Нова загроза для Європи: Росія атакує Польщу дронами, але чи готове НАТО до відповіді — думки експертів

Російський дрон "Гербера" на території Польщі. Фото: facebook/Nocna Jazda Tomaszów Mazowiecki

9 вересня Росія здійснила новий комбінований удар по Україні, використовуючи ударні безпілотники. О 00:00 у Києві спрацювала ППО, а вранці 10 вересня в український повітряний простір увійшли крилаті ракети.

Однак Росія атакувала не лише Україну. Кілька російських дронів перетнули повітряний простір Польщі, що підтвердили в Оперативному командуванні польських Збройних сил. Найбільшу загрозу становили дрони в Підляському, Мазовецькому та Люблінському воєводствах.

Деталі атаки та реакція світових лідерів

Польща підняла в повітря свої літаки, а до операції приєдналися бойові винищувачі союзників по НАТО. Роботу трьох польських аеропортів, включаючи столичний, було призупинено. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск повідомив, що країна використала зброю проти російських дронів і продовжує військову операцію. Також він інформував генерального секретаря НАТО про ситуацію та дії, вжиті проти порушників повітряного простору.

“Проінформував генерального секретаря НАТО про поточну ситуацію та дії, які ми вжили проти об’єктів, що порушили наш повітряний простір. Ми постійно підтримуємо контакт”, — заявив Туск.

Крім того, інформацію про проникнення російських дронів у повітряний простір Польщі отримали і в США, де вже підготовлені зусилля для посилення підтримки України у відповідь на інцидент. НАТО засудило дії Росії, назвавши їх “безрозсудними”. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте зазначив, що оцінка інциденту триває, і союзники повністю налаштовані захищати свої території.

Прем’єр-міністр Польщі також підкреслив, що, хоча країна не знаходиться в стані війни, ситуація набагато небезпечніша, ніж раніше. Туск висловив впевненість, що союзники НАТО розуміють важливість підтримки безпеки України.

“Перспектива великого військового конфлікту ближча, ніж будь-коли з часів Другої світової війни. Це вже не просто провокації — це відбувається в нашому небі”, — зауважив Туск.

Марк Рютте додав, що НАТО продовжить підтримувати систему стримування на східному фланзі і забезпечуватиме готовність своїх засобів ППО.

https://youtu.be/zwP1lKO8sko

Польща в найближчі 48 годин скликає Раду національної безпеки для аналізу ситуації. Президент Польщі Кароль Навроцький зазначив, що влада потребує повної інформації про те, що сталося, щоб ефективно відреагувати на загрозу.

Все більше фактів свідчать про невипадковість удару російськими дронами по Польщі, заявив президент України Володимир Зеленський.

Він підкреслив, що раніше вже траплялися інциденти з окремими російськими дронами, які перетинали кордон і долали незначну відстань на території сусідів. Але зараз фіксується значно більший масштаб і цілеспрямованість.

“Україна готова надати Польщі необхідні дані про цей російський удар. Україна готова допомогти Польщі побудувати належну систему оповіщення та захисту від таких російських викликів. Очевидно, що російська агресія є загрозою для кожної незалежної нації в нашому регіоні. І відповідно, тільки спільні і скоординовані дії можуть гарантувати надійну безпеку”, — заявив Зеленський.

За його словами, важливий прецедент застосування бойової авіації кількох європейських країн одночасно для збивання російських засобів ураження і захисту життів людей.

Президент США Дональд Трамп також прокоментував порушення повітряного простору Польщі повідомленням у своїй соціальній мережі.

“Ну що, Росія порушила повітряний простір Польщі своїми безпілотниками? Ну от!”, — написав він.

