Сировинний додаток Пекіна: що приховує економічна співпраця РФ з Китаєм і як Путін перетворюється на васала Сі

Росія потрапила в повну залежність від Китаю. РФ продає Піднебесній нафту за безцінь, газ — собі у збиток і дозволяє вирубувати тисячі гектарів свого лісу. Китайським фірмам Росія віддає власні землі разом з людьми. Російські підприємства банкрутують через експансію Пекіна, а юань стає головною валютою на Московській біржі.

Економіка РФ тепер намертво прив’язана до Китаю, адже без його подачок вона зазнає краху. Як Росія остаточно втратила свій суверенітет? Чому вона нищить власну економіку, змінюючи національні багатства на ширвжиток “made in China”? Що отримує замість того Путін від свого пана? Про це розповідаємо у свіжому випуску “Спеціального репортажу” на телеканалі FREEДOM. 

Автор — Максим Урлапов.

Небезпечний союзник Росії

“Він прибув до Росії на огляд як її новий власник” — так ще у 2023 році схарактеризували візит лідера Китаю Сі Цзіньпіна до Москви багато міжнародних оглядачів. Уже тоді було чітко видно, що Росія падає до рук КНР як достиглий фрукт, і до цього призвела ціла низка подій. 

Усе почалося з рішення Путіна розпочати повномасштабну війну проти України, коли у відповідь виникнули санкції та міжнародна ізоляція, і сотні західних компаній покинули російський ринок. Потім диктатор вирішив перекрити газ, сподіваючись, що ЄС замерзне і відмовиться від підтримки Києва, але Європа не замерзла, а просто знайшла інших постачальників. Росія ж втратила свій найбагатший і найнадійніший газовий ринок. Пізніше були санкції Заходу на нафту, вугілля, алюміній, мідь, нікель, золото та ще безліч інших заборон на імпорт з РФ.

Відрізавши себе від західних ринків, Росія потрапила в економічну залежність від Китаю. Вона була змушена повністю переорієнтуватися на КНР: продавати туди газ, нафту, вугілля та інші природні ресурси. Торгувати з Європою було вигідно, а от з Китаєм усе інакше. Так, доводиться робити величезні знижки, погоджуватися на будь-які умови, які Путіну диктує його пан — голова Сі.

“Китайські друзі” просто викручують Путіну руки. Наприклад, дуже показова ситуація з газом. Сі Цзіньпін прекрасно знає, що Росії його тепер просто нікуди дівати. Раніше РФ працювала за схемою: видобули газ — одразу ж продали його до Європи, а зараз доводиться закачувати у свої сховища, які заповнені вщерть, адже там вже 70 млрд куб. м. 

У Кремля вибір невеликий: або зупиняти видобуток і консервувати свердловини, або збувати газ за будь-якою, навіть нерентабельною ціною, аби тільки забрали. І Китай забирає за безцінь — 125 доларів за тисячу кубометрів, що в рази нижче за ринкову ціну. Для порівняння: країни ЄС купують газ у своїх постачальників у середньому по 450 доларів за тисячу кубометрів. Путін виправдовується: мовляв, Азія вам не Європа.

“Вони просто різні в різних регіонах світу — ці ціни. У Європі — це одні ціни, в Азії — інші”, — говорить російський диктатор. 

Китай забирає російський газ за копійки, але Путін хоче побудувати туди ще один газогін, щоб продавати за безцінь ще більше палива. Вже багато років Кремль носиться з проєктом під назвою “Сила Сибіру-2”, але він досі існує лише на папері. Китай усе ніяк не дає згоди на початок будівництва, бо йому просто не потрібно стільки газу. Але Кремль буквально благає і навіть готовий взяти на себе всі витрати.

“Ніколи не окупляться витрати, капіталовкладення в прокладання трубопроводу. Уряд спонукає до того, щоб якнайшвидше розпочати роботу над проєктом “Сили Сибіру-2″. Це ще один некомерційний проєкт, показуха і понти. Фактично доведеться доплачувати Китаю за те, що ті погоджуються брати наш газ”, — говорить експерт у сфері енергетики Михайло Крутіхін. 

Навіщо все це Росії? Про це Путіна вже запитують навіть лояльні кремлівські пропагандисти на економічних форумах. Путін же, намагаючись приховати роздратування, знову виправдовується: мовляв, РФ потрібно хоч кудись продавати свій газ.

Кремлівський диктатор вже нібито домовився з Сі Цзіньпіном про будівництво трубопроводу “Сила Сибіру-2”. Вони підписали певний документ, який російська сторона назвала “зобов’язальним меморандумом”. От тільки для будь-якого економіста це звучить як повний абсурд. Меморандум — це така, що юридично ні до чого не зобов’язує, декларація про наміри.

