Новопавлівський напрямок фактично став частиною Південного фронту, — Лакійчук

Дипломатичні зусилля США щодо встановлення перемир’я ніяк не впливають не тільки на Покровський напрямок, але й на інші ділянки фронту. Нові назви у зведеннях Генерального штабу Збройних сил України (Слов’янський, Костянтинівський, Лиманський і Новопавлівський напрямки) відображають зміну конфігурації бойових дій. Росія перерозподіляє сили, намагаючись обійти укріплені позиції України, і знайти нові точки тиску, в той час як українські сили адаптуються, утримуючи ключові міста і траси, попри тиск, що зростає. Про це в ефірі телеканалу FREEДОМ розповів керівник військових програм Центру глобалістики “Стратегія ХХI” Павло Лакійчук.

На Покровському напрямку російська 51-ша армія не змогла оточити Покровськ з півночі, як планувалося, щоб перерізати дорогу на Добропілля і замкнути кільце навколо міста. 

“Фактично цей задум провалився. Бої там йдуть важкі, але очевидно, що цих цілей росіяни не досягнуть. Ті підрозділи російської армії, які на півдні, на південному заході чекали, ось-ось з півночі охоплять Покровськ. І тоді ми почнемо стискати це кільце. Але залишилися при своїх, і командування російської армії, очевидно, дало наказ повертатися до фронтальних штурмів Покровська. Здебільшого, з півдня вже починаються Покровські міські бої, які затрималися внаслідок очікувань росіян на більш вигідний для них результат. Тому в найближчі місяці, очевидно, Покровськ стане ареною таких же важких міських боїв, як свого часу Авдіївка, Бахмут. Наші сили оборони здаватися, відступати не збираються, тому там будуть тривати важкі битви”, — прокоментував Лакійчук.

На Добропільському напрямку російські війська намагаються закріпитися на вузькому виступі лінії фронту (так званій “кишці”), що простягається від Покровсько-Мирноградської агломерації. Ця частина блокується українськими силами, але противник продовжує нарощувати там сили, включаючи морську піхоту, готуючись до можливого прориву.

“Недарма в другому ешелоні там (на півночі, в районі Добропілля, — ред.) концентруються підрозділи морської піхоти, з’єднання морської піхоти, такі найбільш наступально заточені з’єднання. Очевидно, не для того, щоб підставляти руку там цій 51-й армії, колишньому армійському корпусу “ДНР”, а з метою, якщо там вдасться прорвати оборону, розвинути успіх. Це таке завдання противника на цьому напрямку”, — заявив спікер.

На Костянтинівському напрямку йдуть важкі бої.

“Загалом Покровськ, який відігравав ключову роль для забезпечення тилів від усієї агломерації Костянтинівка, Дружківка, Краматорськ. Після прориву росіян на трасу “Покровськ — Костянтинівка” і розвитку там цього плацдарму, це значення значно скоротилося. І зараз паралельно розвивається битва за Костянтинівку”, — зазначив Лакійчук.

На Новопавлівському напрямку, раніше відомому як Вугледарський і Курахівський, росіяни несподівано змінили тактику наступу, відмовившись від фронтального наступу. Крім того, цей напрямок фактично перетворився на частину Південного фронту.

“На Запорізькому напрямку українські сили утримують оборону в районах Кам’янського, Степового та Оріхівського виступу, прикриваючи південний фланг. Однак ситуація вимагає ширшого погляду. Зокрема, Новопавлівський напрямок фактично став частиною Південного фронту. Несподівано для українського командування, яке готувалося до відбиття атак з півдня, російські війська змінили тактику, наступаючи зі сходу на захід. Це створює загрозу флангового обходу. Попри високі втрати й уповільнення темпів, росіяни продовжують просуватися на Новопавлівському напрямку. В результаті вони можуть вийти до дороги “Запоріжжя — Донецьк” не через фронтальний наступ на укріплені ділянки, а шляхом поступового тиску зі сходу, що становить серйозну небезпеку”, — розповів експерт.

Осінні умови також впливають на хід боїв. Бруд і чорноземи обмежують маневровість піхоти, змушуючи росіян покладатися на бронетехніку.

“Насправді броня — це те, що дозволяє просунутися хоча б на якусь відстань. Тобто росіяни свідомо використовують танки, мотолиги, бехи як одноразові. Аби просунутися на кілька сотень метрів, кілометрів, один-два, якщо вдасться, ну, хоча б на сотню метрів. Просунутися для того, щоб далі піхота змогла на короткому відрізку спробувати досягти тих районів, де вони накопичуються”, — пояснив Павло Лакійчук.

Загалом ситуація на фронті демонструє зміну тактики росіян: від спроб оточення до прямих штурмів і флангових маневрів. Українські сили продовжують чинити жорсткий опір, але тиск на ключові напрямки зростає, а перспективи затяжних боїв стають все більш очевидними.

Читайте також: Українські десантники звільнили село Сухецьке на Покровському напрямку, — Генштаб ЗСУ

Раніше повідомлялося, що агенти партизанського руху “Атеш” допомогли знищити ремонтно-відновлювальну базу російських окупантів на Херсонському напрямку.

Читайте також: ЗСУ зірвали спроби просування ворога на Слов’янському та Костянтинівському напрямках, — Генштаб