Росія тестує НАТО: прогнози експертів

Як Україна може допомогти Польщі в захисті від російських атак? Які дії повинні вжити Польща та НАТО у відповідь на російські атаки? Наскільки серйозною є загроза з боку Росії для безпеки Європи? На ці та інші питання в ефірі телеканалу FREEДOM відповіли:

  • Михайло Подоляк, радник глави Офісу президента України;
  • Владислав Селезньов, військовий експерт;
  • Ігор Чаленко, політолог, голова Центру аналізу та стратегій.

МИХАЙЛО ПОДОЛЯК: Європа може прокинутися в стані великої війни, якщо повторить помилку

— Звісно, це не випадковість. Тут немає жодного сумніву. Випадковістю це було два роки тому, коли ракета випадково потрапила на 600 метрів, на півтора кілометра і через територію Польщі вдарила по Україні. Ось це можна було б назвати випадковістю. Хоча насправді я і в цьому теж не зовсім бачив випадковість. А сьогодні це абсолютно продумане діяння Росії.

Це стратегія ведення війни. Це тестування системи відповідей. Чи буде відповідь від Польщі, чи буде відповідь від НАТО, чи буде відповідь, перш за все, від Сполучених Штатів? І якою буде ця відповідь?

Росія абсолютно точно не хоче виходити з війни. Це очевидно. Вона зовсім не збирається реагувати на всі ініціативи про припинення війни. Якщо ці ініціативи не підкріплені примушенням, то Росія навмисно знущається з ініціатив Сполучених Штатів.

Росія вважає, що Європа неспроможна для превенції подібних загроз. І Росія буде збільшувати масштаб таких провокацій. Ці провокації мають кілька цілей.

Перше — тестування системи відповідей. Ми поки не бачимо цих відповідей. І навряд чи побачимо саме ті відповіді, які повинні виникати в такій ситуації. Президент України каже: потрібні максимально синхронізовані жорсткі санкції та максимальне нарощування військових постачань Україні.

Друге — це залякування Польщі та інших країн Східної Європи. Намагайтесь відсторонитись від війни, відійдіть від України, а ми її самі доб’ємо. Правда, Росія не каже, що після України вона піде далі, але саме так і буде. Тому що Росія не збирається виходити з війни. Для неї немає альтернативи. Війна заради війни.

Путін в останні півтора року стрімко втрачає свою суб’єктність. Щоб її хоча б якось повернути, він хоче ескалувати війну, масштабувати її і жорстко атакувати Європу, щоб сидіти за глобальним столом більш-менш на рівних, а не залежати від позиції Китаю чи США.

Тому для Європи м’яких форматів не буде. Або вони проведуть правильну оцінку того, що сталося в Польщі цієї ночі, а те, що 8, 10 чи 12 дронів — це тільки початок, сумнівів немає. Якщо у вас немає стратегії, плану подальшого розвитку цього напрямку, то Росія буде посилювати тиск.

Для Росії є два перспективних напрямки. Перше — накопичення ресурсів на фінській кордоні. Ми чуємо заяви про те, що Фінляндія готує атаки на територію Росії. Звучить анекдотично, але це пропагандистська підготовка до ескалації. Другий напрямок — аероповітряний: удари по Польщі. Я не сумніваюся, що вони будуть продовжені.

Можна удавати, що це не удари по НАТО, не оголошення війни, а дрони “випадково” залетіли. Але вони керовано туди залетіли. І коли військові дрони з руйнівною дією потрапляють на територію країни-члена НАТО, це загроза.

Україна вже реагує, збиває дрони. Але у нас дефіцит ресурсів протиракетної оборони.

Було б добре, якби Європа разом з США пришвидшила постачання протиракетних комплексів, почала серйозніше думати про закриття неба над Україною. Це підвищить безпеку не тільки України, але й Польщі, Румунії, Литви. Закриття повітряного простору над Україною різко збільшить безпеку східноєвропейських держав.

Тому потрібні жорсткі синхронізовані санкції проти Росії, нарощування військових постачань, закриття неба над Україною і припинення розмов про компроміси з Росією.

