Низку оборонних проєктів і допомогу Україні обговорили делегації країн ЄС у Данії: які кроки планується вжити (ВІДЕО)

Європейський Союз стоїть на порозі глобальних змін. Європейська комісія готує проєкт дорожньої карти щодо збільшення оборонних можливостей об’єднання. Низка глобальних проєктів може зміцнити військове співробітництво всередині ЄС і з НАТО. Для того, щоб обговорити можливі зміни, європейські лідери зібралися сьогодні, 1 жовтня, в Копенгагені. За зустріччю стежить спеціальний кореспондент телеканалу FREEДОМ в Європі Віталій Сизов.

Європейський Союз готується до того, що, можливо, доведеться відбивати російську агресію до 2030 року. Сьогодні делегації країн ЄС обговорювали попередній огляд дорожньої карти, яку підготувала Єврокомісія. Він передбачає оборонні флагманські проєкти для всього Євросоюзу — європейська “стіна дронів”, спостереження за східним флангом Європейського Союзу, протиповітряний щит і космічний оборонний щит.

“Що стосується оборони, то те, що сталося за останній місяць на європейському рівні, є історичною подією. Звичайно, у тісній співпраці з НАТО. Але, з огляду на поточну ситуацію, нам абсолютно необхідно значно збільшити інвестиції в оборону”, — заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

Значна частина оборонних зусиль Європи залежить від України. Європейська комісія працює над тим, щоб надати Україні так званий “репараційний кредит” коштом російських активів і зробити це якомога швидше. Це питання теж обговорювалося, але поки не всі країни готові підтримати це рішення. Про це говорила перед зустріччю глава європейської дипломатії Кая Каллас. За її словами, зараз триває дипломатична робота і над стартом переговорів з Україною про її членство в Євросоюзі для того, щоб подолати вето Угорщини. Це питання обговорять на офіційних зустрічах протягом жовтня на рівні міністрів закордонних справ і на рівні лідерів країн Європейського Союзу.

“Ми працюємо над “репараційним кредитом”, щоб рухатися якомога швидше. Але, звичайно, не всі держави-члени готові. Поки що не всі його підтримують. Тож попереду ще багато роботи. Я не можу назвати точні терміни, але ми намагаємося все зробити якомога швидше”, — сказала верховна представниця ЄС із питань закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас.

Зараз Європейський Союз вже використовує відсотки від заморожених активів, щоб фінансувати Україну, але хоче піти далі. Єврокомісія виступила з ініціативою “репараційного кредиту”. За інформацією ЗМІ, вона дозволить залучити 140 млрд євро для підтримки України. Багато країн ЄС принципово згодні з тим, що Росія повинна платити, й необхідно використовувати ці активи, але їм необхідна юридична база для того, щоб всі країни розділяли відповідальність за використання російських активів.

“Протягом усієї цієї війни ми підтримували те, що Європа повинна робити більше, в тому числі в питанні фінансування. І я думаю, що ідея Єврокомісії — це дійсно хороший крок вперед. Звичайно, є деякі юридичні питання, які необхідно вирішити. І я впевнена, що ми знайдемо рішення. Але сама ідея використання заморожених активів, на мій погляд, хороша”, — висловила думку прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен.

Глава європейської дипломатії Кая Каллас не бачить серйозних перешкод для такої позики, як і не бачить серйозних загроз для інвестклімату в Європейському Союзі від такого рішення. Вона вважає, що ідея використовувати російські активи може лякати тільки країни, які самі грубо порушують міжнародне право.

“Закон дуже чітко говорить, що основний принцип міжнародного права полягає в тому, що ви повинні відшкодовувати заподіяну вами шкоду. І це його основа. Росія зараз завдає величезної шкоди Україні. І неправильно, щоб хтось інший, крім Росії, платив за неї. Це основа закону. Коли нам буде потрібно подальший розвиток правил, ми зможемо зробити це, як ми зробили з міжнародними трибуналами, як ми зробили з багатьма речами, яких раніше не існувало. Тому нам потрібно це зробити. Якщо ви не почнете війну проти іншої країни, то ви поза ризиком. І я думаю, що більшість країн, більшість людей, більшість компаній у світі не будуть починати війни проти інших країн”, — зазначила Каллас.

ЄС зараз явно не на боці Росії, тому що Москва загрожує всій Європі, а не тільки окремим членам європейської спільноти. Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен наголосила сьогодні під час спілкування з пресою, що Москва веде гібридну війну проти Європи, і тому ЄС повинен діяти відповідно.

“Я думаю, нам потрібно залишити наші національні думки, говорячи про безпеку в Європі, і поглянути з перспективи гібридної війни, що триває, і розглядати війну в Україні не як війну в європейській країні, Україні, а як спробу Росії погрожувати всім нам. Тому, якщо дивитися на Україну з європейського, а не з національного погляду, якщо дивитися на Росію і гібридну війну з європейської, а не власної національної, то я думаю, всі повинні бути на одній хвилі. Ми повинні переозброїтися. Я висуваю аргумент, який, на мій погляд, був правильним. Сподіваюся, тепер всі розуміють, що йде гібридна війна. І сьогодні це Польща, завтра Данія, а наступного тижня, ймовірно, десь ще, де ми побачимо саботаж або польоти безпілотників. Багато різних епізодів. Тому я дивлюся на це з європейського погляду. Є тільки одна країна, яка хоче нам загрожувати, і це Росія. І тому нам потрібна дуже сильна відповідь”, — заявила глава уряду Данії.

Україна має великий досвід у відбитті російської агресії, тому Європейський Союз охоче хоче його використовувати. Глава європейської дипломатії Кая Каллас повідомила, що розраховує використовувати цей досвід у реалізації флагманських оборонних проєктів, особливо в проєкті “Стіна дронів”. Представники України вже брали участь в одному засіданні щодо створення цієї стіни. На думку Каллас, цей досвід дозволить побудувати її набагато швидше.

Читайте також: У центрі уваги — посилення оборони: що обговорюють лідери країн ЄС на саміті в Данії (ВІДЕО)