“Східний страж” проти російських дронів: експерти оцінили реакцію НАТО на погрози Кремля

У рамках навчань РФ і Білорусі “Захід-2025” Москва заявила про запуск гіперзвукової крилатої ракети “Циркон” по мішені в Баренцевому морі. Одночасно над полігоном діяли винищувачі-бомбардувальники Су-34, які відпрацьовували “навчальні удари” разом із білоруськими військами. У відповідь НАТО розпочало масштабні маневри під кодовою назвою Grand Eagle-25 та запустило операцію “Східний страж” (“Східний вартовий”) після безпрецедентного порушення польського кордону, коли у повітряний простір Польщі увійшли 21 російський безпілотник.

Україна заявила про готовність ділитися досвідом боротьби з ворожими дронами з НАТО та робити внесок у колективну оборону. Про це повідомив президент Володимир Зеленський після зустрічі з радниками лідерів Великої Британії, Німеччини, Франції та Італії. Він запропонував Альянсу спільно перехоплювати повітряні цілі країни-агресора.

“Безпека Європи — наш пріоритет”: НАТО посилює оборону східного флангу

Як заявив генеральний секретар Альянсу Марк Рютте, випадки порушення повітряних кордонів фіксувалися й раніше — дрони країни-агресора проникали у повітряний простір Румунії, Латвії, Литви та Естонії. В операції візьмуть участь сили союзників, включаючи Данію, Францію, Велику Британію та Німеччину.

“Мені не подобається вся ця концепція ‘східного флангу’. Тому що вона створює враження, що якщо я живу в Мадриді чи Лондоні, то я у більшій безпеці, ніж якби я жив у Таллінні. А це неправда, тому що ці новітні російські ракети у разі запуску летітимуть зі швидкістю, у п’ять разів більшою за швидкість звуку, і їм знадобиться на п’ять чи десять хвилин більше, щоб досягти Мадрида чи Лондона, ніж Таллінна або Вільнюса”, — заявив Рютте.

За словами командувача Силами НАТО в Європі Алексуса Гринкевича, операція об’єднає повітряну й наземну оборону та посилить обмін інформацією між країнами. У документі підкреслюється особлива увага до загрози безпілотників. Зокрема, пропозицію єврокомісара з оборони побудувати “стіну” від російських дронів в Альянсі назвали актуальною.

“Це цілком відповідає деяким нашим думкам щодо зміцнення нашого східного флангу з погляду сухопутної й повітряної сфери. Я щойно повернувся з країн Балтії. Багато держав інвестують у технології, враховуючи досвід України про те, які датчики та які види кінетичної й некінетичної зброї можуть бути ефективними. Інтеграція таких видів захисту, безумовно, буде тим, чим ми хочемо займатися у майбутньому”, — заявив Гринкевич.

Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш назвав запуск “Східного стража” рішучою відповіддю на агресивні дії Росії. Він наголосив, що НАТО демонструє відповідальність за безпеку всього регіону.

“Операція ‘Східний страж’ — це не лише стратегічне рішення, але й прояв відповідальності за безпеку всього східного флангу Альянсу. Це активне стримування та готовність до оборони там, де це буде необхідно. Ми знаємо, що героїчна оборона України пов’язана з майбутнім Європи. Тому ми збільшуємо наші оборонні можливості. В єдності — сила, а в готовності — перемога”, — зазначив він.

Ще до офіційного оголошення Париж повідомив про відправку трьох винищувачів Rafale для захисту польського неба.

“Безпека Європейського континенту є нашим пріоритетом”, — заявив президент Франції Еммануель Макрон.

Німеччина також розширює участь у місії: над Польщею патрулюватимуть чотири літаки Eurofighter, а в країнах Балтії розгорнуть комплекс ППО Patriot. Посилені заходи триватимуть до кінця грудня, повідомив представник уряду ФРН Штефан Корнеліус.

Польща дозволила розміщення військ НАТО на своїй території у рамках операції “Східний страж”. Відповідний документ підписав президент Кароль Навроцький, повідомляє Бюро національної безпеки. Документ має гриф секретності, але офіційно підтверджено: йдеться про розміщення сил Альянсу для зміцнення обороноздатності Польщі та східного флангу НАТО.

Нічні масові прольоти безпілотників над Польщею, здійснені з боку України та Білорусі, підштовхнули Варшаву та її союзників до координованих дій. Москва відмежовується від інциденту, але аналітики вважають такі вилазки способом “промацати” реакцію НАТО: якщо відповідь буде слабкою, Кремль продовжить ескалацію.

“Вторгнення, подібні до того, що сталося в Польщі, спрямовані на те, щоб підірвати прихильність західного військового альянсу колективній обороні за допомогою невеликих наступальних операцій, які перевіряють готовність НАТО до відповідних дій. Мета полягає в тому, щоб показати військовий альянс як беззубого тигра”, — пише Politico.