Ця атака на територію країни-члена НАТО показує: війна неминуча для Європи, якщо не будуть вжиті заходи впливу.

Удар по Польщі — це умисна, ретельно спланована стратегія Росії. Це провокація для тестування відповіді: чи буде вона, якою вона буде, хто і як її прокоментує. Чекати чесної реакції від Москви — це інфантилізм.

В Москві не визнають, що умисно відправили дрони до Польщі. Вважати, що Росія скаже “вибачте, ми помилилися”, — це наївність. Чекати офіційних заяв Москви — значить вірити в російського Діда Мороза.

Звинувачувати в цьому Україну — також інфантильний анекдот. Україна не запускає сотні російських дронів по своїх містах і тим більше по Польщі. Після трьох з половиною років війни очевидно: Росія атакує саме цивільне населення і використовує дрони цілеспрямовано.

Але одного ранку Європа може прокинутися в стані великої війни — з масованими ударами о 4:30 ранку, як це було в Україні. Росія тестує систему відповідей, бачить їх відсутність, бачить страх перед ескалацією і буде збільшувати удари. Спочатку тестові, потім все більш масовані.

Так само було в Україні, коли союзники забороняли уражати територію Росії, щоб уникнути “ескалації”. Україна тоді упустила час. Зараз Європа ризикує повторити цю помилку. Росія реалізує свої цілі і продовжує удавати, що нічого не відбувається. Але це — свідома стратегія, підготовлена заздалегідь.

ВЛАДИСЛАВ СЕЛЕЗНЬОВ: Не слід тішити себе ілюзіями про безпеку країн НАТО

— Представники НАТО будуть і далі шукати компромісні рішення, намагаючись пояснити дії російських дронів у повітряному просторі країни-члена Альянсу. Це не вперше: російські дрони неодноразово фіксувалися на території країн Балтії та в Румунії. За цей час ми бачили не стільки реальні заходи, скільки лише політичні заяви. На жаль.

Тому не слід тішити себе ілюзіями. Насправді важливі не політичні заяви, а постачання озброєнь та техніки, зокрема проєкти в рамках “Рамштайна”. Я залишаюсь прихильником думки, що ключовим фактором, який впливає на ситуацію на полі бою, є фактор ресурсів. Відповідно, своєчасне та повноцінне постачання озброєння та боєприпасів від наших європейських партнерів є надзвичайно важливим внеском у нашу стійкість.

Володимир Путін буквально вимагає від НАТО, щоб Альянс відступив до кордонів 1997 року, називаючи це однією з первинних причин вторгнення на територію нашої країни в лютому 2022 року. Тому тішити себе ілюзіями, що країни НАТО знаходяться під “ковпаком безпеки”, я б на їхньому місці не став. Не випадково на території Карельського півострова росіяни формують військову інфраструктуру, що загрожує Фінляндії, яка є членом НАТО.

Не випадково й те, що на території Білорусі зараз проходять масштабні навчання. Усі ці маневри спрямовані на відпрацювання дій проти країн Балтії або Польщі. Тому виток ескалації очевидний.

Ми спостерігаємо серйозну підготовку до масштабних заходів, спрямованих на агресію. Хто стане об’єктом цієї агресії, дізнаємось з часом. Чи варто нам боятися? Ні. Але чи варто переживати нашим балтійським і польським друзям? Думаю, що так.

Путін діє лінійно: він постійно перевіряє, як реагує світова спільнота. Якщо реакції немає або вона занадто млява — він посилює тиск і агресивні дії. Якщо є реакція, він відступає і шукає інші варіанти тиску, перетворюючи їх на ультиматуми.

Що стосується України, його цікавить тільки одне: повна капітуляція і підкорення нашої держави російській владі. Тому ілюзій бути не повинно. Противник сильний, але його можна і потрібно знищувати.