“Це такий новояз, тому що термін “зобов’язальний” і термін “меморандум” суперечать один одному. Це просто декларація, до якої ми додали термін “зобов’язальний”, але вона по факту ні до чого не зобов’язує. У тому числі тому, що не включає жодних конкретних умов і не має жодної юридичної сили”, — пояснює експертка у сфері економіки Олена Юрченко. 

У документі немає найголовнішого — ціни, за якою Китай зобов’язується купувати газ із “Сили Сибіру-2”. Росія спочатку повинна самостійно реалізувати проєкт, а це великі гроші, адже потрібно прокласти трубопровід завдовжки майже 7 тис. км. Потім, можливо, але не факт, КНР погодиться купувати паливо, і ціну диктуватиме на своїх умовах. У Міжнародному енергетичному агентстві вже прогнозують, що вона буде навіть нижчою за собівартість, тобто Росії доведеться продавати газ собі у збиток.

Китай користується безвихідним становищем РФ і диктує їй ціни також під час закупівлі нафти, яку забирає з величезними знижками. Зараз дисконт — близько 20 доларів з кожного бареля. Через це Росія щомісяця втрачає мільярди доларів. Схожа ситуація і з вугіллям. У 2022 році Китай погоджувався закуповувати його у РФ лише за кидковими цінами, а за два роки потому, наче глузуючи, запровадив ще й мита. Зараз постачання вугілля значно скоротилися.

У підсумку шахти російського Кузбасу, які з початком повномасштабної війни втратили європейський ринок, на китайському порятунку не знайшли. Таке “партнерство”, коли постійно знижують і ціни, і обсяги закупівель, навіть на плаву не дозволяє втриматися.

“Ми вже бачимо катастрофу, коли практично вся вугільна промисловість Росії є збитковою. Безліч компаній просто прогоріли і їх треба закривати, а там цілі мономіста, що живуть на вугіллі. Наприклад, весь регіон Кемеровської області перебуває в біді”, — говорить російський вчений-економіст Ігор Ліпсіц. 

Ставка на Китай веде Росію до прірви. РФ тепер повністю залежна від КНР і більшість її природних багатств іде саме туди. Хоча до повномасштабної війни у Кремля було безліч ринків збуту, але тепер усе обмежується Азією. 

РФ перетворилася на економічного карлика, порівняно з Піднебесною, і без КНР економіка Росії завалиться, адже вона вже повністю прив’язана до фінансової системи Китаю. Продаючи туди сировину, Москва замість того отримує юані.

Саме юань став основною валютою на Московській біржі, і його частка, за даними Центрального банку РФ, вже становить 99%. Також переважно в юанях Центробанк тримає свої резерви, а це ж не вільно конвертована валюта, і її обіг повністю контролюється китайською владою. Таким чином, тепер життєво важливі платежі визначаються не Москвою, а Пекіном. 

Путін уже не самостійний лідер і повністю залежить від Сі Цзіньпіна.

“Це людина, яка може позбавити його влади та впливу. Якщо Сі Цзіньпін завтра скаже, що не буде нічого купувати з Росії тиждень або два, то буде крах”, — коментує економічний оглядач В’ячеслав Ширяєв. 

За словами експертів, Москва просто стала сировинним придатком. 

“Розпочавши війну, Росія втратила європейський ринок — головний, вигідний, стабільний, старий, традиційний, і тепер змушена орієнтуватися на Китай. РФ стає слаборозвиненим васалом КНР”, — говорить вчений-економіст Ігор Ліпсіц. 

Це добре видно навіть по тому, як за останні роки змінилася риторика Путіна. Буквально за кілька місяців до початку повномасштабної війни він говорив, що нібито головне для нього — суверенітет. А зараз, після того, як Росія фактично стала колонією, диктатор заспівав зовсім по-іншому: мовляв, нічого страшного, адже не тільки тепер, а й упродовж багатьох століть своєї історії Росія була залежною.

“Згадаймо те, що відбувалося за часів Олександра Невського. Адже він їздив в орду, кланявся ординським ханам, отримував ярлик на князювання. Ординці поводилися нахабно, жорстоко”, — говорить Путін. 

От і зараз російські чиновники один за одним їздять до Китаю, а Путін розсипається перед Сі в лестощах і компліментах.

Разом з ще одним васалом КНР Кім Чен Ином кремлівський диктатор іде позаду свого пана — голови Сі на офіційних заходах. Хто тут імператор, а хто — підлеглий, демонструє і прем’єр-міністр Росії Михайло Мішустін, який теж їздить на уклін до Пекіна.

