Європейське турне Зеленського: як союзники посилюють підтримку України та просувають справедливий мир

Президент України Володимир Зеленський здійснив європейське турне, яке включало візити до Норвегії, Швеції та участь у саміті ЄС у Брюсселі. Ця серія зустрічей засвідчила єдність європейських союзників у підтримці України, що тільки зростає, та формуванні спільного бачення щодо завершення війни з Росією.

Зустрічі Зеленського у Європі

20 жовтня президент України Володимир Зеленський провів телефонні розмови з ключовими європейськими лідерами — президентом Франції Еммануелем Макроном та главою уряду Данії Метте Фредеріксен. Ці переговори заклали основу для подальших зустрічей і визначили спільне бачення ситуації.

“Зараз правильний момент, щоб підштовхнути ситуацію до закінчення війни, і головне — повністю скористатися всіма можливостями та правильно тиснути на Росію. Тиск на того, хто почав війну, — це ключ до розв’язки”, — наголосив президент України в розмові з Еммануелем Макроном.

Сторони також обговорили всі актуальні аспекти дипломатії та нещодавні контакти України з партнерами, а також домовилися про зустріч найближчим часом.

У розмові з прем’єр-міністром Данії Володимир Зеленський відзначив особливу роль данської підтримки.

“Координуємо нашу активність у дипломатії, і це допомагає. Багато робимо разом і для того, щоб зміцнити наші країни. Українсько-данське оборонне співробітництво є зразком за деякими напрямами”, — заявив президент України.

Першою зупинкою європейського турне Володимира Зеленського стала Норвегія, яка продемонструвала готовність підтримувати Україну перед четвертою зимою повномасштабної війни. Під час зустрічі з прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере було оголошено про виділення додаткових 150 млн доларів на забезпечення України електроенергією та газом.

Це стало третім пакетом енергетичної допомоги Норвегії у 2025 році, а загальний внесок країни досяг близько 400 млн доларів.

“Норвегія надає Україні потужну підтримку і продовжуватиме це робити. Дуже важливо підтримувати тісний діалог з українською владою, щоб допомога відповідала потребам на місцях в Україні. Під час зустрічі з Володимиром Зеленським я представив плани Норвегії щодо подальшої допомоги Україні до 2026 року. Я вірю, що підтримка залишиться сильною”, — заявив Йонас Гар Стере.

Партнери також обговорили двостороннє оборонне співробітництво, зокрема виробництво дронів і ракет, посилення української ППО та розширення ініціативи PURL.

“Ми дуже вдячні за величезну підтримку з боку норвезького народу, а також за вашу особисту та дипломатичну участь, яка також має велике значення. Друге — енергетика. Я думаю, що народ Норвегії розуміє, наскільки це важливо, наскільки це критично для захисту наших людей. Системи протиповітряної оборони, ракети для цих систем — все це рятує людські життя. Ми дуже вдячні вам і народу Норвегії за те, що ви рятуєте життя українців”, — висловив подяку Зеленський.

22 жовтня, після візиту до Норвегії, Володимир Зеленський прибув до Швеції, де його зустрів шведський прем’єр-міністр Ульф Крістерссон. Цей візит приніс одну з найбільш значущих домовленостей в історії військової підтримки України.

Під час переговорів сторони обговорили хід війни Російської Федерації проти України та двостороннє співробітництво у сфері оборони. Лідери країн відвідали шведську оборонну групу Saab, яка є виробником винищувача JAS 39 Gripen, літака-розвідника GlobalEye, ракетних систем, протитанкової зброї для піхоти та іншого обладнання.

Кульмінацією візиту стало підписання листа про наміри між Швецією та Україною, який відкриває шлях до масштабного контракту на постачання винищувачів.

“Ми підписали лист про наміри між Швецією та Україною, і це початок довгого шляху. Це наблизить нас на один крок до великої експортної угоди. Це означає великі можливості для Повітряних сил України, і для Швеції, і нашої оборонної промисловості. Швеція є одним з найкращих і найбільших військових донорів для України. Зокрема, ми допомагаємо артилерією, ППО… Ця угода не спрямована на конкретні постачання наразі, це про довгострокове співробітництво. Йдеться про 100-150 винищувачів Gripen, серії I, яка зараз починає виготовлятися, що допоможе серйозно зміцнити Повітряні сили в Україні”, — повідомив Крістерссон.

Президент України Володимир Зеленський наголосив на стратегічному значенні цієї угоди.

