Не всі країни Європи до кінця усвідомлюють, яку небезпеку становить РФ, — Фесенко

Більшість країн, як Європейського союзу, так і Європи в цілому, засуджують російську агресію, а багато з них виступають за тривалу допомогу Україні. Однак, на думку політолога Володимира Фесенка, яку він висловив в ефірі телеканалу FREEДОМ, повної єдності в деяких питаннях у європейських лідерів досі немає.

Зокрема, це стосується оцінки реальної загрози, яку зараз становлять РФ та диктатор Путін. Як зазначає Фесенко, це зумовлено самою природою ЄС та географічним розташуванням членів Євросоюзу.

“Що таке Євросоюз? Це 27 різних країн з різними інтересами. Країни, які межують з Росією, — країни Балтії, Фінляндія, Польща, — вони повною мірою усвідомлюють ризики. Адже вони можуть бути першими об’єктами російського удару. Більше того, деякі з цих країн, такі як Польща, вже стикалися з тим, що відлуння російсько-української війни доходить і до них. Наприклад, дрони, які проникали на територію Польщі. Не кажучи про масові випадки прольотів малих дронів над різними стратегічними об’єктами в Європі”, — говорить політолог.

Інша ситуація складається з європейськими країнами, які або розташовані географічно далі від кордонів з Росією, або ж симпатизують їй.

“Інша ситуація складається з тими країнами, які розташовані далі від Росії, наприклад, у регіоні Середземного моря, або які не входять до складу НАТО, як Австрія, наприклад. Або ж із тими, хто заграє з Росією, як Угорщина та частково уряд Словаччини. Ось вони всіма силами хочуть дистанціюватися від війни. Вони не хочуть брати участь у спільних оборонних зусиллях, або хочуть витрачати на них менше, або не бачать для себе прямої загрози”, — вважає Фесенко.

Всі ці фактори безпосередньо впливають на здатність Євросоюзу як єдиного цілого бути ефективною та життєздатною структурою. Вони ж позначаються і на допомозі, яку може надати ЄС Україні.

“Існує реальна проблема пошуку консенсусу серед майже трьох десятків країн Євросоюзу. Раніше вона здебільшого виявлялася при вирішенні економічних проблем у ЄС. Зараз же, на жаль, вона виявляється вже щодо питань безпеки та підтримки України. Це питання про подальшу дієздатність та ефективність Європейського союзу”, — зазначає експерт.

При цьому політолог стверджує, що ЄС здатний вирішити проблему ухвалення рішень. Більше того, у Європі вже давно знають шлях її вирішення та активно обговорюють його.

“Вже майже 10 років обговорюється питання про реформу порядку ухвалення рішень у Євросоюзі. Суть реформи в тому, щоб ухвалювати рішення не за принципом консенсусу, коли потрібна згода всіх країн, а щоб рішення ухвалювалося кваліфікованою більшістю. В іншому випадку одна, дві й більше країн можуть заблокувати будь-яке рішення, зокрема таке, яке відповідає інтересам всього ЄС. Ось це суто інституційна, правова, нормативна проблема нинішнього існування Європейського союзу”, — говорить політолог.

За словами Володимира Фесенка, якщо зараз у ЄС не вирішать цю проблему, то надалі вона прогресуватиме в міру збільшення кількості країн, які вступлять до Євросоюзу.

“Чим більше буде країн у ЄС, а розширення планується, зокрема і ми беремо участь у цьому процесі, тим складнішим буде цей процес. Тож необхідне реформування порядку ухвалення рішень у Євросоюзі”, — стверджує він.

Подібні розбіжності виникають і в процесі обговорення безпеки в Євросоюзі.

“Якщо говорити про проблеми безпеки, то тут спрацьовує різний підхід до їхнього вирішення. Наприклад, ведеться обговорення проєкту “стіни дронів”. Гарна назва. А що мається на увазі під “стіною дронів”? Які саме засоби, інструменти гарантування цього рівня безпеки? І ось тут починаються розбіжності. Зокрема й фінансові. Хто і як платитиме за цей проєкт і в якому обсязі?”, — говорить Фесенко.

Продовжуючи тему безпеки, політолог акцентує увагу на тому, що в ЄС надто довго покладалися на “парасольку” НАТО. У зв’язку з цим ніхто фактично не займався вирішенням цієї проблеми, були лише декларації.

“Є ще одна проблема. Досить довго, протягом кількох десятиліть, склалася така система, коли за безпеку в Європі відповідає НАТО. Євросоюз, хоча в його статутних документах і записано гарантування безпеки, зокрема й деякі дії, деякі функції у сфері безпеки, практично цим не займався. Тому що цим займається НАТО. А зараз стало очевидним, що США можуть поступово, крок за кроком, знімати свою відповідальність або обмежувати свою відповідальність за безпеку в Європі. Тепер європейцям доведеться докласти власних зусиль для вирішення цієї проблеми, зокрема за допомогою України”, — вважає експерт.

Читайте також: В Україні розгорнуть унікальну “стіну дронів” — про принципи роботи та її значення розповів Мусієнко

Раніше президент Фінляндії Александр Стубб заявив про те, що мирної угоди у війні Росії проти України навряд чи буде досягнуто до весни.