“Вони їздять благати наростити закупівлі чого б то не було з Росії. Плюс це така легітимізація — їздити, щоб наголосити, що ти ще щось значиш і ти ще маєш владу. Вони мають періодично їздити та отримувати у хана ярлик на князювання”, — коментує економічний оглядач В’ячеслав Ширяєв. 

Продаючи природні ресурси Китаю за копійки, Путін отримує хоч якісь гроші, на них закуповує компоненти для військово-промислового комплексу і продовжує агресію проти України. Інтерес диктатора тут зрозумілий, як і Сі Цзіньпіна.

“Росія хоче купити мільйон моторів для дронів. Китайські компанії, які виробляють дронові компоненти, отримують дохід. Росія заробила, продавши газ, який Китай використав в енергетичних цілях, і отримала юань. На ці юані купила мотори для дронів проти України. Китай отримав дуже дешевий газ зі знижкою, з іншого боку, ще й продав мотори за нормальною ціною і прогодував свій бізнес”, — пояснює вчений-економіст Ігор Ліпсіц. 

От тільки для Росії такий шлях згубний і вже зараз грошей від КНР надходить все менше і менше. Міністр промисловості РФ Антон Аліханов заявив, що обсяг торгівлі з Китаєм почав падати — всього на 8% порівняно з 2024 роком. І ситуація лише погіршуватиметься. Знижки стають усе більшими, але Китаю не потрібно стільки нафти, газу і вугілля, скільки хоче продати Путін. І купувати КНР з кожним роком буде все менше, адже нещодавно в Піднебесній відкрили великі родовища газу.

“Вони дуже активно розробляють свої сланцеві родовища вуглеводнів і навіть швидше, ніж у тій же самій Америці”, — говорить експерт у сфері енергетики Михайло Крутіхін. 

Влада Китаю також планує зменшувати закупівлі нафти, і споживання в найближчі десять років має скоротитися на 40%, адже країна стрімко переходить на електромобілі та електровантажівки.

“За кількістю випущених електромобілів Китай серйозно всіх обігнав. В абсолютних цифрах там набагато більше електромобілів, ніж в усіх інших країнах світу разом узятих. Усе розвивається дуже-дуже швидкими темпами, і такими ж швидкими темпами, думаю, розвиватиметься відновлювана енергетика”, — пояснює Михайло Крутіхін. 

Китай дуже швидко будує сонячні та вітрові електростанції, а також споруджує найбільші у світі гідроелектростанції. Крім того, Пекін будує атомні електростанції, і в країні зараз зводять десятки нових реакторів. 

У підсумку Піднебесна отримає додаткові 100 ГВт потужності, і російські енергоресурси їй будуть не потрібні. Наслідки цього у РФ уже відчувають. Наприклад, російські вугільники опинилися на межі банкрутства, адже Кузбас залишився без замовлень. Сталося це саме тому, що Китай кардинально скорочує споживання твердого викопного палива, поступово переходячи на більш екологічні джерела енергії, щоб над китайськими містами було менше вугільного смогу.

Крах російської промисловості

КНР поки продовжує купувати вугілля лише з прикордонних з Росією територій — переважно в Забайкаллі. Звідти його і везти дешево, та й видобутком там займаються переважно китайські компанії. Зашуланське вугільне родовище — звідси вугілля возитимуть до Китаю тисячами вантажівок. Для цього зараз будують дорогу, вирубуючи гектари заповідних лісів. Видобуток вугілля знищить тут усю екосистему — річку і вікові сосни. 

Працюють на вугільному промислі головним чином китайці та поводяться вони як варвари — з презирством ставляться і до місцевих людей, і до природи, кажуть місцеві. Ті росіяни, що там живуть, буквально доведені до відчаю.

А ще Китай у величезних масштабах скуповує російський ліс, і Сибір поступово перетворюється на безжиттєву пустелю. КНР стала найбільшим споживачем лісу у світі, а Росія — одним з лідерів експорту деревини. А от свій ліс Китай зберігає, оберігаючи від вирубок.

РФ вже практично не може торгувати нічим, окрім сировини — лісу, нафти, газу, вугілля. Все менше виробляється власних товарів і все більше купується у Китаю. Національні багатства змінюються на ширвжиток, і це неоколоніалізм.

Економісти вже порівнюють росіян з тубільцями, а китайців — з колонізаторами 16-17 століть, які вимінювали в аборигенів золото на скляні намистини. До речі, в останні роки експорт золота з Росії до Китаю також істотно зріс. Путін же запевняє, що торгівля між двома країнами взаємовигідна, і на камеру помпезно підписує угоди. Але якщо не слухати кремлівського диктатора, а вчитатися в текст угод, то одразу видно: все це порожні слова. 

