“Це було навмисне, а не випадкове порушення”: ЄС і НАТО відреагували на російські дрони в Польщі

У повітряний простір Польщі сьогодні, 10 вересня, залетіли російські дрони. Новий рівень ескалації від Москви не залишився непоміченим у Європейському Союзі та НАТО. Найближчі союзники України сприйняли дії Кремля як новий сигнал до посилення підтримки Києва. Заяви європейських політиків зібрав спеціальний кореспондент телеканалу FREEДОМ у Європі Віталій Сизов.

У Північноатлантичному альянсі готові продовжувати посилювати Україну, а також вважають виправданим рішення збільшити оборонні витрати до 5% від ВВП, ухвалене на саміті НАТО в Гаазі в червні. Про це за підсумками засідання Північноатлантичної Ради заявив генеральний секретар Альянсу Марк Рютте.

“Нам необхідно більше інвестувати в нашу оборону, нарощувати виробництво військової техніки, щоб у нас були всі необхідні засоби для стримування і захисту. І нам необхідно продовжувати підтримувати Україну, безпека якої нерозривно пов’язана з нашою власною. На закінчення дозвольте мені сказати, що Росія веде небезпечну агресивну війну проти України, постійно завдаючи ударів по цивільному населенню і цивільній інфраструктурі. Союзники сповнені рішучості посилити свою підтримку України перед обличчям російської кампанії ескалації”, — сказав він.

Марк Рютте відзначив злагоджену роботу польських, нідерландських, італійських пілотів та інших союзників по НАТО, які беруть участь у захисті повітряного простору Альянсу. Генсек не зміг сказати, чи були дії Москви навмисними, але зауважив, що триває оцінка інциденту. Засідання Північноатлантичного альянсу ініціювала Польща відповідно до статті 4 його статуту.

“Договірні сторони завжди консультуватимуться одна з одною в тому разі, якщо, на думку будь-якої з них, територіальна цілісність, політична незалежність або безпека будь-якої з Договірних сторін опиняться під загрозою”, — йдеться у статті 4 Північноатлантичного договору.

Виступаючи в парламенті Польщі, прем’єр-міністр Дональд Труск заявив, що провокації Росії цього разу вийшли за рамки тих, що відбувалися досі. За його інформацією, значна частина дронів прилетіли з території Білорусі, країни, де немає бойових дій. Туск також повідомив, що в ніч із 9 на 10 вересня в повітряному просторі Польщі було зафіксовано щонайменше 19 вторгнень. Верховна представниця Євросоюзу із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас не вважає це випадковістю.

“Ми стали свідками найсерйознішого порушення повітряного простору Європи з боку Росії з початку війни. Є підстави вважати, що це було навмисне, а не випадкове порушення”, — акцентувала глава європейської дипломатії.

Прем’єр-міністр Чехії Петр Фіала зазначив, що дії Росії стали тестом обороноздатності країн НАТО, і йому важко повірити, що це був простий збіг.

“Режим Путіна загрожує всій Європі та систематично перевіряє, наскільки далеко він може зайти. Подає надію той факт, що польські системи ППО відреагували ефективно. Очевидно, що Росія намагається нашкодити жителям інших європейських країн. Ми підтримуємо Польщу, оскільки вона перебуває на передовій, як наш союзник. Будь ласка, пам’ятайте про це, особливо зараз, коли багато екстремістів намагаються переконати вас, що Росія не ворог, і що рішення полягає в роззброєнні”, — заявив він.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн згадала цей інцидент у своєму щорічному виступі в Європарламенті. Вона пов’язала його, нещодавні масовані обстріли України та небажання Москви йти на реальні мирні переговори. Фон дер Ляєн бачить тільки одне рішення.

“Сьогодні ми стали свідками безрозсудного і безпрецедентного порушення повітряного простору Польщі та Європи більш ніж 10 російськими безпілотниками. Європа повністю солідарна з Польщею. Послання Путіна зрозуміле. І наша відповідь теж має бути ясною. Нам потрібно посилити тиск на Росію, щоб змусити її сісти за стіл переговорів. Нам потрібні додаткові санкції. Зараз ми працюємо над 19-м пакетом спільно з партнерами”, — повідомила президентка Європейської комісії.

У своєму виступі вона оголосила про намір укласти з Україною альянс щодо безпілотників, авансом виділити 6 млрд євро кредитів коштом заморожених російських активів, і розповіла про ідею подальшого використання цих активів для надання репараційного кредиту, щоб посилити українську армію. Європейський Союз і НАТО синхронно реагують на нову російську загрозу анонсами подальшої допомоги для України.

Читайте також: Росія атакою на територію країни-члена НАТО показує, що війна неминуча для Європи, — Подоляк

Нагадаємо, 10 вересня в повітряний простір Польщі залетіли російські безпілотники. Про це повідомив прем’єр-міністр країни Дональд Туск. За його словами, ППО збила чотири з 19 цілей.

Також глава польського уряду заявив, що поінформував генерального секретаря НАТО про поточну ситуацію та дії, які були вжиті проти об’єктів, що порушили повітряний простір.

Президент Польщі Кароль Навроцький, своєю чергою, повідомив, що Варшава скличе Раду національної безпеки в найближчі 48 годин через атаку дронів.

Читайте також: Каллас заявила, що Росія не випадково атакувала Польщу БпЛА і закликала посилити підтримку України