
Щодня в Києві мільйони пасажирів користуються послугами метро. В умовах великого міста саме підземка стає тією “чарівною паличкою”, коли потрібно швидко, без зупинок, пробок, “години пік” та інших проблем дістатися з пункту А в пункт Б.
“Перші пасажири, після відкриття метро в 1960 році, оплачували проїзд паперовими талончиками вартістю 50 копійок. На талончиках була літера М, тож, власне, так здійснювався прохід у метро. Перевіряли контролери на станціях, тому що спочатку не було турнікетів. Вони з’явилися трохи пізніше, у вересні 1961 року”, – розповідає Тетяна Поліщук, аналітик комунікацій інформаційного центру КП “Київський метрополітен”.

“Кожну ніч у нас планове вивантаження АКП (автомат контрольно-пропускний). Після цього ми заходимо в касу обліку жетонів, підраховуємо, обліковуємо й залишаємо в касі. Потім я беру мішок з жетонами і висипаю їх у жетонно-рахункову машину. Кожен АКП ми підраховуємо окремо. А на табло висвічується кількість жетонів”, – говорить Тетяна Старовойтова, старший касир станції “Академмістечко”.

Так відбувається щоночі, на кожній станції метро. “Академмістечко” на червоній лінії метро вважається однією з найбільш “плідних” у цьому сенсі станцій. Разом із “Лісовою” і “Вокзальною” вона приносить хороші касові збори. Так, в середньому за добу тут продається до 10 тисяч жетонів.
У 2015 році Київський метрополітен став 5-м у світі, де на всіх станціях можна оплатити проїзд банківською безконтактною карткою прямо на турнікеті. Щодня приблизно 130 тисяч осіб користується цією технологією в підземці.
“Академмістечко” – кінцева станція на червоній лінії столичного метро й одна з найбільш завантажених у підземці. Її відкрили 24 травня 2003 року. За типом конструкції – трипролітна колонна станція неглибокого закладення. Колійні стіни тут облицьовані сірим і білим мармуром за оригінальним малюнком, а підлога викладена сірим і червоним гранітом. Станція двоповерхова. Її галереї розташовані над обома шляхами. На них свого часу облаштували торгові об’єкти.

“Це друга станція після “Позняків” у Києві, на якій є другий ярус. Та якщо на “Позняках” це було зроблено навмисно, щоб створити пересадочний вузол потім, то на “Академмістечку” задумка з цими балконами не так однозначна. Тому що для розділення потоків вони фактично не використовуються, жодних пересадок там не передбачалося спочатку, чи технічних приміщень, як, наприклад, на “Іподромі” – тобто, виходу з цих балконів немає”, – зазначає блогер Олег Тоцький.
В перспективі “Академмістечко” позбудеться статусу кінцевої станції. Принаймні, в планах метрополітену – продовження червоної лінії на захід. Наступною станцією стануть “Новобіличі” – в районі однойменного житлового масиву столиці.
Більше випусків програми “Метро” дивіться за посиланням.