У підсумку спроби залякати західних союзників обернулися зворотним ефектом: замість розколу всередині НАТО Кремль зіткнувся з посиленням єдності блоку. Альянс застосував механізми колективної оборони, Варшава залишається на постійному зв’язку з партнерами, а операція “Східний страж” отримала конкретну підтримку: союзники відправили до Польщі чеські вертольоти Мі-171S, данські F-16, французькі Rafale, німецькі Eurofighter, фрегат ППО та інший матеріально-технічний внесок.

Зростання загрози спонукає і польське суспільство активніше готуватися до оборони: за перші сім місяців року на добровільні навчання записалися рекордні 20 тисяч осіб; у Міноборони припускають, що до кінця року кількість добровольців може подвоїтися до 40 тисяч. Оборонні витрати Польщі зросли з 2,2% ВВП у 2022 році до рекордних 4,7% у 2025-му — це один з найвищих показників у НАТО, що перевищує бюджети деяких великих західних країн. Reuters пов’язує масовий вихід поляків на полігони із поєднанням страху перед можливою агресією та готовністю суспільства відстояти свою безпеку.

Експерти застерігають: навіть у разі переговорів або тимчасової угоди війна може не завершитися остаточно — вона здатна змінити форму і масштаб, якщо противник вважатиме це вигідним. На думку аналітиків, головною загрозою для Путіна залишається не внутрішня ліберальна опозиція, а радикальні сили, до яких він сам апелює — і які у кризі можуть вимагати нових, жорсткіших рішень.

Дрони над Польщею: перевірка рішучості НАТО — що кажуть експерти

Які кроки робить Альянс для захисту східного флангу? Чи може Україна стати частиною системи протиповітряної оборони НАТО? Чи достатня реакція НАТО, чи потрібні нові заходи? В ефірі телеканалу FREEДOM відповіді на ці питання шукали:

• Мирослав Чех, депутат Сейму Республіки Польща II, III каденцій;
• Юрій Богданов, консультант зі стратегічних комунікацій, публіцист;
• Олександр Мусієнко, військовослужбовець Сил територіальної оборони ЗСУ і військовий аналітик.

МИРОСЛАВ ЧЕХ: НАТО поки не має системної відповіді на дронову війну

— Ситуація тривожна, дрони у Польщі — це, звичайно, провокація з боку Росії. Це випробування для НАТО, і Альянс заявив чітку позицію: операція “Східний вартовий” як система реакції буде здійснюватися у Польщі. Це дуже важливо.

У Польщі паніки немає. Це було принципово важливо для жителів Польщі почути, адже у такі моменти потрібна швидка і чітка комунікація. Крім того, Туск відкинув усі звинувачення російської сторони та пропаганди, які почали розповідати, що нібито дрони були українськими. Він заявив, що відкидає всі маніпуляції і наголосив: за вторгненням дронів стоїть Росія.

Рішення, яке озвучував Марк Рютте, — це “Східний вартовий”. Плюс винищувачі Rafale, які вже перебувають на території Польщі, а також сили інших країн. Тобто НАТО готує військову відповідь на вторгнення російських дронів, і це саме операція “Східний вартоий”.

Звичайно, це військова відповідь, але треба враховувати, що вона дуже дорога. Російські дрони були збиті ракетами вартістю сотні тисяч доларів, тоді як кожен дрон коштує 10 чи 20 тисяч.

Ситуація у Польщі показала, що на східному фланзі НАТО немає антидронової системи, здатної протистояти вторгненню малих чи середніх дронів. Проти ракет і літаків захист є, проти танків теж, але проти дронів системної відповіді поки не розроблено. Тому сьогодні розглядається варіант, за якого дрони, що летітимуть у бік Польщі чи інших членів НАТО, збиватимуть над територією України.

Якщо буде створено таку зону над заходом України, це стане тільки плюсом, адже захист східного флангу НАТО — Польщі, країн Балтії, Словаччини та Румунії — має включати можливості української протиповітряної й протидронової оборони. У західних медіа експерти пишуть, що це треба було зробити давно, але те, що сталося у Польщі, стало останнім дзвінком до негайних дій.

Польське суспільство дуже занепокоєне: дрони пролетіли 350 кілометрів углиб території країни, досягли військової частини, і ніхто їх не збивав. Це тривожні сигнали. НАТО показало слабкість у відповіді на сучасні виклики дронової війни, яку Україна веде проти Росії.

Такого масштабу ще не бачив світ. Це вже не сценарій комп’ютерних ігор, а реальність, що вимагає реальної відповіді.

Те, що відбувається у рамках “Східного вартового”, — це добре, але цього недостатньо для відповіді на загрозу Росії Європі. Уявіть собі 600 дронів і 40 ракет над Польщею. Більшість поляків у жаху від цієї думки, і політики разом із військовими мають дати негайну відповідь. Можливо, лише Україна може стати частиною цієї відповіді, інших варіантів немає.

ЮРІЙ БОГДАНОВ: Сукупність сил НАТО у багато разів перевищує російські

— Я не поділяю настрої, що “все пропало”, що все робиться неправильно чи недостатньо. Є об’єктивна потреба забезпечити безпеку неба над територіями країн Альянсу. Поступово починається дискусія про те, що добре було б збивати ці об’єкти над територією України, що, власне, є прикриттям і для країн НАТО також.