“Сьогодні ми відкриваємо, безумовно, нову і дуже змістовну сторінку наших відносин — відносин України та Швеції, та й щобільше — загалом відносин безпеки в Європі. Сьогодні є такий перший документ між нашими країнами, який відкриває шлях для отримання Україною серйозного флоту бойових літаків шведського виробництва Gripen. І це дуже класні літаки, сильні авіаційні платформи, які дозволяють виконувати великий спектр завдань. Кожен бачить, від яких загроз це допомагає. Російські удари проти нашої держави не зупиняються. Тому наша стратегія захисту — це багатокомпонентний захист, заснований на багатьох речах — від систем протиповітряної оборони, таких як Patriot, NASAMS, до бойової авіації. Швеція дуже нам у цьому допомагає, і ми сьогодні розпочали роботу над отриманням Україною Gripen. Ми розраховуємо, що майбутній контракт дозволить отримати нам не менш ніж 100 таких літаків”, — заявив президент України.

21 жовтня, напередодні саміту ЄС, було оприлюднено історичну спільну заяву президента України Володимира Зеленського та європейських лідерів, в якій вперше чітко визначено спільну позицію щодо майбутніх переговорів.

“Ми всі єдині в нашому прагненні до справедливого і міцного миру, якого заслуговує народ України. Ми рішуче підтримуємо позицію президента Трампа про те, що бойові дії мають бути негайно припинені, а нинішня лінія зіткнення має стати відправною точкою переговорів. Ми, як і раніше, віддані принципу неприпустимості зміни міжнародних кордонів силою”, — зазначається в заяві.

Документ наголошує, що тактика затягування війни Росією щоразу показує, що Україна — єдина сторона, серйозно налаштована на мир, у той час, як диктатор Путін продовжує обирати насильство та руйнування.

23 жовтня президент Зеленський взяв участь у зустрічі лідерів держав-членів ЄС у Брюсселі, де також провів переговори з президентом Євроради Антоніу Коштою. Цей саміт приніс декілька принципових рішень, які суттєво посилюють підтримку України.

Ключовим досягненням саміту стало прийняття найпотужнішого на сьогодні 19-го пакету санкцій проти Росії. Новий пакет санкцій спрямований на тіньовий флот та енергетичний сектор Росії, а також включає безпрецедентні обмеження.

Під удар потрапили п’ять російських банків та чотири банки з Казахстану та Білорусі, а також 45 організацій і 17 компаній за межами Росії, частина з яких — з Індії та Китаю. Новацією 19-го пакету стали санкції щодо криптовалюти та операцій для надання послуг, пов’язаних з криптовалютами для громадян Російської Федерації.

Також під удар потраплять порти третіх країн, які надають допомогу Російській Федерації у транспортуванні ракет і дронів.

“Дякую Євросоюзу і всім державам-членам за прийняття сильного 19-го пакету санкцій. Важливо, що під обмеження потрапили саме ті речі, які допомагають Москві продовжувати цю війну: нафтогазовий сектор, тіньовий флот, оборонно-промисловий комплекс. Вперше також застосовані санкції проти криптоплатформ і криптовалютних схем, які Росія використовує для обходу обмежень”, — заявив Зеленський.

Другим важливим рішенням саміту стало політичне рішення про забезпечення фінансових потреб України на два наступні роки коштом заморожених російських активів — так званого репараційного кредиту.

“Європейська Рада готова прийняти політичне рішення про забезпечення фінансових потреб України на два наступні роки. Попри великі очікування, викликані ініціативами президента Трампа, очевидно, що, на жаль, поки вони не відповідають “добрій волі” Путіна, і Росія нарощує удари по мирному населенню, цивільних об’єктах. Це означає, що ми повинні продовжувати підтримувати боротьбу України за справедливий і міцний мир”, — заявив президент Євроради Антоніу Кошта.

Кошта нагадав про важливість санкційного тиску та оголосив про фінансове рішення щодо забезпечення фінансових потреб України на 2026 і 2027 роки, включаючи закупівлю військового обладнання.

“Це дуже сильний сигнал для Росії. Ми неодноразово заявляли, що підтримуватимемо Україну стільки, скільки знадобиться. Чого б це не коштувало”, — зазначив Антоніу Кошта.

Прессекретар Єврокомісії Аніта Гіппер сформулювала європейське бачення поведінки Росії.

