Попит на російську нафту впав — санкції США та ЄС в дії (ВІДЕО)

Китай відмовляється від російських постачань нафти. Один із найбільших нафтопереробних заводів (НПЗ) Піднебесної закупив 3 млн барелів у Об’єднаних Арабських Еміратах і Казахстані з умовою постачання сировини в січні. Про це пише Reuters, посилаючись на джерела в торгових колах. Відомо, що раніше нафтопереробна компанія регулярно купувала нафту з федерації, зазвичай по одному вантажу на місяць. Детальніше про те, як працюють американські санкції щодо російських енергоресурсів — у матеріалі FREEДОМ.

Ціни на російську нафту падають на тлі санкцій, які Вашингтон ввів майже місяць тому проти найбільших нафтових компаній “Роснефть” і “Лукойл”. Ряд фінансових платформ публікують дані станом на понеділок, 17 листопада: еталонна нафта марки Urals, завантажена в Новоросійську, на початку минулого тижня торгувалася за ціною трохи більш як 45 доларів за барель. Це найнижчий показник із березня 2023 року. Спрацювали закони ринку, відзначають експерти. Найбільші китайські та індійські НПЗ у своїй більшості відмовилися купувати ресурс з федерації. Звідси — величезні знижки, які змушений робити Кремль.

“Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США заявило у своєму повідомленні, що аналіз початкового впливу санкцій, оголошених 22 жовтня, показав, що вони “мають бажаний ефект, знижуючи доходи Росії шляхом зниження ціни на російську нафту і, отже, здатності країни фінансувати свої військові дії проти України”… Однак неясно, як Міністерство фінансів буде забезпечувати дотримання санкцій. Двома найбільшими покупцями російської нафти є Китай та Індія… кілька ключових марок російської нафти продаються за мінімальними за кілька років цінами”, — пише Reuters.

Щоб припинити російську агресію, США і Європа повинні нарощувати динаміку введення санкцій. Про це заявив міністр закордонних справ Естонії Маргуса Цахкна. За його словами, наявних обмежень недостатньо, адже у Москви досі є фінансовий ресурс для продовження війни. Крім санкцій, важливо також використовувати заморожені російські активи, впевнений глава естонської дипломатії.

“Продовження агресії Росії проти України можливе тільки тому, що Москва зберігає здатність фінансувати свою військову економіку, в основному коштом доходів від експорту викопного палива, і придбаває компоненти та технології завдяки допомозі третіх країн. Щоб покласти край агресії, міжнародна спільнота, включно з Європейським Союзом і Сполученими Штатами, має продовжувати чинити тиск і вводити додаткові санкції… Два останні пакети санкцій, введені Європейським Союзом щодо Москви, були важливими. Однак наша мета — якомога швидше прийняти 20-й пакет, який зробить вартість війни для Росії ще більш значною”, — цитує Цахкну видання La Repubblica.

Ефективно впливати на Путіна і посадити його за стіл переговорів можна за допомогою фінансового тиску, впевнений президент Фінляндії Александр Стубб. В інтерв’ю виданню Politoco він заявив: кремлівський диктатор швидше може закінчити війну, якщо російським олігархам буде невигідно продовжувати агресію. Стубб впевнений, що США не повинні зупинятися на досягнутому, а вводити нові обмеження щодо федерації.

“Єдині люди, яких Путін слухає — це олігархи… У цьому сенсі, якщо олігархи в Росії дійдуть висновку, що економічно все занадто складно, тоді можуть початися певні події… Коли настане момент [для прямих переговорів], а це трапиться в якийсь момент… Все потрібно буде скоординувати… Якщо ми можемо зробити свій внесок… якщо ми зможемо виступити посередником, якщо ми зможемо вести переговори з українцями, американцями, європейцями, я вважаю, цього достатньо”, — сказав Стубб в інтерв’ю Politico.

Крім падіння у сфері енергетики з початком повномасштабної війни проти України, Росія втратила ще одне значне джерело доходів. Збільшення потреб російської армії, західні санкції та неефективність зброї в реальних бойових умовах значно знизили рівень експорту військової продукції за кордон.

“Минулого року Росія відправила на експорт озброєння лише на 1 млрд доларів — на 92% менше, ніж у 2021 році. У перший же рік війни продажі зброї закордонним клієнтам “Ростеху” скоротилися вдвічі, а потім ще втричі. Частка російських озброєнь на глобальному ринку скоротилася з 21% до 7,8%. В результаті РФ поступилася Франції другим місцем у рейтингу найбільших експортерів зброї”, — пише The Moscow Times.

Стокгольмський міжнародний інститут досліджень проблем миру оцінює спад експорту російської зброї трохи нижче — на 47% за 2022-2024 роки та на 64% — за останні п’ять років. І це при тому, що найбільшим покупцем у військовому секторі залишається Індія з часткою 38%, за нею йдуть Китай і Казахстан.

Читайте також: Рішучість Трампа тиснути на російський нафтовий ринок тільки посилюється, — Пендзин