“Репараційний кредит”: нюанси надання Україні коштів з російських активів обговорюють в ЄС (ВІДЕО)

Європейський Союз затвердив новий, вже 19-й пакет санкцій проти Росії. Під ударом опинилися найбільші російські банки, а також фінансові структури з Білорусі та Казахстану. Обмеження торкнулися й суден так званого тіньового флоту Кремля. Сьогодні в Євросоюзі обговорювалося й питання “репараційного кредиту” для України. Подробиці розповів спеціальний кореспондент телеканалу FREEДОМ у Європі Віталій Сизов.

Напередодні засідання президент України зустрівся з президентом Європейської Ради Антоніу Коштою.

“Рішення про 19-й пакет санкцій є для нас надзвичайно важливим. Дуже дякуємо. Сьогодні це рішення йде в ногу з тим, яке напередодні ухвалив президент США Дональд Трамп. Цей пакет спрямований проти російської енергетики. Дай боже, він спрацює. Росія демонструє, що не хоче закінчувати війну. Вона атакує нас знову і знову, б’є по дитячих садках, школах, по цивільних людях. Москва посилює тиск”, — сказав глава Української держави.

Антоніу Кошта анонсував важливе політичне рішення про “репараційний кредит”. І хоча він не згадував таке формулювання, але зазначив, що мова йде про забезпечення України передбачуваним фінансуванням на 2026-2027 роки коштом російських активів. Глава Європейської Ради заявив, що розраховує укласти політичну угоду з цього питання та отримати політичне схвалення. І що найважливіше, в цьому питанні він несподівано, якщо не отримав підтримку, то точно не отримав заперечень з боку ключової країни — Бельгії, на території якої розташована фінансова установа Euroclear. У ній зберігається близько 180 млрд євро, коштом яких частково фінансується Україна. Бельгія розробила спеціальну програму, за якою відсотки з російських активів надходять до України.

“Я з нетерпінням чекаю на обговорення питання про іммобілізовані активи, а не про заморожені. Є велика різниця — суверенні активи. Є ідея їх конфіскації для передачі Україні. Я шукаю правову основу для цього рішення. Це не дрібниця. Навіть під час Другої світової війни іммобілізовані активи не чіпали. Отже, це дуже важливий крок, якщо ми хочемо його прийняти. У нас є три вимоги. Я хочу повного розподілу ризиків, бо ризик дуже великий. Ми зазнаємо величезних збитків. Тому, якщо хочете це зробити, нам доведеться діяти спільно. Ми хочемо гарантій. Якщо гроші доведеться повернути, всі держави-члени зроблять свій внесок. Наслідки можуть бути не тільки для Бельгії. І третя вимога — всі країни, у яких заморожені активи, повинні діяти разом з нами”, — пояснив прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер.

Судячи з усього, вимоги Бельгії були почуті, і ряд європейських лідерів заявили, що готові розділити цю відповідальність. Заклик до солідарності Барта де Вевера почула прем’єр-міністерка Латвії Евіка Сіліня. Вона заявила, що готова підтримати Бельгію в разі, якщо рішення про надання кредиту коштом російських активів буде прийнято.

“Як видно з новин, США також вперше ввели прямі санкції проти російського енергетичного сектора, тому важливо, щоб ми могли спільно реалізувати наш 19-й пакет санкцій і продовжити роботу з російськими іммобілізованими активами, які можуть бути використані для потреб України, які вона зараз має для своїх військових потреб. Я також вважаю важливим, щоб ми, всі ми, ймовірно, гарантували: якщо щось трапиться і репарації будуть виплачені Україні, ми, держави-члени, також візьмемо на себе тягар відповідальності Бельгії, залишивши тільки питання і юридичні питання, які можуть виникнути згодом. Бо я вважаю, Росія подасть якісь позови до суду або щось інше. Тому ми повинні бути дійсно дуже добре підготовлені”, — наголосила Сіліня.

Також на сьогодні заплановані двосторонні зустрічі президента України з низкою європейських лідерів.

Читайте також: ЄС і США б’ють синхронно: деталі ухвалення 19-го пакету санкцій проти Росії (ВІДЕО)