“Ми бачимо, що Україна хоче миру, Європа хоче миру, США хочуть миру. І саме тому ми вітаємо ініціативу президента Трампа, спрямовану на досягнення цієї мети. Але те, що ми бачимо з боку Росії, це мова війни. Путін обрав своєю ціллю дітей. Він знову націлився на дитсадок, вбивши невинних людей. І зі свого боку ми робитимемо те, що робили з першого дня — підтримувати Україну, підтримувати її в усьому, як було зазначено в заяві “коаліції охочих”, — заявила Гіппер.

Президент Франції Еммануель Макрон виклав фундаментальний принцип європейського підходу щодо можливих переговорів про території.

“Якщо встає питання територіальних переговорів, то ці переговори може вести тільки президент Зеленський від імені своєї країни. Ніхто інший не має на це права. Тому Україні вирішувати за себе і за свою територію, а європейцям — за себе і свою безпеку. Єдиний мир, який може існувати, — це міцний, стійкий мир, який дозволить відповідати вимогам міжнародного права і створить умови для його стабільності”, — заявив Еммануель Макрон.

Важливою частиною європейського консенсусу щодо України стала підготовка до зустрічі “коаліції охочих” у Лондоні 24 жовтня, ініційована президентом Франції Еммануелем Макроном. Ця зустріч має стати черговим кроком до формування системи гарантій безпеки для України.

“Коаліція охочих” — це об’єднання 35 країн Європи, НАТО та позаблокових держав. Його ключова мета — зміцнення європейської підтримки України та післявоєнні гарантії безпеки для Києва. Основним предметом обговорення учасників коаліції залишається питання розгортання в Україні миротворчих сил у разі досягнення угоди з РФ про припинення вогню.

Велика Британія вже демонструє готовність до практичних кроків. Міністр оборони Джон Гілі заявив, що його країна готова виділити близько 133 млн доларів для можливого розгортання британських військових в Україні для забезпечення мирної угоди.

“Якщо президент Трамп зможе виступити посередником у встановленні миру, то ми будемо готові допомогти в його забезпеченні. Робота понад 200 військових планувальників з понад 38 країн за останні 6 місяців забезпечила готовність військ до розгортання в разі необхідності”, — сказав Гілі.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн висловила ключову метафору майбутньої оборони України: Європа має перетворити Україну на “сталевого їжака” — максимально посилити обороноздатність ЗСУ.

Європейські лідери чітко артикулювали свою позицію: підтримка України триватиме стільки, скільки потрібно, міжнародні кордони не можуть змінюватися силою, а Україна сама розв’язуватиме питання своєї території та майбутнього. Разом з тим Європа готова до переговорів про припинення вогню на основі поточної лінії фронту як відправної точки, але тільки за умови максимального зміцнення позицій України та наявності надійних гарантій безпеки.

Європейське турне Зеленського в оцінці експертів

Які важливі рішення зараз приймають європейські лідери щодо України? Як Європа сприяє посиленню обороноздатності ЗСУ і просуває справедливий мир? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:

• Денис Кузьмін, експерт Центру міжнародних досліджень ОНУ ім. І. І. Мечникова; 
• Ярослав Макітра, керівник політичних програм дослідницької компанії “СОЦІОПОЛІС”; 
• Михайло Пашков, содиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова; 
• Ігор Чаленко, політолог, голова Центру аналізу та стратегій.

ДЕНИС КУЗЬМІН: Лідери Європи беруть найактивнішу участь у підтримці України

— Європейські лідери стурбовані не тільки долею України, але й тим, що переговори про закінчення війни знову виходять на таку фазу, коли президент США Дональд Трамп збирається зустрічатися тільки з Путіним без участі європейців. Адже саме лідери Європи беруть найактивнішу участь у підтримці України: формують антиросійські санкційні пакети, виділяють додаткову військову допомогу.

Позиція європейців — стояти на лінії розмежування — цілком раціональна. Думаю, вона збігається і з внутрішньою позицією Дональда Трампа, який, звісно, може під впливом Путіна наполягати на якихось змінах, наприклад, на тому, щоб Україна віддала частину територій. Але зараз ситуація зовсім інша.

Якщо Росія знову наполягатиме на формалізації відмови від територій, це означатиме фактичне умиротворення агресора в сучасній Європі. Хай навіть формально сторони зупиняться на лінії розмежування — ніхто не погодиться закріплювати в документах втрату територій.

Таке рішення стало б офіційним зламом усієї конструкції міжнародних відносин і права. Так, вона вже не раз порушувалася, але поки без взаємної згоди. Зараз ситуація однозначна: є агресор і є жертва.

