Єврокомісар з оборони та космосу Андрюс Кубілюс наступного тижня збирається провести переговори з міністрами оборони країн-членів Євросоюзу щодо створення “стіни дронів” на східному кордоні ЄС, повідомляє Reuters. Цю ідею обговорювали ще до вторгнення російських безпілотників у повітряний простір Польщі на початку вересня. Але атака федерації виявила явні прогалини в обороні країн НАТО. І тепер ініціатива стала ще більш актуальною, розповідає FREEДOM.
Україна має бути присутньою за столом переговорів під час обговорення концепції європейської “стіни дронів”, впевнений керівник Офісу президента України Андрій Єрмак.
“Ми — єдина країна в Європі, яка веде сучасну війну проти Росії. З часів Другої світової та холодної війни принципи ведення бойових дій змінилися, а в останні роки ключову роль відіграють дрони. Саме тому потрібно міняти й армії, робити ставку на штучний інтелект, який буде в БпЛА — як в ударних, так і зенітних”, — вважає керівник Офісу президента України Андрій Єрмак.
Росія здатна запускати до 800 ударних безпілотників за ніч. У відповідь Україна може залучати не менше 1 000 дронів-перехоплювачів для відбиття атак, повідомив міністр оборони Денис Шмигаль. Щобільше, Київ готовий допомагати сусідам відбивати атаки агресора. Для захисту неба Україна та Польща створять спільну оперативну групу з безпілотних авіаційних систем. Відповідний документ у Києві підписали глави оборонних відомств двох країн. До складу польсько-української групи увійдуть представники збройних сил обох держав. Її робота стане майданчиком для координації та розвитку спільних ініціатив у сфері БпЛА. Київ поділиться з Варшавою програмними продуктами та реальним бойовим досвідом. У планах також — розширення спільних проєктів з виробництва зброї.
“Ми узгодили ряд важливих кроків. Перший з них — створення спільної оперативної групи з безпілотних авіаційних систем, яку очолять представники збройних сил України та Польщі. Ця група стане платформою для координації та розробки спільних ініціатив. Ми будемо інтегрувати новітні оборонні технології та ініціювати нові проєкти, покликані посилити захист нашого народу та критично важливої інфраструктури. Центральним елементом роботи цієї групи будуть спільні програми навчання, які, я впевнений, зміцнять нашу здатність протистояти спільному ворогу”, — розповів глава оборонного відомства України Денис Шмигаль.
“Це серйозний виклик, велика можливість для всієї Європи, тому що мова йде не тільки про Польщу. Ми також ведемо переговори з Європейською комісією. Я розмовляв з комісаром Кубілюсом про заходи, які Європейський Союз міг би прийняти спільно з іншими країнами на східному фланзі. Адже це стосується всього східного флангу Європейського Союзу та Північноатлантичного альянсу. Ми говоримо про навчання інженерів і солдатів, які будуть протистояти агресору і захищати повітряний простір”, — зазначив міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш.
Посилити оборону Європи закликає і голова Європейської Ради. Антоніу Кошта запросив лідерів країн Євросоюзу на неформальну зустріч до Копенгагена 1 жовтня. Головними темами обговорення стануть захист Європи від російських загроз, посилення підтримки України та посилення санкційного тиску на країну-агресора.
“Наша безпека нерозривно пов’язана з безпекою України. У Копенгагені я також хотів би обговорити, як можна надати подальшу підтримку Києву та досягти справедливого і міцного миру… З цією метою ми повинні, зокрема, вивчити, як продовжувати підтримувати Збройні сили України як основну гарантію суверенітету і безпеки країни, одночасно посилюючи тиск на Росію, в тому числі шляхом посилення санкцій”, — заявив голова Європейської Ради Антоніу Кошта в заяві на сайті інституції.
Голова Євроради також зазначив, що в останні місяці союзники наблизилися до збільшення фінансування оборони та підтримки власного оборонно-промислового комплексу. Кошта наголосив, що зараз кожне євро має працювати на зміцнення загальної безпеки.
Читайте також: Естонія запросила консультації НАТО після інциденту з винищувачами РФ














