“Репараційний кредит”: у Кремлі побоюються конфіскації заморожених на Заході російських активів (ВІДЕО)

Президент України Володимир Зеленський доручив міністру фінансів опрацювати конкретні суспільні потреби, на які повинні спрямовуватися кошти від заморожених російських активів. Про це глава держави повідомив після наради з членами уряду. Остаточне рішення про надання Києву “репараційного кредиту” можуть затвердити на саміті ЄС у грудні. Кремль ця перспектива серйозно лякає: там розуміють, що ризикують втратити останню фінансову подушку безпеки, повідомляє FREEДОМ.

Питання про використання заморожених активів Російської Федерації для підтримки України зрушило з мертвої точки. І якщо остаточне рішення на саміті ЄС у грудні буде прийнято, то продовження війни проти України стане для Путіна небезпечнішим за мир, а отже, з’явиться реальний шанс змусити агресора сісти за стіл переговорів.

Про які саме російські активи йдеться? В першу чергу, це валютні резерви Центробанку, в основному, облігації та цінні папери, а також кошти приватних інвесторів. Зберігалися вони в різних країнах: Бельгії, США, Японії, Великобританії, Канаді та Швейцарії. Рішення про замороження активів країни-агресора було прийнято незабаром після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Через два з половиною роки наші партнери вирішили використовувати доходи від цих активів для допомоги Україні. Після довгих обговорень і непростих переговорів на Заході фактично дійшли до рішення залучати й самі активи.

“Якщо ми вважаємо, що Україна є нашою першою лінією оборони, то ми повинні збільшити військову допомогу Україні… Однак нам необхідне структурне рішення для такої підтримки, і саме тому я запропонувала ідею “репараційного кредиту”, який базується на заморожених російських активах. Цей кредит буде виданий не одним платежем, а траншами й з певними умовами, і ми зміцнимо нашу власну оборонну промисловість, забезпечивши використання частини кредиту для закупівель в Європі та з Європою”, — заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

Єврокомісія пропонує використовувати заморожені російські активи як заставу для надання Україні репараційного кредиту. Київ поверне ці кошти тільки після того, як Росія виплатить репарації. За різними оцінками, сума позики може становити від 130 до 140 млрд євро. Остаточну оцінку має дати Міжнародний валютний фонд. Для Путіна це чіткий сигнал від Європи: ми готові покривати фінансові потреби України, і ми будемо поруч з Україною стільки, скільки буде потрібно.

“Суть пропозиції ЄС полягає в тому, щоб надати Україні кредит з грошових резервів, які Euroclear перевів до Європейського центрального банку. Згідно з умовами кредиту, Київ повинен буде повернути гроші тільки в разі отримання військових репарацій від Москви. На цей час це здається малоймовірним. Паралельно європейські уряди нададуть Euroclear свого роду боргову розписку з обіцянкою погасити її в разі необхідності”, — пише The Washington Post.

Найбільше заморожених активів країни-агресора — близько 185 млрд євро — зберігається в бельгійському депозитарії Euroclear. Довгий час бельгійська влада побоювалася юридичних і фінансових ризиків. Вони пов’язані з будь-якими спробами розпоряджатися цими коштами поза звичайними процедурами. Крім того, Бельгія має інвестиційний договір з Росією, який передбачає арбітраж у разі виникнення спорів між сторонами. Але після довгих дебатів Бельгія погодилася розглянути пропозицію Єврокомісії. Щоправда, за умови суворих гарантій і взаємного розподілу ризиків між державами Євросоюзу.

“У нас є три вимоги. Я вимагаю повної взаємності ризиків, тому що ризики дуже великі. Ми зазнаємо величезних збитків. Тому, якщо ми хочемо цього досягти, нам доведеться діяти спільно. Ми хочемо гарантій, що, якщо гроші доведеться повернути, кожна держава-член внесе свій внесок. Наслідки не може нести тільки Бельгія. І третя вимога полягає в тому, щоб кожна країна, в якій заморожені активи, діяла спільно з нами”, — наголосив прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер.