ЯРОСЛАВ МАКІТРА: Важливість у тому, що в України з Європою — партнерські відносини

— Європейський Союз у своїй більшості підтримує Україну і шукає шляхи не тільки для того, щоб вплинути на РФ, але й для того, щоб підтримувати боєздатність ЗСУ. Без цього сам процес опору російській агресії просто не зможе існувати.

Ми розуміємо: якщо Україна ослабне, якщо відбудуться серйозні поразки на фронті, то вся конструкція європейської підтримки посиплеться досить швидко. Тоді й говорити будуть по-іншому, і Україні буде складно серйозно відстоювати свої позиції.

Зараз ситуація така, що США в чомусь діють спільно з Європою, але це зовсім не означає, що завтра не станеться криза.

Сьогодні я не бачу у Європейського Союзу завдання диктувати Україні: “робіть так, а не так”. Якби така риторика з’явилася, це вже не були б партнерські відносини та не відображали б спільну позицію.

МИХАЙЛО ПАШКОВ: Відбулася синхронізація позицій України та Європи щодо мирного врегулювання

— Я б звернув увагу на своєрідний зовнішній фон саміту ЄС у Брюсселі — це, звісно, відкладена зустріч президента США Дональда Трампа з Путіним. Я кажу відкладена, тому що Трамп усе ще має надію на продовження контактів і на можливе відновлення діалогу на вищому рівні.

Важливо відзначити, що США запровадили нові санкції Міністерства фінансів проти “Роснефти” та “Лукойла”. Ці заходи мають подвійний характер: вони надають прямий та вторинний вплив на російську економіку, синхронно збігаючись з 19-м пакетом санкцій Європейського Союзу.

У європейському пакеті йдеться про зріджений газ, тіньовий флот, російські біржі, бізнес- і банківський сектори, а також про обмеження для російських дипломатів. Все це, безумовно, вплинуло на загальний контекст саміту ЄС.

Буквально напередодні саміту лідери ЄС і України синхронізували свої позиції щодо плану мирного врегулювання з 12 пунктів. Саме цей документ вони мають намір просувати на американському напрямку. Головний пункт — припинення вогню по лінії зіткнення — перегукується із заявами, які раніше озвучував Трамп.

Є ймовірність, що будуть зрушення щодо питань оборонної дорожньої карти. Сподіваюся, що європейський оборонний план отримає серйозний розвиток і, крім того, можливо, з’являться зрушення щодо так званих репутаційних кредитів.

ІГОР ЧАЛЕНКО: Європа може посилити позиції України

— У нинішній ситуації, я думаю, актуалізація формату “коаліції рішучих” необхідна як раз у контексті того, що незрозуміло, чи відбудеться зустріч Трампа і Путіна.

Ми повинні показати зараз разом з нашими західними партнерами, включаючи Сполучені Штати, що тема гарантій безпеки для України опрацьована максимально для того, щоб покласти це питання на стіл.

Це все стосується виключно безпосередньо оборони України, і для того, щоб не було і близько хоч якоїсь думки з боку нинішнього кремлівського режиму чи наступних щодо атаки та нової агресії проти Української держави. Тому гарантії безпеки мають бути максимально актуалізовані.

Ті обговорення, які були в Парижі, зрозуміло, вони, з одного боку, повинні отримати підкріплення у Лондоні, але й з іншого боку є ряд напрямів, де можна вже спробувати до досягнення миру з державами-членами цієї коаліції. І власне, як ми бачимо, там по авіаційній компоненті десь співдружність іде, по навчанню ЗСУ теж.

Зараз ми можемо вже говорити про певні проби пера, як би ці гарантії могли виглядати. Але в будь-якому разі ми прекрасно розуміємо, що основою цих гарантій є дійсно підтримка і посилення можливостей Сил оборони України.

Нещодавно ми бачили спільну заяву лідерів Німеччини, Франції та Великобританії щодо російських активів і звернення до Дональда Трампа. Тому я не виключаю, що можуть бути й подібні як раз рішення, подібні заяви.

Але водночас, зрозуміло, що в “коаліції рішучих” є можливості й передачі саме крилатих ракет, які також необхідні. Наприклад, у Німеччини не закритий гештальт щодо TAURUS. Загалом цей момент можна розробляти не тільки з погляду заяв, але й з погляду як раз подальших конкретних кроків щодо посилення України європейськими можливостями.

Змінився тон російського агресора, особливо в бік європейців, і тому це дуже може вплинути на подальші рішення, що ще посилить позицію України.

Читайте також: Мита та рідкісноземельні метали: чим обернеться торгівельне протистояння США та Китаю