ЗСУ та союзники планомірно позбавляють Кремль нафтових доходів для війни — розбір FREEДOM

Дефіцит бензину у Росії та інші економічні проблеми — логічна відповідь на відмову Путіна припиняти вогонь, заявив глава Української держави Володимир Зеленський. Своєю чергою президент США повідомив, що готовий перейти до другого етапу санкцій щодо Москви. Міністр фінансів Скотт Бессент доповнив: Вашингтон готовий до подальшого посилення тиску на агресора й очікує відповідних кроків від європейських партнерів. Тим часом ЗСУ продовжують виводити з ладу російські НПЗ, розповідає FREEДOM.

Сили оборони України вразили ряд важливих об’єктів нафтової галузі у Росії, зокрема НПЗ в Краснодарському краї. Йдеться про Ільський нафтопереробний завод. У пресслужбі Сил спеціальних операцій ЗСУ повідомили, що разом з учасниками опору “Чорна іскра” вдалося знищити головний технологічний вузол підприємства. Без нього роботу заводу фактично зупинено. Російська влада, як зазвичай, вдає, що нічого не сталося. Але про масштаби збитку, який завдають удари Сил оборони України, краще за слова говорять дефіцит палива у федерації, зростання цін і кілометрові черги на заправках.

Другий по значущості покупець російської нафти — Індія. Ще до повномасштабного вторгнення російської армії в Україну постачання з Росії займали лише лічені відсотки в індійському імпорті. Тепер же, за різними оцінками, мова йде про третину, а то й майже половину всього обсягу. Втративши європейський ринок, Кремль гарячково шукав нових клієнтів, і Нью-Делі виявився зовсім не “другом у біді”, а прагматичним ділком, який вдало зіграв на безвихідному становищі партнера. Росія продає нафту Індії за низькими цінами й час від часу погоджується на нові знижки. А це дозволяє Індії непогано заробляти на переробці сировини та продажу нафтопродуктів.

У Кремля особливої альтернативи немає. Путін має намір будь-що продовжувати війну проти України. А військова машина щороку стає все ненажерливішою. Експорт енергоресурсів — головне джерело доходів Москви. Перекрити його спробував Вашингтон. Сполучені Штати ввели додаткові мита на індійські товари. І якщо спочатку індійські держкомпанії турбувалися диверсифікацією постачань, то пізніше в уряді заявили, що продовжать купувати російську нафту.

“Хай то російська нафта або що-небудь інше, ми приймаємо рішення купувати там, де це відповідає нашим потребам, чи то за ціною, логістикою, чи чому-небудь ще. Тому коли ми купуємо нафту, особливо таку дорогу позицію, пов’язану з іноземною валютою, за яку ми платимо так багато з наших найвищих імпортних витрат, ми повинні прийняти рішення, яке нам найбільше підходить. Тому ми, безсумнівно, будемо купувати”, — заявила міністерка фінансів Індії Нірмала Сітхараман.

Попри відмову Індії згортати закупівлі та продовжувати спонсорувати російську військову машину, у Вашингтоні впевнені: рано чи пізно Нью-Делі все ж доведеться поступитися.

“Індія ще не хоче відкривати свій ринок і не хоче припиняти купувати російську нафту, чи не так? І припинити бути частиною БРІКС. Вони знаходяться між Росією і Китаєм. Якщо це те, ким ви хочете бути, то будьте. Але або підтримуйте долар, підтримуйте США, підтримуйте свого найбільшого клієнта, яким є американський споживач, або, думаю, ви будете платити 50% мита і подивимося, як довго це триватиме”, — заявив міністр торгівлі США Говард Лютник.

До повномасштабного вторгнення ключовими споживачами російської нафти були європейські країни. Тепер їх місце зайняли Китай та Індія. А в ЄС залишилися два винятки — Словаччина та Угорщина. Ці держави продовжують отримувати російську нафту трубопроводом “Дружба” і незмінно обурюються, коли Україна завдає по ньому ударів як по законній військовій цілі, яка безпосередньо пов’язана з фінансуванням російського ВПК. Нещодавно Будапешт і Братислава виступили з різкою критикою на адресу не агресора — Москви, а Києва. На спільній з прем’єр-міністром Словаччини пресконференції президент України заявив: ЗСУ відповідають на удари агресора по українській енергетиці й будуть продовжувати це робити. Ба більше, Володимир Зеленський наголосив: якщо Словаччина готова відмовитися від російської нафти, Україна готова допомогти їй зберегти енергетичну стабільність.

