Не можна одночасно вважатися і не бути членом ЄС: ідею прискореного вступу України до Євросоюзу розкритикував Бутенко

Україні не слід погоджуватися на прискорений варіант приєднання до Європейського Союзу з обмеженими повноваженнями, оскільки такий підхід несе системні ризики і суперечить логіці європейської інтеграції. На цьому в ефірі телеканалу FREEДOM акцентував політичний оглядач Ілля Бутенко.

За його словами, саме питання вступу у європейський простір не можна зводити виключно до формального членства у Європейському Союзі.

“Вступ до європейської інтеграції загалом є комплексним питанням і потребує комплексного вирішення. Помилково розглядати вступ України до Європейського Союзу тільки як формальне приєднання до інститутів ЄС, без організації та діалогу з різних треків європейської інтеграції”, — зазначив Бутенко.

Він наголосив, що європейська інтеграція охоплює одразу кілька інституційних рівнів і організацій.

“Вважається, що європейська інтеграція — це суто питання вступу до Європейського Союзу. Як експерт у питанні європейської інтеграції і в сфері моїх наукових інтересів, можу сказати, що це не є правдою. Європейська інтеграція — це предмет функціонування декількох організацій: не тільки Європейського Союзу, а й Ради Європи, а також європейських організацій у сфері атомної енергетики, включаючи Євроатом”, — пояснив політичний оглядач.

Він розкритикував ідею так званої прискореної процедури вступу до ЄС. На його думку, вона суперечить базовим принципам ЄС.

“Така процедура порушує принцип логічного функціонування цієї організації, оскільки є спробою одночасно і прийняти державу до Європейського Союзу, і не приймати її. Це неможливо, бо існує чітка процедура і параметри членства. У даній ситуації Україні більш вигідно наполягати на комплексному вирішенні питання європейської інтеграції і на тому, яким чином країна зможе реалізувати свої функціонали у всіх ключових організаціях європейської інтеграції — у Європейському Союзі, Раді Європи і профільних європейських агентствах”, — вважає Бутенко.

Про також зазначив, що будь-яке поглиблення співпраці з ЄС вимагає згоди всіх держав-членів.

“Розширення співробітництва між Європейським Союзом та іншою країною вимагатиме схвалення всіх країн ЄС, оскільки це відноситься до зовнішньої політики союзу. Отримати згоду євроскептично налаштованих держав на обмежену модель, можливо, буде легше, ніж на повноправну інтеграцію, але цей підхід несе серйозні ризики. Серед ключових загроз — можливий відкат інтеграційних процесів. Відкладене повноправне членство може призвести до загрози відкату інтеграції в разі політичних змін або в Європі, або в Україні. Це може викликати розсинхронізацію параметрів інтеграції, які сьогодні вибудовуються між Брюсселем і Києвом”, — пояснив політичний оглядач.

Експерт також звернув увагу на внутрішні протиріччя у самому ЄС.

“Після розширення в середині 2000-х років в самому Євросоюзі сформувалися підблоки. Західна Європа традиційно схильна до більшого делегування повноважень на наднаціональний рівень, тоді як держави Східної Європи більш консервативні і воліють зберігати контроль над внутрішньою, зовнішньою та економічною політикою. Проміжний статус України може посилити ці протиріччя. Якщо розширення буде не повноправним, а відкладеним, для України постане питання: якої моделі європейської інтеграції їй дотримуватися — делегувати більше повноважень чи, навпаки, менше. Аналогічні питання виникатимуть і у країн-членів ЄС, які спостерігають за процесом інтеграції України. Такий сценарій здатний дестабілізувати ситуацію у самому Євросоюзі”, — резюмував Ілля Бутенко.

Читайте також: ЄС залучить Україну до створення Стратегії безпеки і оборони Європи — подробиці (ВІДЕО)

Нагадаємо, на тлі складної ситуації з електроенергією через російські обстріли і сильне похолодання Україна скликає “енергетичний Рамштайн”. Дата проведення ще узгоджується, але вже відомо, що засідання пройде у форматі онлайн. Від України участь візьмуть прем’єр-міністр Юлія Свириденко та міністр енергетики Денис Шмигаль.