Від ракет і літаків до репарацій: “коаліція охочих” посилила тиск на Путіна

Україна найближчим часом отримає 5 тисяч багатоцільових ракет британського виробництва. Про це заявив прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер під час засідання “коаліції охочих” у Лондоні. За його словами, партнери Києва погодили п’ятипунктний план дій, який має наблизити справедливий мир.

Коаліція в дії: п’ять пунктів плану підтримки України від Стармера та союзників

Візит президента України Володимира Зеленського до Лондона розпочався 24 жовтня із зустрічі з королем Чарльзом III. Під час аудієнції глава держави розповів про ситуацію на фронті та актуальні виклики. Після цього Зеленський вирушив на Даунінг-стріт, де його зустріли українські біженці. Перед початком засідання “коаліції охочих” український лідер провів переговори з Кіром Стармером у форматі тет-а-тет.

“Я думаю, що цього тижня ми можемо серйозно натиснути на російську нафту й газ. Уже зроблені великі кроки вперед. Вважаю, ми можемо зробити ще більше у плані можливостей, особливо довгострокових можливостей дальнього радіуса дії і, звичайно, життєво важливої роботи “коаліції охочих””, — заявив Стармер.

На зустріч також прибули європейські лідери — прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен, прем’єр Нідерландів Дік Схооф і генеральний секретар НАТО Марк Рютте. Ще два десятки лідерів приєдналися до переговорів онлайн, серед них — президент Франції Еммануель Макрон. Він наголосив, що військова підтримка України має відбуватися паралельно з посиленням санкційного тиску на Росію.

“У всіх нас однакові цілі: забезпечити прозорість і фінансування України. Паралельно ми повинні продовжувати нарощувати військову підтримку України: засоби ППО, далекобійні системи, дрони та системи протидії безпілотникам. Хочу підтвердити, що найближчими днями ми надамо додаткові ракети “Aster”, нові програми навчання і нові винищувачі “Mirage”, а також разом з іншими колегами підтвердимо низку додаткових ініціатив. Ми визначили спільну стратегію підтримки майбутньої безпеки України, щоб вона могла стримувати й захищатися від подальших нападів. Також маємо плани щодо розміщення багатонаціональних сил в Україні після завершення бойових дій”, — заявив Макрон.

Президент України під час переговорів у Лондоні зазначив, що однією з ключових задач залишається отримання далекобійного озброєння.

“Щойно Путін відчув тиск і можливість появи “Томагавків” в Україні, він одразу заявив про готовність відновити переговори. Але як тільки тиск зник, він знову відмовився від дипломатії. Нам потрібні ширші можливості для завдання глибоких ударів. Усе, що робить Путін, — це спроба відтягнути нові форми тиску. Ми маємо сформувати в Росії волю до переговорів. І я готовий до зустрічі в будь-якому змістовному форматі, а нинішня лінія зіткнення могла б стати відправною точкою для справжніх переговорів”, — акцентував Зеленський.

Кір Стармер запропонував партнерам виробити спільний план до кінця 2025 року. Він включає п’ять пунктів: витіснення російської нафти й газу зі світових ринків, посилення української ППО, допомогу у здобутті далекобійного озброєння, підтримку критичної інфраструктури, опрацювання гарантій безпеки та розблокування російських активів.

“Ми маємо домовитися про завершення роботи з суверенними активами Росії та розблокувати мільярди доларів для фінансування оборони України. ЄС зробив потужний старт, розпочавши консультації щодо задоволення фінансових потреб України, і Велика Британія готова діяти спільно з ЄС, щоб якнайшвидше просунутися в цьому напрямку та забезпечити надходження цих коштів в Україну”, — додав Стармер.

Найближчим часом Лондон передасть Києву 5 тисяч багатоцільових ракет, з яких 140 уже доставлені. Постачання зміцнить українську систему протиповітряної оборони та створить нові робочі місця у Великій Британії. “Коаліція охочих” продовжить економічний тиск на Росію, наголосили всі учасники переговорів.

“Санкції, запроваджені США проти найбільших російських нафтових компаній, позбавлять їх доходів і значно посилять тиск на Путіна, змушуючи його сісти за стіл переговорів. Вони ще раз демонструють повну відданість президента Трампа припиненню цієї війни та встановленню міцного миру в Україні. В Україні Путін не досягає значних успіхів на полі бою, а здобутки мінімальні. Вони даються величезною ціною. Сотні тисяч росіян гинуть через облудну агресію Путіна”, — зазначив генеральний секретар НАТО Марк Рютте.

За підсумками зустрічі президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Європа зміцнює оборонно-промисловий потенціал і продовжує роботу над механізмом виплати репарацій Україні коштом заморожених російських активів.