Торговельний баланс у Росії з КНР від’ємний, тобто в грошовому еквіваленті вона купує в Китаю значно більше, ніж йому продає. РФ експортує дешеву сировину, а імпортує товари з високою доданою вартістю. Наприклад, автомобілі. Китайські машини заполонили російський ринок і витісняють місцевих виробників. КамАЗ перебуває на межі банкрутства і виживає лише внаслідок військових замовлень. Жалюгідна ситуація і з АвтоВАЗом — його “Ладу” росіяни купують усе менше, як би Путін їх не рекламував.

Грошей на розвиток власного автопрому немає, і він безнадійно програє конкуренцію китайському. Так само і з іншими галузями: закриваються швейні фабрики, банкрутують виробники взуття. Але навіть ті, хто досі працює, насправді виготовляють уже зовсім не російську продукцію.

“98% зареєстрованих підприємств легкої промисловості — це чиста фікція. У них немає промислових майданчиків, у них якась дуже дивна система реєстрації, але вони формально зазначені як російські підприємства легкої промисловості. Насправді вони щось відшивають або щось привозять з Китаю і продають як свою продукцію російської легкої промисловості. Тобто Китай практично знищив легку промисловість РФ”, — коментує російський учений-економіст Ігор Ліпсіц. 

Про це говорять не лише незалежні економісти, а й російські промисловці. На своїх форумах вони намагаються достукатися до Путіна.

“На жаль, частка всієї справді вітчизняної продукції характеризується одиницями відсотків від обсягу споживання на внутрішньому ринку. Все інше проникає на внутрішній ринок під виглядом вітчизняного від нашого південно-східного сусіда”, — заявив член правління Російського союзу промисловців і підприємців Георгій Боос. 

Захоплення території без єдиного пострілу

Китай поглинув економіку РФ. КНР завойовує Росію без єдиного пострілу. У прикордонних областях китайці вже почуваються господарями, на підприємствах з вирубки лісу в Сибіру всі керівники та кваліфіковані фахівці — китайці. У них хороші заробітки, тоді як росіяни тут — чорнороби з набагато меншою зарплатою і без елементарних прав. У деяких сибірських селищах китайців уже більше, ніж росіян. Вони масово беруть в оренду сільськогосподарські угіддя сотнями гектарів на десятки років.

“Китайська робоча сила, китайська сировина, китайське обладнання, і експорт іде тільки в Китай. Тобто все тотально під контролем КНР”, — говорить економіст Олександр Савченко. 

У Забайкаллі все більше написів китайською, і гості з Піднебесної нерідко ставляться до цього регіону як до своєї провінції.

Для КНР це не Байкал, а Бейхай — так він звучить китайською. А ще не Владивосток, а Хайшеньвай, не Благовєщенськ, а Хайланьбао. Китай перейменував деякі російські міста на своїх картах і повернув їм історичні назви, які були до приєднання цих територій до Російської імперії у 19 столітті. 

Рішення про перейменування ухвалив уряд КНР. У циркулярі Міністерства природних ресурсів країни йдеться: “Історичні кордони Китаю проводяться відповідно до фактичних кордонів на підставі історичних матеріалів”.

Навіть у російській ФСБ тепер називають Китай ворогом РФ. Бачать пряму загрозу в тому, що Піднебесна може заявляти про свої права на територію Далекого Сходу. Все це прописано у внутрішньому документі Федеральної служби безпеки, який завдяки витоку опинився в розпорядженні західного видання The New York Times. 

У ньому йдеться не лише про історичні претензії Китаю, а й про те, що спецслужби КНР вербують росіян, які мають доступ до військових таємниць. Китайці, прикриваючись академічними та гірничорудними проєктами, вивчають російську інфраструктуру. Співробітники ФСБ роблять висновок: Китай становить серйозну загрозу для безпеки Росії. Про це постійно доповідають Путіну, але всі попередження ФСБ диктатор просто ігнорує.

Віддавши Китаю контроль над своєю економікою та природними ресурсами, Росія як наслідок втрачає і свій суверенітет. Путін продав свою країну КНР за безцінь заради нав’язливої маніакальної ідеї захопити Україну. 

Чи будуть росіяни зобов’язані вивчати китайську, вивішувати таблички з ієрогліфами на установах і підіймати китайські прапори — не так і важливо. Суть у тому, що вони вже живуть у колонії Китаю. Колонія 21 століття не вимагає прапора метрополії, адже достатньо, щоб її експорт залежав від однієї країни, а бюджет — від чужої валюти. Курс на КНР дав Кремлю тимчасове полегшення, але в перспективі закріпив статус сировинного придатка. Поки Путін говорить про суверенітет і багатополярність, факти доводять протилежне: Росія перетворилася на відсталу провінцію Китаю, а сам Путін — на васала Сі Цзіньпіна.

Читайте також: Європа, США та Україна: як формується нова архітектура гарантій безпеки