ІГОР ЧАЛЕНКО: Створення системи ППО вздовж українських кордонів може розв’язати проблему

— Фактично ми зараз переживаємо певне дежавю взірця 2022 року, коли на території Польщі була ситуація з російською ракетою, яка вбила двох фермерів. Після цього українська сторона передала польській стороні дані з РЛС, показуючи, що це була російська ракета. Польща хотіла навіть ініціювати п’яту статтю Статуту НАТО, але потім перейшли до четвертої статті консультацій. А потім взагалі сказали, що це нібито була українська ракета, С-300 і так далі. Тобто нічого страшного не сталося.

Фактично зараз теж усе поставлено на гальма, але ми бачимо, що Російська Федерація неодноразово провокує Польщу, і не тільки її. Наприклад, у російських безпілотниках знаходять сім-карти не українських операторів, а польських, литовських. А навіщо вони в Україні? Чи не для того, щоб через територію України потім використовувати мобільні мережі польських чи литовських операторів?

Це якраз показує, що РФ продовжує перевіряти цілісність Північноатлантичного Альянсу і життєдіяльність не тільки п’ятої статті, але й четвертої. Як буде реагувати система колективної безпеки? Зараз ситуація точно вийшла за межі цієї безпеки.

Україна може поділитися своїм досвідом і навчанням операторів дронів, перехоплювачів. Навчання зі створення необхідної інфраструктури для оповіщення та нейтралізації загроз, включаючи тему РЕБ і збиття безпілотників. У нас величезний досвід.

Очевидно, потрібно повертатися до теми, яку Україна раніше пропонувала — створення системи ППО вздовж українських кордонів, щоб наші партнери і сусіди могли збивати цілі, не чекаючи, поки вони залетять на територію ЄС і НАТО. Ситуація буде погіршуватися. Ми про це говорили давно, і зараз лише бачимо реалізацію тих прогнозів, які озвучував офіційний Київ і профільні експерти з повітряного простору.

Польща та інші країни Альянсу продовжують жити за законами мирного часу. Що це означає? Будь-яка ціль, яка порушує повітряний простір, повідомляється міністру оборони. Далі йде консультація серед союзників по Альянсу. Що робити з об’єктом, який летить пів години чи годину? Збивати його чи не збивати? Ми часто чуємо, що об’єкти, які загрожували, нібито збиті, а ті, що не загрожували — ні. Це може бути просто помилка в аналізі рівня загрози.

Я б порекомендував вивчити досвід інших членів Альянсу, наприклад, Туреччини. Коли російський винищувач порушив її повітряний простір, за 17 секунд ціль була знищена. Це показало автоматичність і відпрацьований алгоритм. Коли порушення повітряного простору відбувається під час війни в сусідній державі, можна прийняти додаткові нормативні акти, щоб це все працювало на автоматизмі.

Польща — це не держава, яка зараз живе в мирних умовах. Це ключовий хаб для постачання західного озброєння і не тільки для України. Російська Федерація зацікавлена в знищенні цієї інфраструктури. Я вже не кажу про продовження нападів на саму Польщу, на Литву.

Польща закрила кордон з Білоруссю, поки йдуть навчання “Захід-2025”. До речі, атака російських безпілотників збіглася з початком цих навчань. Чи не чекаємо ми подальших провокацій або під час навчань, або після їх завершення? Навчання закінчуються 16 вересня, а 17 вересня — річниця нападу Радянського Союзу на Польщу в 1939 році. Путін дуже любить різні числа та нумерологію.

НАТО повинно розуміти, що не варто просто чекати кілька днів для консультацій та аналізу. Уже зараз проводяться навчання “Iron Defender 2025” на території Польщі. Очевидно, потрібні додаткові сигнали Москві, не тільки через тимчасово повіреного, який уже викликаний для вручення ноти протесту. Поки НАТО не показує реальної межі, все це поки залишається стурбованістю, вираженою на словах.

Читайте також: Російський удар по Кабміну та ескалація на лінії фронту: про що зараз Путін заявляє всьому світу

Прямий ефір