Європа і США шукають баланс між політикою та ризиками: підсумки засідання “коаліції охочих” в оцінках експертів

Яку роль відіграють США і Дональд Трамп у посиленні санкцій проти Росії та військовій допомозі Києву? Чому постачання далекобійного озброєння та літаків вважається ключовим для України саме зараз? Чи стане репараційний кредит реальним джерелом фінансування оборони України коштом російських активів? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:

• Володимир Фесенко, політолог;
• Олег Лісний, президент Аналітичного центру “Політика”;
• Павло Лакійчук, керівник воєнних програм безпеки Центру глобалістики “Стратегія ХХІ”.

ВОЛОДИМИР ФЕСЕНКО: Для репарацій потрібно знайти юридичні баланси й розподілити ризики між країнами

— Абсолютна більшість країн Європейського Союзу підтримує репараційний кредит. Тут є той самий егоїстичний інтерес. Іноді він працює проти нас, а іноді — навпаки, на нашу користь.

Одна справа — витрачати власні кошти, а інша — стикатися з політичними, соціальними й економічними проблемами, невдоволенням і суперечностями.

Інша справа — використовувати російські активи. Про це довго думали й побоювалися цього з різних причин. Найбільше занепокоєння у Бельгії, адже саме вона контролює брюссельський депозитарій, де зберігаються російські активи, а отже, для неї ризики найбільші.

Тому потрібно знайти юридичні баланси: насамперед зменшити ризики й розподілити їх між різними країнами. Це вже політична проблема. У Європейського Союзу, насправді, є досвід розв’язання подібних питань.

Політична воля існує. Далі — технічне та юридичне забезпечення рішення. Потрібно узгодити з Бельгією баланс інтересів, щоб вона прийняла, що інші європейські партнери поділять ризики разом з нею, адже саме цього бельгійці побоюються.

У чому суть побоювань? Хоча це й називається “репараційним кредитом”, але що мається на увазі? Ми отримаємо зовнішній кредит від Європейського Союзу на дуже велику суму — за попередніми оцінками, близько 140 млрд євро. А заставою для цього кредиту стануть російські активи. Повернення кредиту має відбуватися або завдяки репараціям від Росії, або завдяки тим російським активам, які перебувають у Брюсселі. Судячи з усього, бельгійці, як і багато інших, не дуже вірять, що Росія виплатить нам репарації, тому не хочуть ризикувати. Це справді непросте юридичне питання, і тут потрібно знайти компромісне рішення.

Європейський Союз має великий досвід узгодження інтересів і пошуку компромісів — і щодо санкцій, і щодо багатьох інших проблем. Тому я думаю, що рішення буде знайдено.

У найближчі місяці, думаю, до кінця року, економічний інтерес провідних європейських країн і Європейського Союзу загалом підштовхне до пошуку цього рішення, щоб не платити власними коштами, а щоб джерелом виплат за цим кредитом стали саме російські активи.

Найголовніший засіб тиску на Путіна — це далекобійне озброєння. Від кого ми його отримаємо — від США чи від Європи — не так важливо. У підсумку ми отримаємо його від усіх наших партнерів — і європейських, і американських.

ОЛЕГ ЛІСНИЙ: Європа прискорила темпи, але допомога має бути оперативнішою

— Посилаючись на слова президента Зеленського, скажу, що ми не все знаємо й не повинні знати про те, про що домовилися.

Час, коли кожен патрон озвучували по телебаченню або писали про це в статті, — це неправильна політика щодо нашого ворога, який вивчає відкриті джерела й чудово розуміє, що і коли нам передають. Тому я дуже сподіваюся, що сюрприз, який підготували в Лондоні, дуже не сподобається Путіну й стане ще однією позитивною подією у справі війни РФ проти України.

Сам формат і місце проведення цієї зустрічі символічні, адже Лондон і Велика Британія — це країна, яка чітко розуміє, ким є Російська Федерація, і постійно, тим способом, який вважає за потрібне, підтримує нас, контактує з Трампом і нерідко підставляє плече саме в цій комунікації.

Навіть те, що вже озвучено, наприклад, кількість ракет, які нам передадуть для закриття неба над Україною, — це важливий сигнал передусім для українців: ми не самі, і ніхто не втомився нам допомагати. Просто темпи допомоги могли б бути значно оперативнішими.

Трамп має великий вплив на всі процеси, навіть на ті, які озвучили наші європейські партнери.

Водночас Трамп натиснув досить жорстко, як він уміє, у питанні нафтопродуктів по всьому світу. Думаю, Китаю має “перепасти” більше, ніж перепало. Європейці також прискорили темпи, бо діють по-європейськи — не поспішаючи.

Трамп так не грає: він діє “на сьогодні”, максимум — на найближчі дні: треба зробити — і все. Водночас Трамп у певних моментах відійшов від практики “багато слів, мало дій” і підштовхнув Європу діяти аналогічно. Якщо буде конкуренція в цьому ключі — це лише добре. Тоді тиск відчують і ті, хто раніше не відчував наслідків, бо це стосуватиметься їх безпосередньо.

