Апетити РФ зростають — ніхто не вірить у прагнення Путіна до миру: розбір (ВІДЕО)

Попри позитивні відгуки президента США Дональда Трампа про розмову з Путіним, російському диктатору довіряти не можна, повідомив президент України. Володимир Зеленський вважає, що в Кремлі не хочуть успіху для України, а заяви про мир — не що інше, як спосіб комунікації зі США. Їхня мета — спробувати позбутися західних санкцій. Про те, що в Москві не готові до реального миру, кажуть й аналітики Інституту вивчення війни (ISW). У реальних планах Кремля та перспективах досягнення миру розбиралися журналісти FREEДОМ.

Путін не прагне миру. Цілі Кремля у війні проти України виходять далеко за межі захоплення окремих територій, зокрема Донецької області. Аналітики ISW зазначають: показовим стало те, що тепер Москва не просто наполягає на територіальних поступках, але й на виконанні ширших вимог до України, НАТО та Заходу в цілому.

“Останні заяви Кремля суперечать кільком позиціям, які Трамп представив як основу для закінчення війни. Кремль неодноразово відхиляв гарантії безпеки для України, запропоновані Європою. Представники Кремля також закликали включити до будь-якої майбутньої мирної угоди вимоги Росії щодо припинення розширення НАТО та відведення його кордонів. Мирна угода, яка не враховує російські вимоги до НАТО та Заходу за межами України, не задовольнить Росію і не призведе до сталого миру, який міг би нормалізувати російсько-європейські або американо-російські відносини”, — йдеться у звіті ISW.

Аналітики Інституту вивчення війни зазначають, що зараз Росія націлена на зміни в системі європейської безпеки та скорочення впливу НАТО. Нові заяви Путіна суперечать пропозиціям президента США Дональда Трампа в межах мирної угоди. Зокрема, Кремль продовжує відкидати гарантії безпеки для України, запропоновані Європою.

Навіть сам Трамп акцентував увагу на тому, що Путін не підтримує ідею про припинення вогню.

“Він не підтримує припинення вогню. І це один із пунктів, над яким ми зараз працюємо. Він вважає, що вони воюють, щоб зупинити війну. І якщо доведеться почати її знову, що цілком можливо, він не хоче опинитися в такій ситуації. Я думаю, ми знайдемо способи обійти це. Але я розумію Путіна з цієї точки зору. Знаєте, треба розуміти іншу сторону. І, знаєте, я на боці миру. Я на боці припинення війни”, — сказав Трамп.

Про те, що Путін не хоче миру і тільки заявляє, що йтиме далі, говорив і лідер України Володимир Зеленський.

“Саме тому потрібні і діалог, і тиск із боку президента США: санкції, дипломатія. У нього є інструменти, і я вважаю, що він намагається досягти миру. Але, попри позитивні відгуки президента Трампа про розмову з Путіним, російському диктатору довіряти не можна. Путін не хоче посилення санкцій, може говорити про “дешеву електроенергію”, але нам це не потрібно. Ми заплатили занадто високу ціну — життями. Нам нічого від них не потрібно. Це лише повідомлення для президента Трампа, такий спосіб комунікації”, — заявив Зеленський в інтерв’ю Fox News.

Російська та українська сторони, як і раніше, не знаходять згоди в питанні управління Запорізькою атомною електростанцією (ЗАЕС), окупованою російськими військами, а також у питанні статусу частково окупованого Росією Донбасу на сході України.

Попри спроби Європи та США в мирному переговорному процесі, апетити Путіна залишаються занадто неспівмірними, вважає президент Литви Гітанас Науседа. Він зазначив, що найближчі кілька тижнів покажуть, чи хоче Росія миру і чи готова вона до повноцінних переговорів.

“Однак поки ми бачимо вкрай обмежену реакцію з боку Кремля, і це не дозволяє бути повним оптимістом. Апетити Росії на переговорах про мир в Україні занадто великі. Вони можуть призвести до ситуації, коли для однієї зі сторін ці умови будуть просто неприйнятними: або, якщо умови будуть сприятливими для Росії, це буде неприйнятно для України, або навпаки. Тому я поки обережно, навіть досить обережно дивлюся на розв’язку цього можливого процесу”, — цитує президента Литви видання LRT.

Апетити РФ зростають, і в Європі вважають, що ймовірність російського вторгнення в країни НАТО стає дедалі реальнішою, ніж будь-коли. Тому держави-члени Альянсу, насамперед країни Балтії, все активніше зміцнюють свою обороноздатність.

Зокрема, Латвія завершила будівництво 280-кілометрового паркану вздовж кордону з Росією. Воно тривало кілька років і стало одним із найбільших інфраструктурних проєктів країни у сфері нацбезпеки. Раніше Литва вже звела загородження на кордоні з Білоруссю протяжністю майже 145 км.

Читайте також: РФ не готова до реалістичних компромісів: скільки ще можуть тривати мирні переговори, оцінив Костогризов

Раніше канцлер Німеччини Фрідріх Мерц у своєму новорічному телезверненні до громадян країни заявив, що війна, яку Росія розв’язала проти України, несе загрозу всій Європі.