В Європі розуміють загрози від РФ, але політичні рішення запізнюються, — Джердж

Військові та експерти в країнах Європи добре розуміють масштаби загроз, пов’язаних з діями Росії, проте ключове завдання сьогодні — донести ці оцінки до політиків, які ухвалюють рішення. На цьому сьогодні, 25 грудня, в ефірі телеканалу FREEДOM наголосив голова Громадської ліги “Україна — НАТО” Сергій Джердж.

“Військові в Європі все розуміють. Ми якщо про щось і говоримо, то акцентуємо на певних речах. І, можливо, це впливає на політичні рішення, якщо ця інформація і ці думки доходять до політиків, людей, які ухвалюють рішення. Тому тут важливо все це обговорювати адекватно”, — зазначив Джердж.

Говорячи про логістику військової допомоги Україні, він наголосив на важливості диверсифікації маршрутів постачання. Зокрема, він вказав на роль Румунії як одного з ключових хабів.

“Хаб у Румунії — це диверсифікація. Тому що не може бути канал постачання озброєння в Україну вибудуваний в одну лінію. Тим більше ми знаємо, що Угорщина блокує ці речі. Орбан свого часу заявив, що через територію Угорщини не буде постачатися озброєння Україні. Нехай це буде на совісті Орбана, і нехай в Європейському Союзі й у НАТО оцінять цю позицію Угорщини”, — наголосив глава Громадської ліги “Україна — НАТО”.

Водночас він зазначив, що багато європейських країн почали самі дбати про свою безпеку. Він позитивно оцінив дії Польщі, яка посилює захист свого кордону від безпілотників.

“Те, що Польща посилює на кордоні свої антидронові зусилля, це можна тільки вітати. Тим більше Європейський Союз говорив про так звану “стіну дронів” — поетапну систему реакції на дронові атаки з боку Білорусі. Фактично ми розуміємо, що йдеться про російські атаки”, — пояснив гість ефіру.

Він наголосив, що зараз загроза безпілотників з боку Росії має комплексний характер і не обмежується одним напрямком.

“Небезпека зараз всюди. Дрони можуть запускатися з морських платформ, з багажника автомобіля, диверсійними групами. Інциденти з російськими дронами вже заважали роботі аеропортів у Німеччині, Нідерландах і навіть Копенгагені”, — наголосив експерт.

Він додав: зараз все активніше на підтримку російської армії залучається Білорусь. Це — ще одна додаткова загроза для Європи.

“У Білорусі посилюється складова, яка буде допомагати російській армії. Для Росії це певна диверсифікація — збереження виробництва і логістики. Але головний задум Путіна щодо Білорусі — втягнути її у війну будь-яким способом. Нагадаю, що повномасштабне вторгнення Росії в Україну почалося саме з території Білорусі. Російські війська, ракети, літаки — все летіло звідти. Але потім Лукашенку, можливо, вдалося відвернутися від прямої участі, коли він побачив трагічність для російських військових і ті звірства, які вони чинили на Київщині та Чернігівщині, а потім — їхню втечу під ударами ЗСУ. Проте Кремль не відмовився від планів втягнути Мінськ у війну. Дронові атаки з боку Білорусі, використання мігрантів, інші провокації — все це вже відбувалося. Путін вкрай зацікавлений у тому, щоб втягнути Білорусь у війну, якщо не безпосередньо проти України, то через провокації проти Литви або Польщі”, — констатував голова Громадської ліги “Україна — НАТО”.

Він зазначив: можливе протистояння Білорусі з країнами НАТО фактично поставить її в повну залежність від Росії.

“Для Росії це додатковий мобілізаційний резерв, використання білоруської армії як штурмового м’яса, а також економічних можливостей і військово-промислового комплексу Білорусі”, — резюмував Сергій Джердж.

Читайте також: Якщо колись “зелені чоловічки” перетнуть наш кордон, ми їх застрелимо, — глава МЗС Естонії

Раніше генеральний секретар НАТО Марк Рютте закликав не послаблювати підтримку Києва і збільшити оборонні витрати країн Альянсу. За його словами, для запобігання можливого нового нападу Росії необхідно, щоб Україна залишалася сильною.