З іншого боку, кейс Трампа важливий ще й тому, що на полях Лондона президент наголосив: ми ні в якому разі не відмовляємося від допомоги і не віддаляємося від Сполучених Штатів у бік Європи. Нам допомога потрібна. Це важлива заява, адже Трамп усе чує й бачить.

У Конгресі зараз лежать три законопроєкти, які підтримують обидві партії. Перший — це визнання Росії державою, що спонсорує тероризм, у зв’язку з викраденням українських дітей. Другий — стосується заморожених активів. У Сполучених Штатах таких активів не так багато, але все це складається в загальну картину. Третій — запровадження санкцій проти китайських компаній, які постачають продукцію до Росії, що потім використовується для виробництва озброєння або подібних речей.

У Трампа протягом наступних шести місяців з’являться ще інструменти, не всі з яких я перерахував. Тому я повністю згоден: якщо Європа й Україна демонструватимуть готовність активно тиснути на Путіна й справді це робитимуть, Трамп, безумовно, приєднається.

ПАВЛО ЛАКІЙЧУК: Літаки потрібні тут і зараз, а не через 5-10 років

— Президент Зеленський після повернення в Україну анонсував закупівлю у Сполучених Штатів кількох десятків систем “Patriot” у середньостроковій перспективі. Щоправда, поки невідомо, звідки буде здійснюватися фінансування і в які терміни це відбудеться. Проте, таку обіцянку Україна отримала від американських партнерів після зустрічі Зеленського з президентом Трампом, чиновниками Білого дому та представниками американського бізнесу. Це — плюс.

Але Зеленський їхав до США, принаймні українцям про це говорили, щоб отримати омріяні Tomahawk. Tomahawk ми не отримали, і перспективи їх передачі, а також необхідних для них комплексів, виглядають доволі примарними.

Відбулася зустріч “коаліції охочих”, і там пролунали дуже позитивні сигнали. Проте той самий президент Франції Макрон заявив, що найближчими днями Україна отримає Miragе. Виникає запитання — які саме Mirage? Можливо, йдеться про ті літаки, які Україна недоотримала з раніше обіцяних. Французи обіцяли шість літаків, українці поки отримали лише три, а ще три досі готують. Хотілося б, щоб це була нова партія і в реалістичні терміни, адже літаки потрібні тут і зараз, а не через п’ять-десять років. Бо ворог наступає.

Те саме стосується і ракет Aster — це дуже важливі для нас зенітні ракети, які використовуються у ЗРК SAMP/T. Це єдина альтернатива американським Patriot — тим самим, які Зеленський просив у американських партнерів. Patriot і ракети, ракети і SAMP/T — це взаємодоповнювальні системи.

Сьогодні ворог ударив по Києву: з дев’яти ракет було збито лише шість. Ефективність близько 60% свідчить про те, що щодо балістичних цілей у нас залишаються великі проблеми, і допомога потрібна вже сьогодні.

Звісно, і “Рамштайн”, і “коаліція охочих” обговорюють саме ті питання, які потрібно вирішувати зараз. Це не стосується фінансування коштом російських заморожених активів — це великі, але поки що віртуальні гроші.

Говорити про сотні літаків чи про Gripen у найближчі десятиліття можна буде лише тоді, коли з’явиться фінансування. А зараз потрібні кошти для вирішення поточних завдань, особливо з огляду на те, що за президентства Трампа американська допомога Україні фактично зійшла нанівець. Надія залишається на фінансування з боку європейських партнерів. Зрозуміло, що Трамп “вичавлює” з європейців усе, що може, але в них теж є межа можливостей.

Рютте — дипломат, і коли він каже, що те чи інше питання перебуває на розгляді президента Трампа, варто пам’ятати: на розгляді президента Трампа перебуває і питання припинення війни РФ проти України. Ніхто його не зняв. Воно мало бути вирішене спочатку за один день, потім ще за один, потім — за два-три тижні, і так далі.

Але президент Трамп поки що не знайшов або не хоче знаходити дієвих механізмів, які реально могли б зупинити цю війну. Він про них знає, вони у нього “на столі”, але не застосовує їх — не хоче тиснути на Путіна. І те, що нарешті було запроваджено перший пакет санкцій з боку Сполучених Штатів від моменту вступу Трампа до Білого дому, — це вже прорив.

Чи стане цей прорив тенденцією, сказати складно. Можливо, це поступка тим, хто вимагав від Трампа активізувати санкційний режим і дії в цьому напрямі — з боку Конгресу, Сенату та американського суспільства. Тиск на Трампа був неймовірний. Те, що за іншими питаннями Трамп може ухвалювати рішення, — абсолютна правда. Інше питання — чи захоче він діяти в тому ж ключі, чи перекладе все на Європу. Попри позицію США, Європа підтримувала, підтримує і підтримуватиме Україну.

Читайте також: Яких наслідків очікувати від нових санкцій Дональда Трампа проти Росії — думки експертів і глядачів FREEДOM