Українські удари та санкції продовжують руйнувати нафтову інфраструктуру РФ (ВІДЕО)

Стратегічний об’єкт нафтової галузі Росії вивели з ладу Сили оборони України. 31 жовтня бійці Головного управління розвідки Міноборони України (ГУР МОУ) вразили нафтопродуктопровід “Кольцевой” на території Раменського району Московської області, розповідає FREEДOM.

Найважливіший військовий об’єкт країни-агресора — нафтопровід, який забезпечував російську армію ресурсами для продовження війни проти України, вивели з ладу бійці Головного управління розвідки Міністерства оборони. В результаті успішної операції ГУР всі три нитки, якими Росія транспортувала бензин, дизель і авіаційне пальне, вибухнули одночасно.

“Наші удари зробили більший вплив, ніж дія санкцій. Така математична правда. Ми завдали прямою дією набагато більшої шкоди прибуткам Російської Федерації, ніж будь-які економічні важелі впливу на них, які були введені досі”, — розповів керівник ГУР МОУ Кирило Буданов.

Довжина магістрального нафтопродуктопроводу “Кольцевой” — 400 км. Пальне для транспортування по трубопроводу надходило з Рязанського, Нижньогородського і Московського нафтопереробних заводів. Щорічно “Кольцевой” міг перекачувати до 3 млн тонн авіаційного пального, і майже 4,5 млн тонн дизпалива і бензину.

З початку 2025 року Сили оборони 160 разів вразили об’єкти російської нафтової промисловості. Тільки у вересні та жовтні атакували 20 таких об’єктів, у тому числі під удар потрапили шість нафтопереробних заводів, два нафтових термінали, три нафтобази й дев’ять нафтоперекачувальних станцій.

“Це призвело до дефіциту понад 20% на внутрішньому ринку нафтопродуктів, до простою 37% нафтопереробних потужностей, до дефіциту в 57 регіонах РФ відповідних нафтопродуктів і заборони експорту бензину до кінця цього року. Ми “жалуємо” саме законні цілі — нафтовидобуток, нафтопереробка — це 90% бюджету Міністерства оборони Російської Федерації. Тобто це — брудні нафторублі, завдяки яким противник вбиває нас”, — розповів голова Служби безпеки України (СБУ) Василь Малюк.

Україна фіксує суттєві збитки країни-агресора від уже застосованих обмежень щодо нафтової галузі Росії. За умови продовження принципового і послідовного тиску на Москву, втрати тільки від американських санкцій щодо “Лукойла” і “Роснефти” складуть не менше 50 млрд доларів на рік, заявив президент України Володимир Зеленський. І таких санкцій буде більше, запевнив глава держави. Нафтовий гігант “Лукойл” став першою жертвою нових санкцій США. Компанія терміново шукає покупців на свої закордонні активи.

“Європейці прийняли це рішення після чітких санкцій на “Лукойл” і “Роснефть”. Дуже важливо, щоб і різні інституції, і компанії, активи, нафтопереробні заводи на території Європейського Союзу не працювали”, — заявив президент України Володимир Зеленський.

Болгарія вже зупинила експорт палива через санкції щодо Росії. Законопроєкт про припинення експорту підтримали 135 депутатів парламенту, проти проголосували четверо, 42 — утрималися. Отримати звільнення від обмежень США щодо російських нафтових компаній намагається Угорщина. Уряд Орбана хоче переконати Вашингтон у тому, що для Будапешта відмова від постачання російських енергоносіїв — неймовірно дорогий і небезпечний крок. Однак президент Сполучених Штатів Дональд Трамп заявив, що не збирається робити для Угорщини винятки.

“Санкційний тиск на Росію системно послаблює фінансову базу війни. Падіння ринкової вартості й вимушений вихід з іноземних ринків — черговий сигнал інвесторам і контрагентам, що робота з підсанкційним енергосектором Росії стає токсичною і ризиковою, а фінансові втрати Росії конвертуються в “дірки” бюджету Росії та скорочення можливостей фінансувати агресію”, — відзначили в Центрі протидії дезінформації при Раді національної безпеки та оборони України.

У цій ситуації Путін може звинувачувати тільки себе, стверджує Deutsche Welle. Саме він відхилив прохання Дональда Трампа про припинення вогню як попередню умову для проведення саміту США — Росія в Будапешті.

Читайте також: Українські розвідники “ввели санкції” проти ще одного нафтопроводу у РФ