Процес затягується також через активний опір з боку Угорщини та Словаччини. Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо розповідає, що використання російських активів для допомоги Україні може призвести до міжнародних судових позовів і підірвати довіру до європейської фінансової системи. А прем’єр Угорщини Віктор Орбан лякає, що такий крок стане причиною економічної та політичної війни Європи з Росією. Але про головне, що за всі смерті та руйнування в Україні повинен заплатити агресор, і що якщо не зупинити Путіна, ризики для Європи будуть зовсім іншими — обоє чомусь мовчать.

“Є нова диво-зброя з Брюсселя: захоплювати та використовувати валютні резерви Російської Федерації в Європі. Це російсько-європейський конфлікт, він може навіть стати прелюдією до війни. Єдиний спосіб не допустити ескалації — прямі російсько-європейські переговори. Ми наполягали на цьому на зустрічах останніх кількох днів”, — написав Орбан у Facebook.

Валютні резерви Центробанку Кремль розглядав як фінансову “подушку безпеки”, яку можна було використовувати для стабілізації економіки та курсу рубля в кризові періоди. А саме зараз економіка країни-агресора все більше нагадує загнану коняку. Дія санкцій, наслідки ударів по нафтопереробних заводах, нестача робочих рук, технологій та інвестицій. Російська держава вже давно витрачає більше, ніж заробляє. І без коштів з іноземних рахунків діра в бюджеті буде тільки зростати. А якщо країни Євросоюзу приймуть рішення щодо “репараційного кредиту” для України, то це стане сигналом Путіну про те, що Москва не виграє війну на виснаження.

“Якщо ми приймемо це рішення щодо активів, його вже потім ніхто не зупинить. Що б не змінилося, якою б не була політика майбутніх лідерів “Великої сімки”, хто б не прийшов, він не зможе зупинити рішення, коли Україна буде отримувати траншами ці гроші та визначати, куди вони підуть — на зброю чи на щось інше. Ось це і є наша політична перемога. Дай Боже, щоб вони дотиснули з політичної до практичної реалізації цього. Вони дуже близькі”, — заявив президент України Володимир Зеленський на зустрічі з журналістами.

Москва, звичайно ж, погрожує відповідними заходами, якщо Брюссель прийме рішення використовувати заморожені російські активи для підтримки України. Кремль обіцяє судові позови та націоналізацію західних компаній, які не встигли піти з російського ринку. На практиці подібна політика вже активно реалізується в Росії: масштабна націоналізація почалася ще у 2022 році. Правда, це скоріше звичайний переділ власності на користь оточення Путіна. Формально рішення оформляють через суди. Будь-який надуманий привід — і вердикт готовий — “конфіскація без права оскарження”. Все частіше приводом для вилучення власності стає іноземний паспорт або нерухомість за кордоном. Причому під удар потрапляють як іноземні, так і російські підприємці, які не виявляють повної лояльності до політики Кремля.

“З початку повномасштабного вторгнення в Україну Генпрокуратура подала 145 позовів про вилучення приватного бізнесу на користь держави на загальну суму 4,5 трлн рублів. Майже в половині випадків активи залишаються у прямому володінні держави. Серед тих, хто отримує конфісковані активи — майже суцільно люди з близького оточення Путіна: Ковальчуки, Ротенберги, найбільші держкомпанії на кшталт ВТБ або “Газпрому”. Майже суцільно вихідці з кооперативу “Озеро” — і серед потенційних зацікавлених осіб у вже вилученому за позовами прокурорів бізнесі”, — йдеться в публікації видання “Новая газета Европа”.

Якими б гучними не були погрози Кремля, уникнути розплати за розв’язану війну проти України вже не вийде. Використання заморожених російських активів для допомоги Україні — це не просто фінансовий захід, а елементарна справедливість. І важливо, що партнери Києва діють злагоджено, об’єднуючи зусилля проти агресора. Разом із санкціями та постачаннями озброєння Україні ця стратегія послідовно позбавляє Росію ресурсів для продовження війни.

Читайте також: Заморожені активи РФ: які варіанти підтримки України розглядають в ЄС (ВІДЕО)