Президент України Володимир Зеленський може вперше за більш ніж 5 років поговорити з російським диктатором Володимиром Путіним по телефону. Про це повідомляє Fox News, посилаючись на джерело, яке знайоме з ходом обговорень. На цьому тлі Кремль продовжує спроби прорвати міжнародну ізоляцію. Але ще у вересні український лідер попереджав, що російський диктатор використовуватиме будь-які контакти, в тому числі з президентом США Дональдом Трампом, щоб уникнути нових санкцій і повернути собі міжнародну легітимність. Які кроки для цього робила Москва у 2025 році, розповість FREEДOM.
Санкції, розірвані експортно-імпортні ланцюжки, закриті кордони для вищого керівництва, занедбані заводи і вкрадене майбутнє для звичайних громадян. Так виглядає Росія після лютого 2022 року — моменту, коли Кремль вирішив почати повномасштабне вторгнення в Україну. За роки агресії міжнародна ізоляція РФ не послабилася, а лише стала системною. Втім, спроби Москви повернутися у велику гру в 2025 році були, але невдалі.
Після початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації в лютому 2022 року західні країни ввели масштабні обмежувальні заходи щодо Кремля. Під удар потрапили ключові статті російського імпорту та експорту, банки країни-агресора відключили від міжнародних платіжних систем, а санкції з логістики били точно в основу так званої економіки воєнного часу. Ці кроки стали ударом не тільки по фінансах, але і по політичному статусу Москви. Сидіти за одним столом з російським урядом стало токсично. Путін опинився в статусі нерукопожатного, але не виключно через санкційні списки, а також через власне рішення почати криваву війну. Це розуміли на всіх континентах. Але особливо чітко — в державах Європейського Союзу.
“Всі вони активно підтримують Україну і абсолютна більшість, насправді, країн ЄС, ну ось за винятком там уряду Орбана, частково Словаччини. Але нас підтримують європейські країни впливові, і які не входять до складу Євросоюзу. Це не тільки Велика Британія, це Норвегія в тому числі. І Норвегія — відносно невелика за кількістю населення країна, але країна багата — надає нам вагому фінансову підтримку. Ось на майбутній рік заявлена підтримка в 7 мільярдів, і підтримка зброєю”, — зазначив політолог Володимир Фесенко.
Суворий контроль за виконанням санкцій, подальший тиск і поглиблення ізоляції російського режиму стали пріоритетом для Європи. У 2025 році там остаточно усвідомили: потенційна війна з Росією — це більше не страшилка з аналітичних доповідей, а реальна загроза, до якої доводиться готуватися. І поки Україна платить за цей час власною кров’ю, в Європі остаточно вирішили: випускати Кремль з ізоляції ніхто не планує.
“Я твердо переконаний, що Швеція, Естонія та інші країни ЄС повинні готуватися до тривалої ізоляції Росії. Це не закінчиться з закінченням цієї війни. Що стосується Балтійського моря в цілому, я б сказав, що Балтійське море ніколи не стикалося з такими викликами, як сьогодні. З іншого боку, воно ніколи не було так добре захищене, як сьогодні, і ніколи не було так об’єднане, як сьогодні”, — заявив прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон.
Борсаючись у міжнародній ізоляції, Путін зробив ставку на єдиний інструмент, що залишився — розпродаж підсанкційного палива з безпрецедентними знижками. Демпінгом дійсно вдалося зацікавити Індію і Китай, але квиток назад у велику політику це Москві не дало. На практиці Кремль просто використали. І як тільки в 2025 році Сполучені Штати ввели додаткові обмеження на російське паливо, китайські та індійські НПЗ почали різко скорочувати закупівлі. Побоюючись наслідків для бюджету, 4 грудня російський диктатор особисто відправився до Індії. Однак, за вітриною дипломатичних компліментів, Путін почув там зовсім не те, на що розраховував.
“Індія не є нейтральною країною. Індія має свою позицію, і ця позиція — позиція миру. Ми підтримуємо всі зусилля, спрямовані на досягнення миру, і ми пліч-о-пліч з тими, хто докладає всіх зусиль для досягнення миру”, — акцентував прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді.
