіберпростір, торгівля і так далі. Це також зсув у бік світу без правил, де міжнародне право зневажається, і де, здається, єдиний закон, який має значення, — це закон сильнішого, і імперські амбіції знову виходять на поверхню”, — зауважив Еммануель Макрон.

Європейські країни все активніше неформально обговорюють нову систему безпеки на базі “коаліції охочих”, при цьому Україна розглядається як одна з її ключових учасниць. За інформацією видання Politico, поштовхом для цього стали різкі заяви Дональда Трампа — від погроз торговельними митами до розмов про анексію Гренландії. Україну в цій структурі розглядають як стратегічно важливий елемент. Київ має унікальний бойовий досвід, найбільшу армію на континенті та розвинену оборонну промисловість.

“Коаліція охочих” спочатку займалася питаннями України. Але вона створила дуже тісні зв’язки між деякими ключовими людьми у столицях. Вони зміцнювали довіру та здатність до співпраці. Вони знають один одного на ім’я, і їм легко зв’язатися та відправити повідомлення. Якщо включити в розрахунок військову міць України, а також міць Франції, Німеччини, Польщі та Великої Британії, потенційна збройна сила “коаліції охочих” виявиться величезною і включатиме як ядерні, так і неядерні держави”, — йдеться у публікації Politico.

Ідея створення збройних сил Європи належить Україні та була запропонована партнерам як елемент посилення безпеки континенту. Як заявив президент України Володимир Зеленський, Росія планує до 2030 року сформувати армію чисельністю 2-2,5 млн осіб. І Європі необхідна військова структура для швидкого та ефективного реагування на всі виклики. Це зовсім не передбачає заміну НАТО чи конкуренцію з Альянсом. Йдеться про те, щоб доповнювати один одного, а аж ніяк не суперничати. Зеленський також зазначив, що Україна здатна стати одним із ключових елементів безпеки.

“Україна, безумовно, буде одним із таких фундаментальних внесків у посилення такої армії, якщо лідери підтримуватимуть таку ідею. І тут не тільки про армію, яка має складатися, на мою думку, не менш ніж із 3 млн осіб, а про те, що це ще й обмін технологіями, які дуже важливі. У нас є досвід війни, ми ділимося своїми технологіями з партнерами. Вони нам дають, наприклад, розвіддані, Франція та інші країни. А ми даємо наші перехоплювачі, те, що вже перевірено воєнним часом. Чесно, без нашого досвіду під час війни деякі країни навіть не знали реально, як їхня зброя працює”, — пояснив президент України.

У Кремлі знову дали зрозуміти, що не мають наміру завершувати війну проти України. Очільник російського Міністерства закордонних справ Сергій Лавров вчергове повторив тезу про так звані “першопричини кризи” і спробував перекласти відповідальність за агресію на Захід і НАТО. За його словами, такі політики, як Урсула фон дер Ляєн, Еммануель Макрон, Кір Стармер і Фрідріх Мерц, а також генсек НАТО Марк Рютте, вже щосили зайняті підготовкою війни проти РФ. Уся ця риторика вкотре підтверджує: Москва залишається ключовою загрозою для всієї Європи.

“Високопоставлені кремлівські чиновники, включно з Путіним, неодноразово демонстрували, що Росія не буде задоволена мирним врегулюванням, яке не відповідає безкомпромісним умовам Росії або яке стосується тільки України та не передбачає радикальної реструктуризації НАТО. Заяви Лаврова від 20 січня створили умови для того, щоб Росія змогла обґрунтувати перед внутрішньою аудиторією свою відмову від будь-яких мирних ініціатив, які можуть бути висунуті на саміті в Давосі”, — йдеться у звіті ISW.

Росія продовжує цілеспрямований терор проти цивільного населення України. Під ударами — об’єкти електро- та теплопостачання. Експерти попереджають: це може зачепити і Європу, адже безкарність лише підстьобує агресію. Прем’єр-міністр Польщі закликав союзників діяти рішучіше. Будь-який агресор має отримувати жорстку відсіч — без цього протистояти сучасним викликам неможливо, впевнений Дональд Туск.

“Умиротворення — це завжди прояв слабкості. Європа не може дозволити собі слабкість — ні щодо ворогів, ні щодо союзника. Умиротворення закінчується відсутністю результатів, крім приниження. У цей час дуже потрібні європейська наполегливість і впевненість”, — написав Дональд Туск у соціальній мережі X.

У підсумку можна зробити висновок, що в умовах тривалої війни Росії проти України та зростаючої гібридної агресії Москви європейські лідери готові до пошуку нових форматів колективної оборони. І в цій архітектурі безпеки Україна може стати однією з ключових опор із реальним бойовим досвідом та розвиненою оборонною промисловістю. І від того, чи зможуть ці дискусії втілитися в конкретні рішення, багато в чому залежить майбутнє всієї Європи.

Читайте також: Трамп виступив на форумі у Давосі: які емоції та реакції викликала промова глави Білого дому (ВІДЕО)