Росія позичає в юанях, а тоне в рублях: хроніка бюджетної катастрофи (ВІДЕО)

Перший в історії Росії випуск суверенного боргу в юанях на внутрішньому ринку означає одразу кілька глибоких структурних зрушень в економіці та геополітиці РФ. Йдеться про випуск юаневих облігацій федеральної позики (ОФЗ), щоб покрити дефіцит у 5,5 трлн рублів. Продавати їх будуть державним корпораціям, які отримують виторг у китайській валюті. Наприкінці жовтня їм дозволили розміщувати на фондовому ринку боргові цінні папери. Це не зовнішня позика, а перерозподіл китайського виторгу всередині країни — ознака фінансової ізоляції, падіння нафтогазових доходів і залежності, яка зростає, від Пекіна, що відмовляє в прямих кредитах. Подробиці про те, як РФ планує спробувати підтримати свій бюджет, вивчав телеканал FREEДОМ.

Російська влада планує покрити дефіцит бюджету коштом розміщення державного боргу в юанях, пише агентство Reuters з посиланням на джерела в Міністерстві фінансів РФ. Йдеться про випуск на внутрішній російський ринок цінних паперів на суму в 300-400 млрд рублів. Юаневі облігації збираються продати компаніям, орієнтованим на торгівлю з Китайською Народною Республікою (КНР, Китай). Рішення продиктоване тим, що залежність Москви від Пекіна зростає, а готовність КНР інвестувати в російську економіку знижується, пояснюють аналітики. 

“Росія веде переговори з Китаєм про створення мосту між фінансовими ринками двох країн, який дозволив би китайським інвесторам отримувати доступ до російських активів без контролю з боку західних регуляторів. Попри міцні політичні зв’язки Росії з Китаєм і “політику партнерства без верхніх меж”, оголошену Путіним і Сі Цзіньпіном, переговори поки не принесли результатів”, — йдеться в публікації Reuters.

Випуск цінних паперів в юанях — жест відчаю. Кремль змушений шукати нетривіальні шляхи для поповнення державної скарбниці. За підрахунками Мінфіну Росії, дефіцит бюджету до кінця 2025 року перевищить 5,5 трлн рублів, що еквівалентно приблизно 70 млрд доларів за нинішнім курсом, пише The Moscow Times. Хоча початковий рівень запланованого дефіциту був трильйон 200 млрд рублів або 15 млрд доларів. 

“Росія просить у Китаю гроші, кредити на будь-яких практично умовах вже з 2022 року, але Китай постійно відмовляє. Можливо, він зараз чисто формально зробить якийсь політичний жест, як вони кажуть, доброї волі на бік Росії. Але навіть якщо він і дасть якісь гроші, то це будуть дуже невеликі гроші. Дуже невеликі. Ніхто Росії зараз грошей давати не буде, оскільки всі впевнені в тому, що Росія неплатоспроможна”, — розповів фінансово-економічний експерт Андрій Новак.

Складаючи бюджет на 2025 рік, у Кремлі розраховували на стабільні доходи від продажу нафти по 70 доларів за барель. Але надходження до бюджету від нафтогазової галузі впали, як мінімум, на 20%, митні збори — на 19%. Далися взнаки санкції, які партнери Києва ввели щодо Росії за агресію проти України. Два з трьох головних імпортерів російської нафти — Індія і Туреччина — відмовляються від закупівель, побоюючись вторинних санкцій. З великих клієнтів залишається тільки Китай.

“Головним аргументом, чому Китай буде це робити, буде ще більш істотна знижка на барелі. Ну, потрібно розуміти наступне. Вже сьогодні для того, щоб зацікавити ймовірних покупців, росіяни і для Індії, і для Китаю, і для Туреччини дають знижку 5 доларів на барель. Тобто і тут, в цій ситуації будуть значні збитки”, — прокоментував виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.

Бюджетна криза торкнулася двох третин регіонів РФ. Щоб звести кінці з кінцями, місцева влада скорочує соціальні виплати та регіональні програми. У деяких регіонах розглядають можливість підвищення зборів для малого бізнесу та транспортного податку.

“Перше півріччя регіони завершили з дефіцитом на 397,8 млрд рублів, який до кінця вересня зріс до 724,8 млрд. Кожен третій суб’єкт зафіксував падіння доходів у номінальному вираженні, а в реальному, з урахуванням інфляції, надходження скоротилися в 53 регіонах. З “діркою” в місцевих фінансах перше півріччя закрили 67 регіонів. А чемпіонами за дефіцитом стали Кемеровська область (34% від доходів), Архангельська область (31%), Комі (30%), Мурманська (28%), Вологодська (25%) та Іркутська області (24,6%)”, — наводить цифри видання The Moscow Times.

Всі кошти Кремль направляє на продовження війни проти України — на армію і військово-промисловий комплекс. Але криза торкнулася і цієї сфери. Починаючи з літа 2025 року, в дев’яти російських регіонах місцева влада різко скоротила одноразові виплати контрактникам. Своєрідний рекорд встановила Самарська область — там виплата зменшилася з 3,6 млн до 400 тис. рублів.

Читайте також: Українські удари та санкції продовжують руйнувати нафтову інфраструктуру РФ (ВІДЕО)

Раніше повідомлялося, що за даними української розвідки російська економіка входить у фазу, коли навіть офіційна статистика не може приховати масштаби проблем. Сальдо прибутку підприємств за цей рік скоротилося на 8%, що свідчить про системне згортання активності бізнесу. 

Читайте також: Центробанк РФ не бачить виходу: всі сценарії розвитку економіки — без покращень, — Коваленко