“Ми готові мати спільні енергетичні проєкти, ми готові до постачання нафти та газу на територію Словаччини, і я сказав про це прем’єру, якщо це не російський газ і російська нафта. Тому що у нас війна. Крапка”, — заявив президент України Володимир Зеленський.

Паралельно з санкційним тиском на Росію та її торговельних партнерів Київ запустив власний трек протидії. Йдеться про систематичні удари по російських нафтопереробних потужностях. Спочатку це були поодинокі операції, але тепер атаки на НПЗ стали регулярними. Тільки в серпні 2025 року 14-й окремий безпілотний авіаційний полк ЗСУ 11 разів обстріляли об’єкти російської нафтової галузі.

“Глибинні удари полку призвели до різкого скорочення нафтопереробних потужностей, порушення звичних ланцюжків постачань нафтопродуктів і дефіциту палива по всій території Росії. Це вже негативно вплинуло на можливості противника якісно забезпечувати логістику окупаційних військ, проводити ротації та здійснювати швидке маневрування великими силами”, — повідомили Сили безпілотних систем ЗСУ.

Серед останніх ударів по російській нафтовій інфраструктурі — лінійно-виробнича диспетчерська станція у Брянській області та нафтопереробний завод у Краснодарському краї. У Генштабі ЗСУ наголошують: такі операції б’ють по найважливішому — наступальному потенціалу російської армії.

ЛПДС “8-Н” (лінійно-виробнича диспетчерська станція) входить в комплекс магістрального нафтопроводу “Сталевий кінь”, потужність перекачування якого становить 10,5 млн тонн. Об’єкт має стратегічне значення для забезпечення транспортування нафтопродуктів для російської окупаційної армії. Також підрозділи Сил спеціальних операцій Збройних сил України здійснили вогневе ураження потужностей Ільського НПЗ у Краснодарському краї РФ. Цей нафтопереробний завод щорічно переробляє 6,42 млн тонн нафти та залучений у забезпеченні Збройних сил РФ”, — повідомили в Генеральному штабі ЗСУ.

Примітно, що удар по Ільському НПЗ був не тільки з повітря, але і з землі. Операцію спланували спільно з місцевим опором “Чорна іскра”. Підсумок — знищений ЕЛОУ-AT-6, головний об’єкт, без якого завод фактично паралізований. Це установка первинного перероблення потужністю до 6 мільйонів тонн сирої нафти на рік.

“Ця установка здійснює зневоднення і знесолення сирої нафти, а потім її розгонку на фракції для отримання різних нафтопродуктів, таких як бензин і дизельне пальне. Ворог неминуче і надалі зазнаватиме втрат за свою агресію, а ми готуємо нові нестандартні сюрпризи”, — розповіли в Силах спеціальних операцій ЗСУ.

В результаті українських ударів по НПЗ Росія вже втратила як мінімум 17% своїх переробних потужностей, пише агентство Reuters. За масштабами втрат це еквівалентно більш ніж мільйон барелів нафти на день. Ситуацію для Кремля погіршують і санкції партнерів Києва. Слідом за ЄС Норвегія оголосила про зниження цінової стелі на російську нафту — з 60 до 47,5 доларів за барель.

“Експорт нафти, як і раніше, становить третину доходів російського уряду. Скорочення прибутку і посилення тиску на російську економіку ускладнюють російській владі ведення незаконної війни проти України. Для Норвегії важливо об’єднатися з нашими союзниками в заходах, які можуть сприяти цьому… Ця зміна наближає ціну на нафту до собівартості її видобутку і скорочує доходи Росії від експорту нафти. Ці доходи використовуються у російській військовій економіці й, отже, сприяють посиленню загрози для України та решти Європи”, — зазначив міністр закордонних справ Норвегії.

У підсумку санкційна петля продовжує затягуватися — в Брюсселі вже готують 19-й пакет, причому координують його безпосередньо з Вашингтоном. Європа і США б’ють по нафті через обмеження. Україна — дронами, методично відправляючи в простій і на дорогі ремонти російські НПЗ і нафтопроводи. Тиск йде з різних напрямків, і кожне з них для Кремля болісно.

А сама Росія все глибше заганяє себе в глухий кут. Втративши головний ринок в Європі, вона змушена збувати нафту і газ за копійки, фактично перетворюючись на сировинну колонію. І навіть це не гарантія, що завтра від неї не відвернуться. Адже ринок може запропонувати друзям Путіна нові виклики та нові можливості.

Читайте також: Росія почала будувати нові підприємства ОПК якомога далі від українського кордону, — Скібіцький