На які гарантії безпеки і від кого може розраховувати Україна — розбір (ВІДЕО)

Лондон готовий розмістити свої війська в Україні після підписання мирних домовленостей та припинення вогню. Про це пише The Guardian, посилаючись на заяву представника глави британського уряду. Планування розміщення військового контингенту триває, підтвердив під час переговорів із президентом України Володимиром Зеленським прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер. Іноземний контингент, на думку партнерів Києва, має стати важливою складовою гарантій безпеки. Як саме збираються реалізовувати союзники свої плани щодо гарантування безпеки України, з’ясовували журналісти FREEДОМ.

Франція, як і Велика Британія, підтвердила готовність розмістити свої війська в Україні після підписання мирних домовленостей. Відповідну заяву зробив президент Франції Еммануель Макрон, повідомляє Le Figaro.

Президент Франції зазначив, що про реалізацію планів можна буде говорити після того, як буде підписано мир. Але головною стримувальною силою в майбутньому будуть Сили оборони України, наголосив Макрон.

“Перше, що захистить Україну, — це її власна армія, і тому всі обговорення, які відбувалися в Женеві останніми днями, зводилися до того, щоб не обмежувати українські збройні сили, оскільки цього Росія нав’язливо прагне. Це було очевидно на переговорах у Стамбулі навесні 2022 року. Тому головна гарантія безпеки для українців та для нас — це сильна армія. То що ж ми робимо? Ми керуємо її підготовкою, оснащенням та можливостями розгортання в найближчі місяці та роки”, — сказав лідер Франції.

Підтримують розміщення свого контингенту в Україні після завершення війни й громадяни Німеччини. За участь країни в європейській миротворчій місії висловилися 56% учасників опитування, яке провело видання The Berlin Pulse.

“59% респондентів висловилися за подальше постачання озброєнь Україні, яка захищається від російської агресії. Тим часом лише 21% опитаних зазначили, що вірять у те, що Путін у принципі зацікавлений у досягненні миру в Україні шляхом переговорів. На цьому тлі, судячи з результатів опитування, у німців зростає тривога у зв’язку із власною безпекою. Так, 47% учасників дослідження оцінили військову загрозу з боку Москви як “дуже високу”. Це значно більше, ніж минулого року”, — йдеться в результатах дослідження.

Сумніваються у щирому прагненні Путіна до миру і в американському Сенаті. Соратник Дональда Трампа сенатор-республіканець Ліндсі Грем упевнений, що миру не буде, доки кремлівський диктатор почуватиметься господарем становища.

“Він наполягатиме на капітуляції, а не на мирі… У цьому відношенні Америка та решта світу мають багато карт, які ще належить розіграти проти путінської Росії. Сподіваюся, ми скоро зможемо знайти гідний і справедливий мир. Але якщо Путін продовжить відкидати угоди про припинення вогню, відмовлятиметься від компромісів щодо мирних пропозицій та наполягатиме на капітуляції, то Сполученим Штатам та решті світу час почати розігрувати свої карти інакше”, — написав Грем у соцмережі Х.

Європа також не вірить у намір Кремля завершити війну проти України та готується відбивати ймовірні атаки агресора. Збройні сили Швеції попереджають — у найближчі 5 років Москва може піти на ескалацію — атакувати країни НАТО.

У зв’язку з цим Стокгольм розглядає купівлю крилатих та балістичних ракет дальністю до 2 000 кілометрів. Снаряди такої модифікації зможуть, за необхідності, атакувати столицю Росії.

“Такими ракетами можуть скористатися у разі, якщо Росія нападе на НАТО і буде активована стаття 5 про колективну оборону. Тоді удари по російських центрах управління, системах спостереження та критичній інфраструктурі мають завадити подальшому наступу російської армії. У доповіді пропонується направити частину оборонного бюджету… на модернізацію та посилення військової інфраструктури. Це необхідно, щоб Швеція могла повноцінно виконувати роль тилової бази НАТО”, — пише у своїй публікації на цю тему The Moscow Times.

Найважливішим елементом можливої угоди про припинення вогню або про мир між Росією та Україною мають стати гарантії того, що Москва в майбутньому не нападе на Київ, заявив генеральний секретар НАТО Марк Рютте. Кінцевою метою має бути суверенна Україна, яку Росія ніколи не спробує атакувати знову, наголосив він.

Будь-яке майбутнє мирне рішення має гарантувати, що Росія не зможе повторно напасти на Україну, впевнена і верховна представниця ЄС із закордонних справ та політики безпеки Кая Каллас. Крім того, вона запевнила — навіть після припинення вогню Росія не може знову стати членом “Групи восьми” (G8).

Читайте також: США та учасники “коаліції охочих” створюють робочу групу з гарантій безпеки для України

Як повідомлялося раніше, Європарламент уперше у своїй історії схвалив спільну програму в галузі оборонної промисловості між ЄС та Україною. “За” проголосували 457 євродепутатів.