Іншими словами, Нарендра Моді повідомив главі Кремля, що Нью-Делі прагне якнайшвидшого настання миру між Росією та Україною, а бюджет Федерації від продажу нафти наповнюється тільки для фінансування війни.
Якщо говорити про спроби Кремля повернутися на міжнародну арену цього року, ключовий елемент був один — спекуляції на темі можливого миру з Україною. Робивши вигляд, що війна ось-ось закінчиться, Москва намагалася виторгувати для себе прямі переговори з окремими країнами ЄС або Сполученими Штатами. У логіці Кремля це мало виглядати як повернення легітимності. Реальні переговори про мир Путіна, втім, не цікавили. Цю тактику не відразу розпізнали у Вашингтоні. У прагненні до якнайшвидшого врегулювання, американська адміністрація погодилася на зустріч ііз російським диктатором на Алясці — в Анкориджі. Як показав підсумок, переговори закінчилися нічим. Після цього Путін намагався схилити Дональда Трампа до переговорів у Будапешті, проте США двічі на цей маневр не повелися. А в Європі прямо попередили, чим може закінчитися проліт борту глави Кремля над їхнім повітряним простором.
“Я не можу гарантувати, що незалежний польський суд не зобов’яже уряд супроводжувати такий літак, щоб передати підозрюваного суду в Гаазі. Я думаю, що російська сторона усвідомлює це. І тому, якщо цей саміт відбудеться, сподіваюся, за участю жертви агресії, літак буде використовувати інший маршрут”, — зазначив в ефірі Radio Rodzinа міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський.
Показово, що Путін прекрасно усвідомлює патовість власного становища і тому вкрай рідко залишає межі Росії. Після ордера на арешт, виданого Міжнародним кримінальним судом в Гаазі в березні 2023 року, в 2025-му він, зокрема, був змушений пропустити саміт БРІКС в Бразилії. Президент країни Лула да Сілва прямо заявив, що гарантувати безпеку російського диктатора він не може. Але справа вже не тільки в Путіні та його оточенні. Російська Федерація як держава залишається в глибокій міжнародній ізоляції. На рівні ЮНЕСКО Москва програла всі вибори і фактично втратила вплив в організації. Послідовно закриваються для Кремля і інші міжнародні майданчики. Так, цього року Росія не була обрана до Ради Міжнародної морської організації — ще один маркер системного випадання країни з глобальних процесів.
“Це ще одна поразка Російської Федерації на виборах до керівних органів міжнародних організацій — після невдач в ЮНЕСКО та Організації із заборони хімічної зброї (ОЗХЗ) — явне продовження її зростаючої міжнародної ізоляції. Росія — терористична держава, яка систематично порушує міжнародне право, нападає на цивільні судна, знищує портову інфраструктуру та експлуатує тіньовий флот з кричущим нехтуванням стандартами безпеки, тому логічно, що Москва не може входити до виконавчого органу Міжнародної морської організації”, — наголосив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.
Ізоляція Росії як держави б’є і по цивільному сектору. За даними Служби зовнішньої розвідки України, відрізаність російських вчених від зарубіжних колег відкинула науку в РФ на роки назад. Відсутність доступу до сучасних досліджень та інновацій лише прискорює наукову деградацію країни. Все частіше вчені змушені емігрувати, щоб просто продовжувати працювати за професією. За останні десять років кількість дослідників з науковими ступенями в Росії скоротилася на 20%. Ізоляція позбавляє майбутнього і звичайних громадян. Полиці в супермаркетах порожніють, літаки падають через дефіцит закордонних запчастин, а імпортозаміщення так і не навчилося імпортозаміщувати. І це, мабуть, головний підсумок. Все це — прямий наслідок рішення Путіна розпочати війну проти України. Рішення, за яке Російська Федерація розплачується щодня.
Читайте також: “Буде ще гірше”: ситуацію у російській економіці оцінив Ус