Сікорський це ініціював, і очевидно, дискусія розвиватиметься. Плюс цей інцидент дозволив чітко висвітлити те, що країни НАТО об’єктивно неправильно оцінювали рівень небезпеки Росії для Альянсу, і те, що у Польщі, як писали і Сікорський, і Туск, розвивається російська мережа впливу. Вона у першу чергу спрямована проти України, а у другу — проти Польщі й поляків. Тому зараз цей інцидент виявив багато тем, які раніше залишалися у зоні колективного замовчування.

Це, безумовно, плюс. Що стосується перекидання сил, воно відбувається поступово, але системно. Ми знаємо, що французькі, британські й шведські сили вже посилюють Польщу. Це великий плюс. Додатково посилюється патрулювання над Балтійським морем, що створює для Росії низку перешкод.

Сукупність сил Європи та НАТО у багато разів перевищує російські. Я думаю, що Путін цього може і не розуміє, але його оточення точно розуміє.

Тому реакція, хай і поступова, але адекватна. Американські військові запросили участь у навчаннях РФ і Білорусі “Захід-2025”. Цей запит був задоволений. Вочевидь, не обійшлося без ультиматумів, щоб російські військові не вдавалися до провокацій проти сусідніх країн НАТО — Литви, Латвії та Польщі, які безпосередньо межують із зоною проведення цих навчань.

У принципі, можна очікувати більш рішучих реакцій: посилення санкцій, більше зброї для України і, можливо, збиття об’єктів над територією України. Але з огляду на бюрократичний і політичний процес, складність узгодження, все розвивається більш-менш нормально.

Звичайно, якби Дональд Трамп особисто і НАТО загалом діяли більш рішуче у підтримці України та тиску на Росію, цього б не сталося. Але в умовах, коли це трапилося, реакція загалом нормальна.

ОЛЕКСАНДР МУСІЄНКО: Кремль боїться розгортання військових місій в Україні

— Це не просто спонтанні дії Кремля, це цілеспрямована стратегія, яка під собою несе стратегічний умисел. Чому? Тому що це почалося не вчора, не минулого тижня і навіть не з атаки дронів. Атака дронів — це початок кульмінаційного процесу, а підрив європейської безпеки почався з агресії проти України, починаючи з 2014 року. Після повномасштабного вторгнення неодноразово повітряний простір членів НАТО, особливо східного флангу, порушувався російською авіацією і не тільки.

Ще у 2023 році Кремль переслідував плани, щоб залишки групи “Вагнера”, які у невеликій кількості лишилися після поразки під Бахмутом, були перекинуті в Білорусь. Росія передбачала сценарій, за яким ці вагнерівці мали потрапити на територію Польщі й проводити там теракти проти польських об’єктів, стратегічної інфраструктури, здійснювати розвідку, спостереження тощо.

Ми бачимо відголоски цих планів і після того, як прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив про те, що безпілотник був збитий над урядовими установами Польщі, а двоє громадян Білорусі затримані. Зараз триває розслідування, і, вочевидь, не обійшлося без російських спецслужб. Кульмінацію процесу ми побачили після того, як дрони атакували Польщу. Це була цілеспрямована атака. Вона не могла тривати кілька годин і називатися випадковістю.

Зараз зберігається ймовірність того, що Росія може атакувати країни Балтії — Литву, Естонію, Латвію — і Польщу у найближчому майбутньому. Вони перевірятимуть протиповітряну оборону Альянсу і рішучість членів НАТО. На мою думку, реакція поки що є недостатньою.

Щоб говорити про достатню реакцію, необхідні наступні кроки. Перше — Україна має бути інтегрована у систему SkyShield, тобто єдину систему протиповітряної оборони європейських країн. Це відповідає законам географії: ракети і дрони летять зі Сходу, з боку Росії.

Яким чином можна гарантувати протиповітряну оборону східного флангу НАТО, не інтегруючи Україну? Повна інтеграція означає спільні зусилля західних партнерів із посилення ППО. Йдеться про те, щоб літаки західних країн почали спільне патрулювання для захисту українського неба, як мінімум над Заходом України, а краще — над усією Правобережною Україною. Це дозволить перекинути сили ППО для прикриття об’єктів на півночі, сході й півдні країни, посиливши кільце оборони і фактично зробивши неможливим доліт дронів до західних кордонів.

Другий крок — реалізація домовленостей “коаліції охочих” про розгортання військових місій на території України. Це те, чого боїться Кремль, і те, що могло б показати рішучість і єдність НАТО та ЄС у посиленні безпеки Європи.

Третій крок — інтеграція оборонно-промислових комплексів, інвестиції у виробництво озброєнь як в Україні, так і спільно з країнами НАТО.

Четвертий крок — посилення санкційних обмежень проти Росії. Ці дії чітко продемонстрували б рішучість і реакцію.

На сьогодні дії Кремля показують, що реакція ще недостатня. Для того, щоб вона стала ефективною, необхідно здійснити саме ті кроки, про які я говорив.

Читайте також: Ядерний фактор, дрони та Сувальський коридор під прицілом: що буде після навчань “Захід-2025” — думки експертів